Хто контролює держоборонзамовлення (ДОЗ)
У сфері контролю за використанням державних коштів на потреби оборони склалась невизначена ситуація.
В першу чергу це стосується контролю за процесом планування та формування держоборонзамовлення (ДОЗ), та витрачанням цих коштів. ДОЗ на сьогодні є головним механізмом забезпечення військ новою технікою та озброєнням (ОВТ).
Відповідно до ст.35 Постанови КМУ від 27 квітня 2011 р. N 464 «Питання державного оборонного замовлення», «контроль за виконанням оборонного замовлення здійснюють державні замовники, уповноважений орган (Мінекономрозвитку) та Мінфін у межах їх повноважень».
---------------------------------------------
При цьому в Мінекономрозвитку, який виконує функції уповноваженого органу з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення, за цю сферу відповідають 7 держслужбовців.
Тобто, для координації всіх 16 замовників з ДОЗ (це всі силові міністерства та відомства країни, що закуповують ОВТ для потреб безпеки та оборони) та здійснення контролю за його виконанням МЕРТ має у своєму розпорядженні лише 7 фахівців. Нагадаю, що в 2018 році обсяг фінансування ДОЗ складає близько 21,3 мільярдів гривень державних коштів, та ще додатково такий же приблизно обсяг фінансування під державні гарантії.
А відповідно до ст.3 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» МЕРТ координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів.
Доречно зазначити, що така сама кількість осіб в МЕРТ забезпечує виконання функції щодо координації заходів у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу.
---------------------------------------------
Така сама ситуація щодо кадрового забезпечення склалась і в Міністерстві фінансів, але там ще менше фахівців, відповідальних за ДОЗ (при цьому в положенні про Міністерство фінансів взагалі не йдеться про функції у сфері безпеки та оборони).
Спроба навантажити РНБО координуючими функціями в ВПК та ДОЗ не забезпечується ні структурно, ні достатньою кількістю фахівців.
Парламентський контроль в Україні на сьогодні не працює.
Контроль за використанням державних коштів з боку Державної Рахункової Палати та Держаудитслужби має лише вибірковий характер, та не є завжди якісним.
При цьому, відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками», що нівелює самі принципи здійснення контролю.
---------------------------------------------
За словами експертів, за 2017 рік в затверджені основні показники оборонного замовлення вносились десятки змін, частина з яких представлялась на засіданні КМУ самостійно замовниками, а не Мінекономрозвитку. При цьому існуюча система дозволяє практику, коли МЕРТ та Мінфін ознайомлюються лише з частиною документів, що розглядаються під час внесення змін у Постанову КМУ «Про основні показники державного оборонного замовлення».
---------------------------------------------
В теперішніх умовах держава повинна забезпечити для замовників та виконавців супровід виконання оборонних держконтрактів по ДОЗ та здійснювати постійний моніторинг за витратами в рамках ДОЗ та фінансування ВПК.
Тому залишається питання – хто ж реально контролює всі витрати на озброєння та військову техніку?
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар вчора о 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Самочинна зміна місця проживання дитини: правові наслідки та практика Леся Дубчак 12.09.2025 13:38
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 375
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 333
- Дипломатія кадрових помилок 310
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 30735
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 6963
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3684
-
Від кабінету в Києві до Нью-Йорка: як Вікторія Колодій будує міжнародну мережу нейлстудій MVK
Життя 2914
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 2784