Фінансування підприємств ВПК: радянські атавізми та неконтрольовані монстри

В оборонці існує офіційна "прокладка" під прикриттям держ.таємниці. Країні терміново необхідно створювати міністерство ВПК.

Закон про нацбезпеку підписаний президентом. В ньому визначено, що в країні буде створено орган влади, відповідальний за оборонну промисловість. Про обґрунтування необхідності  нової "архітектури" в ВПК вже писалося раніше.

Формула реформування ВПК ззовні виглядає просто: законодавчі ініціативи + державне фінансування розвитку підприємств = нова сильна армія. Оздоровлення підприємств оборонно-промислового комплексу – це закупівля нового обладнання та розширення виробництва новітніх зразків озброєння та військової техніки (ОВТ). Кінцева мета – переозброєння армії та розширення експорту озброєнь. Захист країни – справа державна. Тому існує державне оборонне замовлення (ДОЗ) – план закупівель з гарантованим державним фінансуванням під грифом "цілком таємно". ДОЗ, поряд із закупівлею озброєння та військової техніки, включає у себе фінансування державних підприємств "оборонки", що працюють для нашої армії.

---------------------------------------------

Як працює система

  Більшість підприємств, що отримують державне фінансування для розвитку виробництва знаходиться в управлінні держконцерну "Укроборонпром". З боку держави фінансами для ОПК опікується Мінекономрозвитку. У 2017 році відповідно до затвердженого бюджету (Додаток №3) для Мінекономрозвитку на фінансування ОПК було передбачено 785,18 мільйонів гривень.

В 2017 році також було затверджено дві програми розвитку:

1. Державна цільова програма виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2021 року    -   об’єм фінансування 7,8 млрд грн;
2. Державна цільова програма реформування та розвитку ОПК на період до 2021 року - об’єм фінансування 13,7 млрд грн

Обидві програми є цілком таємними.

---------------------------------------------

Мінекономіки не в стані якісно виконувати функцію по фінансуванню ОПК

Фінансування оборонних підприємств раніше здійснювалось Мінпромполітики, а після його скасування така функція передана до Мінекономрозвитку. При цьому самі підприємства в його управлінні не перебувають, а зібрані в ДК "Укроборонпром". Також в міністерстві не створено підрозділів з достатньою кількістю фахівців для виконання фінансування ОПК. Мінекономрозвитку не здійснює управління підприємствами ОПК, і в результаті не володіє достатньою інформацією про їх стан, потреби, плани розвитку і так далі.

Поряд з цим міністерство не має достатніх людських ресурсів з відповідною кваліфікацією для якісного виконання фінансування ОПК. Ретельно перевіряти усі суми на фінансування підприємств ДК "Укроборонпром" – Мінекономрозвитку не в стані і цього не робить. І контракти на закупівлю виробничого устаткування укладаються на основі неперевірених даних, або "забаганок" концерну.

 ---------------------------------------------

Зайвий розподіл контрактів

Уявімо, що створюється новий зразок озброєння, і потрібно профінансувати закупівлю обладнання для його виробництва. У такій ситуації логічно направити фінансування на головного виконавця (підприємство-розробник), відповідального за створення зразка ОВТ, а після закінчення проекту отримати звіт – чи було досягнуто мету в результаті витрачання державних коштів. Мінекономрозвитку ж навпаки, навмисно розпорошує фінансування між співвиконавцями певного проекту. У результаті, міністерство перевіряє закуплене підприємствами устаткування, яке функціонально не пов'язане між собою та не об'єднане в єдину технологічну лінію.

---------------------------------------------

Формальність виконання функцій міністерством

Іншим недоліком є те, що Мінекономрозвитку за таких умов виступає лише джерелом фінансування.

ДК "Укроборонпром" не є органом влади, і не може бути розпорядником бюджетних коштів, щоб фінансувати оздоровлення чи розширення своїх підприємств - тому йому потрібен посередник в особі Мінекономрозвитку.

Отже, фінансуючи таким чином підприємства ДК "Укроборонпром", Мінекономрозвитку просто виконує роль передавальної ланки.

---------------------------------------------

Існуючі приклади фінансування ОПК в Україні

Державне космічне агентство України (ДКАУ) також здійснювало фінансування підприємств, але тих, що перебувають в його управлінні (бюджет ДКАУ на 2016 рік – 1149,4 мільйонів гривень, 2017 – 970,2 мільйонів).

Відмінність від Мінекономрозвитку полягає у тому, що підприємства знаходяться безпосередньо в управлінні ДКАУ. Відповідно, агентство має всі інструменти для визначення потреб підприємств, контролю за використанням фінансування та кінцевим результатом державної підтримки.

---------------------------------------------

Світова практика

У колишньому Радянському Союзі під час нарощування бойової могутності армії і флоту, необхідності забезпечення перемоги у світових війнах, а також протистояння у гонці озброєнь у період "холодної війни" – виготовлення озброєння та військової техніки, розроблення нових систем, комплексів та зразків набувало великих масштабів.

Розгортання оборонних виробництв потребувало значних витрат на створення замкнутих циклів розроблення та виробництва, будівництва нових підприємств та військових об'єктів для монтажу окремих систем озброєнь.

Такі витрати не в змозі були здійснювати безпосередні замовники озброєнь – тому такі функції виконувались рядом профільних міністерств, що визначались державними замовниками з цих робіт.

В Україні обсяги продукції оборонного призначення, що замовляється та поставляється за державним оборонним замовленням, а також завантаженість оборонних підприємств – на порядки менше. Обсяги фінансування створення нових та нарощення існуючих виробничих потужностей складають незначну частину загального фінансування державного оборонного замовлення.

Отже, саме існування додаткового фінансування тих процесів, що безпосередньо пов'язані з розробленням та виробництвом озброєнь, має атавістичний характер та ризик корупції. Тому, Мінекономіки виконує функції міністерства радянського типу, при цьому має значні корупційні ризики.

---------------------------------------------

Рекомендації

З огляду на визначену вище неефективність та потенційні корупційні ризики у виконанні Мінекономрозвитку своїх функцій, необхідно здійснити наступне.

1. Відповідно до нового ЗУ Про національну безпеку - створити нове міністерство (центральний орган виконавчої влади), відповідальне за формування та реалізацію державної політики у сфері оборонно-промислового комплексу, та перевести всі державні підприємства оборонної галузі в його управління з подальшою реалізацією всіх програм розвитку.

Це гармонізує державне управління та контроль за використанням фінансування при створенні та оновленні/розширенні оборонних виробничих потужностей на підприємствах ОПК.

2. Включити вартість створення нових та нарощення існуючих виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення – у вартість самої оборонної продукції.

Такі кроки дозволять Уряду:

– об'єднати витрати на оновлення підприємств ОПК в рамках одного органу – органу влади, відповідального за формування та реалізацію державної політики у сфері оборонно-промислового комплексу;

– ліквідувати розмиту відповідальність різних органів влади (МОУ та МЕРТ) при створенні та виробництві ОВТ;

– зменшити неефективність та потенційні корупційні ризики;

 Допис було опубліковано на порталі Українська Правда.