Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.04.2016 10:09

Умови прийняття заповідального відказу додатковими відказоодержувачами

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті розглядаються юридичні факти, за обов'язкової наявності яких додаткові відказоодержувачі можуть прийняти майнову вигоду, яка охоплена заповідальним відказом.


   В окремих випадках, майнова вигода, що охоплена заповідальним відказом, переходять у власність або в користування додаткових відказоодержувачів. За наявності яких юридичних фактів вищезазначені особи можуть прийняти від спадкоємців за заповітом на свою користь згадані блага? 
   Вітчизняне законодавство не закріплює жодної відповіді на таке запитання. Зокрема в ЦК України відсутня правова норма про певні життєві обставини, за обов’язкової наявності яких вигода, передбачена заповідальним відказом, може перейти у власність чи в користування додаткових відказоодержувачів. 
    На мою думку, додаткові відказоодержувачі мають право на прийняття вигоди, яка охоплена заповідальним відказом, лише за обов’язкової наявності  певних юридичних фактів, під якими потрібно розуміти відкриття спадщини, а також неучасть основних відказоодержувачів в отриманні зазначених благ. Доцільність даної точки зору я спробую підтвердити такими доводами. 
    По-перше, заповіт може охоплювати різні за своєю суттю розпорядження, юридичній сутності яких притаманний майновий або немайновий характер. Зокрема заповідач має юридичну можливість встановити в даному правочині безпосередню вказівку про так зване «підпризначення відказоодержувача». Але треба пам’ятати, що чіткий і недвозначний зміст заповіту реалізовується 
тільки після настання певної життєвої обставини, а саме відкриття спадщини. Звідси випливає, що майнову вигоду, яка охоплена заповідальним відказом, спадкоємець за заповітом повинен передати додатковому відказоодержувачу  також лише опісля ймовірної появи згаданого юридичного факту. 
   По-друге, додаткові відказоодержувачі не відразу можуть прийняти вигоду, яка, маючи сугубо майновий характер, охоплюється заповідальним відказом. Дана думка пояснюється тим, що між такими особами та згаданими благами знаходяться певні учасники правових відносин – основні відказоодержувачі.   Останні далеко не завжди отримують на свою користь вищенаведену вигоду. Зокрема вищевказані особи можуть вмерти до моменту відкриття спадщини відмовитися від прийняття у власність чи в користування вищевказаних благ, вчинити супроти заповідача чи інших учасників цивільно-правових відносин діяння, що за своєю суттю є протиправними і/чи аморальними й т. д. 
    По-третє, якщо майнову вигоду, яка передбачена заповідальним відказом, додатковий відказоодержувач зможе отримати у власність чи в користування до моменту відкриття спадкової маси і/або після настання юридичного факту, що не може бути юридичною підставою підпризначення відказоодержувача, то для окремих учасників правових стосунків настануть відповідні наслідки. Зокрема перехід вищезазначених благ до вказаної особи на підставі рішення, яке ухвалить суд загальної юрисдикції, буде визнаний недійсним. 
    Загальновідомо, що національне законодавство містить в собі значні вади, що перешкоджають якісному й вчасному регулювання різних правовідносин, окремі з яких виникають з приводу справедливого розподілу спадкової маси.  Зокрема ЦК України не закріплює в собі юридичні норми про життєві умови, з ймовірним настанням яких додаткові відказоодержувачі можуть отримати на свою користь вигоду, яка в свою чергу охоплена заповідальним відказом. На мою думку, наведена прогалина потребує якісного та вчасного вирішення. Враховуючи вищевказані доводи, я рекомендую вітчизняному законодавцеві закріпити в книзі VI глави 85 ЦК України ч. 1 ст. 12377 такого змісту: 
      Стаття 12377 .
1.    Додаткові відказоодержувачі можуть стати власниками чи користувачами вигоди, яка передбачена заповідальним відказом, опісля відкриття спадщини й наявності будь-якого з юридичних фактів, вичерпний перелік яких отримав своє закріплення в ч. 1 ст. 12373 даного закону. 
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net