Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
05.04.2016 10:04

Доцільність назви "підпризначення відказоодержувача"

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті розглядається доцільність застосування до заповідального розпорядження, суть якого полягає в можливій заміні основного відказоодержувача додатковим відказоодержувачем, назви "підпризначення відказоодержувача"


    Правовийстатус, що гарантований заповідачу є складним і багатогранним. Зокремазазначена особа, складаючи свій заповіт, може передбачити в ньому замінуосновного відказоодержувача на іншого учасника правових відносин. Яку назвудоцільно застосувати до такого розпорядження? 
   Вітчизняне законодавство не закріплює жодноївідповіді на таке запитання. Зокрема в ЦК України відсутня юридична норма проназву розпорядження, юридична сутьякого полягає в ймовірній заміні основноговідказоодержувача, що не прийняв заповідальний відказ, на іншого учасникаправових відносин. 
    На моє переконання, у вітчизняномузаконодавстві потрібно передбачити юридичну норму про той факт, що спеціальнезаповідальне розпорядження, чіткий та недвозначний зміст якого в свою чергустосується ймовірної заміни основноговідказоодержувача іншим учасником цивільно-правових відносин доцільно називати «підпризначенням відказоодержувача». Зазначенийпідхід я спробую підтвердити за допомогою таких доводів. 
    По-перше, «субституція» – це іншомовнийтермін. В дослівному перекладі на українську мову він означає відповідна замінаоднією особою іншої особи.  Однак требазазначити, що переліку «субституцій» не властива вичерпність.  Наприклад, заповідач може встановити в своємузаповіті такі розпорядження: а). заміна суб’єкта цивільних правовідносин, якомузаповідана спадкова маса; б).заміна суб’єкта цивільнихправовідносин, що володіє правом на отримання вигоди, що в свою чергу єбезпосереднім предметом заповідального відказу; в). заміна суб’єкта цивільних правовідносин, що володіє правом на отримання вигоди, що в свою чергу є безпосереднім предметом покладення;г). інші заміни. 
    По-друге, заповідачу гарантовано різні засвоєю сутністю права й свободи. Зокрема дана особа може встановити в своємузаповіті заповідальний відказ. Однак, як свідчить юридична практика, не завждивідказоодержувач приймає  на свою користьмайнову вигоду, що передбачена згаданим розпорядженням. Наприклад, зазначенаособа може: померти до моменту відкриття спадщини; відмовитись від отриманнявигоди, яка передбачена заповідальним відказом; вчинити проти заповідача і/абоінших учасників цивільно-правових відносин, в тому числі, членів його сім’ї дії, які є протиправнимиі/чи аморальними й т. д. Настаннябудь-якого з таких фактів спричинить появу відповідних наслідків. Іншимисловами, спадкоємець за заповітом, спадкова частка якого обтяжена якісним тасвоєчасним переданням на користь основного відказоодержувача вигоди, що євиключно майновою, звільниться від обов’язку вчиняти такі дії. Звідси випливає,що заповіт в частині заповідального відказу не виконається. Таким чином, враховуючиймовірне настання зазначеної життєвої ситуації, заповідач може охопити чіткимта недвозначним текстом даного правочину спеціальне розпорядження пропідпризначення тієї особи, яка може отримати вищезазначені блага у випадкунеприйняття їх основним відказоодержувачем у власність чи в користуваннявнаслідок появи будь-якого зі згаданих фактів. Наприклад, двоюрідна сестразаповідача, яка може отримати майнову вигоду, охоплену заповідальним відказом,померла до моменту відкриття спадщини. В цьому випадку право на прийняття таких благ замість згаданої особи отримує підпризначенийвідказоодержувач – троюрідний брат заповідача. 
    Загальновідомо, що національнезаконодавство вміщує в собі значні вади. Зокрема ЦК України не закріплює безпосередньоївказівки про найменування спеціального розпорядження, юридична суть якогополягає в можливій заміні основного відказоодержувача на іншого учасникацивільних правовідносин. На мою думку, дана проблема потребує ефективного йшвидкого вирішення. Враховуючи вищевказані доводи, я рекомендую вітчизняномузаконодавцеві певні дії, зокрема передбачити в книзі VI глави 85 ЦК України норму про те, що згадане розпорядженняназивається «підпризначенням відказоодержувача».
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи