Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
03.04.2021 16:53

Підвищення ставок: Що буде в найближчий рік після розмови Зеленського і Байдена

Колишній дипломат, Голова Державного агентства рибного господарства 2017-2019

Телефонна розмова Володимира Зеленського з Джо Байденом відбулася на фоні помітної ескалації на Донбасі, підвищення уваги до російських військ на українських кордонах та розмов про загрозу нової війни

Обставини та наслідки діалогу двох лідерів треба розділити на декілька категорій, оскільки вони мають внутрішньоукраїнський та геополітичний зміст. В Україні зробили більший акцент на першому, хоча другий більш важливий для розуміння, в яку гру сьогодні грають у США. 

Геополітичний фактор для України

Після зміни адміністрації Білого дому Володимир Зеленський та його команда розпочали політику активної боротьби з російським впливом всередині України, а також взяли на озброєння так звану тактику “відновлення справедливості”. Ця тактика має елементи політичних технологій з прицілом на перемогу у майбутніх президентських виборах та заходу Зеленського на так зване патріотичне електоральне поле з однієї сторони, та сигнали для західних партнерів з іншої.

Головним інструментом на Банковій зробили РНБО, скориставшись досвідом Леоніда Кучми кінця 90-х початку 2000-х. Санкції проти Медведчука, курс на деолігархізацію, відстоювання миру на Донбасі, але із захистом українських інтересів, вирішення Конституційної кризи, створення “Кримської платформи” як одного з дипломатичних важелів впливу на Росію, при цьому намагання достукатися до адміністрації Байдена дали свої плоди. Керівник МЗС Дмитро Кулеба двічі говорив з держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Голова ОП Андрій Єрмак незадовго до дзвінка Джо Байдена Володимиру Зеленському розмовляв із радником президента США з нацбезпеки Джейкобом Салліваном. Міністр оборони України Андрій Таран мав розмову зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном. Головний меседж розмов, як і у випадку із діалогом Зеленського та Байдена - США підтримують суверенітет та територіальну цілісність України, курс на реформи, зокрема реформу судової системи. І саме реформи стануть головним ключем до вступу у НАТО для України. 

Для США карта України вписується у тактику Джо Байдена “Make America Great Again 2.0”. Її можна пояснити дуже просто. Після перемоги над Дональдом Трампом, яка супроводжувалася захоплення Капітолію супортерами колишнього президента США, Джо Байден проводить політику руйнування електорального поля республіканців. І фактично робить те саме, що на початках робив Трамп у зовнішній політиці, але згодом відійшов від цього. Байден повертає “велику Америку” та однополярний світ. Вирішує проблеми з Іраном, проводить політику стримування Китаю та Росії. Слова “Путін - вбивця” в даній історії є елементом підвищення ставок, як і санкційні погрози, в тому числі за втручання росіян у вибори та кібератаки на американську інфраструктуру. А ставки підвищуються для переговорів, оскільки США та Росія все одно мають спільні інтереси, одним з яких є глобальне стримування Китаю. В нас пройшла непоміченою новина про те, що Байден запросив Путіна та Сі Цзіньпіня та ще 38 лідерів країн на кліматичний саміт, який вкотре може стати для президента США можливістю продемонструвати свою гегемонію у світовому порядку денному. Але й дасть можливість домовитися з Китаєм та Росією, які є одними з головних емітентів по викидам парникових газів у світі, про певні екологічні обмеження за рахунок більш розвинутих у Штатах зелених технологій.

Фактор України - це ще одна можливість підвищувати ставки як для США так і для Росії. 

Вирішення конфлікту на Донбасі для США - це можливість перетягнути на себе роль головного миротворця в Європі. Останні тілорухи на цьому полі демонструють, що Росія не сприймає аргументи Франції та Німеччини по Донбасу так само, як і позицію України попри відчутний тиск. В Німеччини та Франції помітно закінчилися ідеї. Тому США все активніше долучаються до майданчику Донбасу, заявляючи про свою підтримку України та медійно обігруючи її немов захистом “молодшого брата”. 

Паралельно з цим на українському фланзі активізувалися й головні союзники США - Велика Британія та Канада. Якщо останні традиційно допомагають військовими програмами, наявністю інструкторів та іншим, то Велика Британія у власній військовій доктрині заявила про нарощування присутності в Чорному морі. І в цьому, безумовно, без України у них нічого не вийде. Для США активніша роль у врегулюванні питання Донбасу - це можливість посилити американську повістку у Європі, оскільки питання України є саме європейським. З іншого боку, це ще один майданчик для тиску на РФ. І в цьому ідея створення “Кримської платформи” від України є гарним аргументом. Бо про анексію Криму ніхто не має забувати. США запрошують до участі в цій платформі, Джо Байден навіть відповів, що чекає можливості знову відвідати Україну. Втім, для цієї участі, а також візиту, необхідно впроваджувати американське бачення реформ в нашій державі.

Росія ж використовує традиційний інструмент дипломатичних переговорів, який вписується у доктрину існування цієї держави - військовий. Ескалація конфлікту на Донбасі, нарощування військової присутності та погрози війною Україні - це підвищення ставок. З одного боку, Росія таким чином ніби й підігрує США, допомагаючи американцям послабити Німеччину та Францію, а з іншої - демонструє, що питання України лежить у їх компетенції і чим більше буде Америки, тим швидше розпочнеться війна в Україні. Таким чином РФ завдяки інструментам пропаганди проводить посилення антиамериканських настроїв всередині України. При цьому, підвищення ставок триватиме доти, доки США та РФ не домовляться з важливих для них питань по геополітичній взаємодії. 

Внутрішньоукраїнський фактор

Джо Байден дав зрозуміти Володимиру Зеленському, що ПДЧ в НАТО залежить виключно від реформ, незалежності антикорупційних органів, зміни судової системи. Але не просто реформ як таких, а реформ за американським баченням. Деолігархізація посідає тут одну з важливих ролей. Не секрет, що США дуже хвилює Ігор Коломойський. Українського олігарха відкрито криміналізують, проти нього були введені американські санкції. У Байдена відкрито називають Коломойського корупціонером. Дистанціювання від нього та його людей, а також санкційна політика щодо олігарха напряму може цікавити адміністрацію Байдена. Більше того, не варто забувати історію з “плівками Деркача”, через які під санкції потрапив Дубінський та сам Деркач, оскільки вони стали елементом втручання у американські вибори. Американське крило в Україні впевнено, що ці плівки Деркачу “злили” люди Коломойського. Бо олігарх в Україні давно використовував прослушку як елемент політичного тиску. Відповідно, протистояння агентам російського впливу в Україні, реформи мають доповнитися політикою Зеленського щодо Коломойського. І від того, як з цієї ситуації вийде президент, залежить дуже багато. Як для самого Зеленського, бо Коломойський все ще має політичну вагу, так і для України в цілому. Для політичних союзів у американського крила існують проекти навіть у ВР, а нові ще будуть створюватися. Та це вже історія для окремої розмови. І в президента є цей рік, щоб підкреслити свій курс.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи