Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
25.11.2016 10:39

Окремі проблемні питання встановлення неповного робочого часу

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті з’ясовується правомірність обов’язкового встановлення неповного робочого часу для жінки, яка доглядає хворого члена своєї сім’ї, на її прохання.


      Напрацедавця покладено різні за своєю суттю обов’язки, яким властивий майновийабо немайновий характер. Чи повинна наведена особа встановити неповний робочийчас жінці, що здійсню догляд за хворим членом своєї сім’ї відповіднодо медичного висновку? 

     Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогоюрізноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридична регламентаціятрудових правовідносин, функціонуючих стосовно неповного робочого часу, який всвою чергу хоче отримати жінка, що за власним бажанням здійснює якіснийдогляд за хворим членом своєї сім’ї згідно з медичним висновком, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) звичайними законами (Кодекс  законів про працю України від 10.12.1971р. №322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)). 

      Трудові правовідносини є дуже складнимиявищами навколишнього світу. Вони посідають провідні місця в злагодженійсистемі суспільних стосунків, які в свою чергу функціонують в багатограннійсфері трудового права. 

       Працедавець є однимз найвизначніших суб’єктів трудових правовідносин. Дана теза пояснюється тим,що така особа, спираючись на трудовий договір, надає безпечну та здорову роботурізним трудівникам, які воліють працювати для істотного поліпшення економічногопрогресу своєї суверенної вітчизни та значимого зростання матеріальногодобробуту її вмілого народу.  

        Працедавцеві окремими законами гарантованорізні за своєю суттю права. Зокрема згідно з юридичною нормою, охопленою ч. 1ст. 56 КЗпП України, за угодою між цією особою і найманим працівником можевстановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень.     

          Алепотрібно пам’ятати про те, що цьому правилу властиві значні винятки, вичерпнийперелік яких в свою чергу передбачений чинним законодавством.  Зокрема у випадках, що отримали своєзакріплення в чинному законодавстві, для окремих найманих працівниківпрацедавець незалежно від свого бажання повинен встановити неповний робочий час. Що це означає? 

           Ефективна діяльність національних органівдержавної влади скеровується на якісне утвердження різних за своїм змістомзагальнолюдських цінностей. Зокрема відповідно до ч. 3 ст. 51 КонституціїУкраїни сім’я, материнство, батьківство та дитинство перебувають під неабиякоюохороною держави.  

         Чіткий та недвозначнийзміст даної юридичної норми в частині з’ясування  суб’єктного складу найманих працівників, длякожного з яких за їх просьбою в обов’язковому порядку працедавцемзастосовується неповний робочий час, роз’яснюють інші нормативно-правові акти.Згаданому судженню властиве своє обгрунтовуюче пояснення.  

       На прохання, що викладене вписьмовій формі окремими працівниками, працедавець зобов’язаний встановити дляних робочий час, який є неповним. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 56 КЗпП Україниодним з таких працівників є жінка, що здійснюєякісний догляд за членом своєї сім’ї, який в свою чергу захворів, відповідно домедичного висновку. 

            Таким чином, чинне законодавство покладає напрацедавця різні обов’язки, що не суперечать не тільки юридичним нормам, а йморальним імперативам. Зокрема вищезазначена особа зобов’язана встановитинеповний робочий час  для окремихпрацівників, під одним з яких в свою чергу необхідно розуміти жінка, щодоглядає хворого члена своєї сім’ї. 
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net