Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.04.2016 10:04

Доцільність назви "підпризначення відказоодержувача"

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті розглядається доцільність застосування до заповідального розпорядження, суть якого полягає в можливій заміні основного відказоодержувача додатковим відказоодержувачем, назви "підпризначення відказоодержувача"


    Правовий статус, що гарантований заповідачу є складним і багатогранним. Зокрема зазначена особа, складаючи свій заповіт, може передбачити в ньому заміну основного відказоодержувача на іншого учасника правових відносин. Яку назву доцільно застосувати до такого розпорядження? 
   Вітчизняне законодавство не закріплює жодної відповіді на таке запитання. Зокрема в ЦК України відсутня юридична норма про назву розпорядження, юридична суть якого полягає в ймовірній заміні основного відказоодержувача, що не прийняв заповідальний відказ, на іншого учасника правових відносин. 
    На моє переконання, у вітчизняному законодавстві потрібно передбачити юридичну норму про той факт, що спеціальне заповідальне розпорядження, чіткий та недвозначний зміст якого в свою чергу стосується ймовірної заміни основного відказоодержувача іншим учасником цивільно-правових відносин доцільно називати «підпризначенням відказоодержувача». Зазначений підхід я спробую підтвердити за допомогою таких доводів. 
    По-перше, «субституція» – це іншомовний термін. В дослівному перекладі на українську мову він означає відповідна заміна однією особою іншої особи.  Однак треба зазначити, що переліку «субституцій» не властива вичерпність.  Наприклад, заповідач може встановити в своєму заповіті такі розпорядження: а). заміна суб’єкта цивільних правовідносин, якому заповідана спадкова маса; б). заміна суб’єкта цивільних правовідносин, що володіє правом на отримання вигоди, що в свою чергу є безпосереднім предметом заповідального відказу; в). заміна суб’єкта цивільних правовідносин, що володіє правом на отримання вигоди, що в свою чергу є безпосереднім предметом покладення; г). інші заміни. 
    По-друге, заповідачу гарантовано різні за своєю сутністю права й свободи. Зокрема дана особа може встановити в своєму заповіті заповідальний відказ. Однак, як свідчить юридична практика, не завжди відказоодержувач приймає  на свою користь майнову вигоду, що передбачена згаданим розпорядженням. Наприклад, зазначена особа може: померти до моменту відкриття спадщини; відмовитись від отримання вигоди, яка передбачена заповідальним відказом; вчинити проти заповідача і/або інших учасників цивільно-правових відносин, в тому числі, членів його сім’ї дії, які є протиправними і/чи аморальними й т. д. Настання будь-якого з таких фактів спричинить появу відповідних наслідків. Іншими словами, спадкоємець за заповітом, спадкова частка якого обтяжена якісним та своєчасним переданням на користь основного відказоодержувача вигоди, що є виключно майновою, звільниться від обов’язку вчиняти такі дії. Звідси випливає, що заповіт в частині заповідального відказу не виконається. Таким чином, враховуючи ймовірне настання зазначеної життєвої ситуації, заповідач може охопити чітким та недвозначним текстом даного правочину спеціальне розпорядження про підпризначення тієї особи, яка може отримати вищезазначені блага у випадку неприйняття їх основним відказоодержувачем у власність чи в користування внаслідок появи будь-якого зі згаданих фактів. Наприклад, двоюрідна сестра заповідача, яка може отримати майнову вигоду, охоплену заповідальним відказом, померла до моменту відкриття спадщини. В цьому випадку право на прийняття таких благ замість згаданої особи отримує підпризначений відказоодержувач – троюрідний брат заповідача. 
    Загальновідомо, що національне законодавство вміщує в собі значні вади. Зокрема ЦК України не закріплює безпосередньої вказівки про найменування спеціального розпорядження, юридична суть якого полягає в можливій заміні основного відказоодержувача на іншого учасника цивільних правовідносин. На мою думку, дана проблема потребує ефективного й швидкого вирішення. Враховуючи вищевказані доводи, я рекомендую вітчизняному законодавцеві певні дії, зокрема передбачити в книзі VI глави 85 ЦК України норму про те, що згадане розпорядження називається «підпризначенням відказоодержувача».
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net