Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.03.2016 10:06

Особи, які мають право на підпризначення відказоодержувача

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті розглядається перелік учасників цивільно-правових відносин, які володіють правом на підпризначення відказоодержувача.

    Чіткий зміст заповіту може охоплювати підпризначення відказоодержувача. Які учасники цивільних правовідносин можуть вчиняти таке розпорядження?

  Національне законодавство не надає жодної відповіді на задане запитання. Зокрема в ЦК України відсутня юридична норма про особу, якій гарантовано право на вчинення підпризначення відказоодержувача.

   На моє переконання, право на призначення додаткового відказоодержувача має виключно заповідач. Доцільність цієї точки зору я спробую підтвердити за допомогою таких доводів.

    По-перше, заповіт за своєю юридичною суттю є одностороннім правочином. Його чіткий і недвозначний зміст може включати в себе різні розпорядження, одне з яких в свою чергу називається «підпризначенням відказоодержувача». Право на складення заповіту гарантовано тільки заповідачу. Звідси випливає, що виключно згадана особа може замінити основного відказоодержувача.

    По-друге, тільки заповідач може призначити основного відказоодержувача. Тому виключно він має право на заміну наведеної особи на випадок настання відповідних юридичних фактів, наприклад, її смерті, що в свою чергу настала до моменту відкриття спадщини; вираженої нею відмови від отримання благ, що охоплені заповідальним відказом, а також інших обставин.   

    По-третє, наявність права на призначення додаткового відказоодержувача в суб’єкта цивільних правовідносин, що не має правового статусу заповідача, може спричинити появу певних юридичних наслідків. Зокрема треба вказати, що складений такою особою заповіт, зміст якого в свою чергу передбачатиме спеціальне розпорядження про можливу заміну основного відказоодержувача, у відповідності до юридичних норм, що передбачені ч. 1 ст. 34, ч. 1-2 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 1234 і ч. 1 ст. 1257 ЦК України, буде визнаний нікчемним. Вказаний факт стане достатнім підгрунтям для спадкування, що здійснюється на підставі правил, що отримали належне закріплення у відповідному законі. Тобто, до прийняття спадщини, яка охоплюватиметься згаданим правочином, за строгої черговості будуть закликатися фізичні особи, перелік яких отримав своє належне закріплення в ст. ст. 1261-1265 ЦК України.

    Загальновідомо, що національне законодавство вміщує в собі істотні вади, що перешкоджають якісному врегулюванню різних за своєю суттю відносин, окремі з яких функціонують внаслідок справедливого поділу спадкової маси. Зокрема ЦК України не закріплює в собі юридичної норми про перелік осіб, кожна з яких володіє правом на призначення додаткового відказоодержувача. На мою думку, дана прогалина потребує вчасного та ефективного вирішення. Враховуючи зазначені судження, я рекомендую вітчизняному законодавцеві передбачити в книзі VI глави 85 ЦК України статтю 12372ось такого змісту:

   Стаття 12372.Учасники цивільно-правових відносин, яким гарантовано право на підпризначення відказоодержувача.

1.     Правом на підпризначення відказоодержувача володіє заповідач. 
2.    Переліку осіб, які мають право, закріплене в ч. 1 ст. 12372 ЦК України, властива строга вичерпність. 
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]