Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.10.2016 15:58

Окремі аспекти порядку проведення робіт у вихідні дні

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті встановлюється правомірність залучення працедавцем до роботи, яка виконується у вихідні дні, працівників за згоди виборного органу первинної профспілкової організації.


            Працедавець, будучи одним з головних учасників трудових правовідносин, має права, які гарантовані йому, й виконує обов’язки, що покладені на нього. Чи може вказана особа застосовувати роботу, яка здійснюється у вихідні дні, за обґрунтованої згоди, що в свою чергу надана на їх належне проведення виборним органом первинної профспілкової організації?  
  
         Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих з приводу робіт, які в свою чергу виконуються у вихідні дні, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)).  
  
       Наймані працівники є одними з головних учасників трудових відносин. Іншими словами, вищезазначені суб’єкти, працюючи за трудовим договором, водночас створюють певні блага, які, будучи майновими або немайновими, що в свою чергу приносять значиму користь незалежній та правовій Україні, а також її доброчесному та згуртованому народу.  
  
          Трудове законодавство гарантує найманим працівникам правовий статус, що, будучи багатогранним, включає в себе всілякі елементи, одними з яких є різні за своїм змістом соціально-економічні права. Вищевказані можливості, маючи своє належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, водночас повинні забезпечити всебічну економічну свободу фізичної особи, а також її ефективний розвиток, як свобідної особистості.  
  
        Право на працю визнано одним з визначних соціально-економічних прав. Така можливість отримала своє закріплення в ч. 1 ст. 43 Конституції України, а також в ч. 1 ст. 2 КЗпП України.  
  
        У випадках, вичерпний перелік яких передбачено відповідними законами, осіб, маючих таке право, працедавець може залучати до роботи у вихідні дні. Безпосередня вказівка про наведений факт передбачена юридичною нормою, яка в свою чергу охоплена ч. 1 ст. 71 КЗпП України.  
  
        Але потрібно пам’ятати про те, що вітчизняним законодавцем передбачено особливий порядок цілеспрямованого застосування до найманих працівників вищезазначеної роботи. Що це означає?  
  
      Працедавець не може встановлювати в односторонньому порядку роботу, виконувану в вихідні дні. Зокрема, як закріплено ч. 1 ст. 71 КЗпП України, вони можуть проводитися з дозволу, наданим виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи чи організації.  
  
       Таким чином, працедавцю дозволяється вчиняти діяння, які не суперечать юридичним нормам, що отримали своє закріплення в чинному законодавстві, й моральним імперативам, які загальновизнані в громадянському суспільстві. Наприклад, вказаній особі не заборонено застосовувати роботи у вихідні дні з дозволу, наданим виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи чи організації. 
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net