Хто контролює держоборонзамовлення (ДОЗ)
У сфері контролю за використанням державних коштів на потреби оборони склалась невизначена ситуація.
В першу чергу це стосується контролю за процесом планування та формування держоборонзамовлення (ДОЗ), та витрачанням цих коштів. ДОЗ на сьогодні є головним механізмом забезпечення військ новою технікою та озброєнням (ОВТ).
Відповідно до ст.35 Постанови КМУ від 27 квітня 2011 р. N 464 «Питання державного оборонного замовлення», «контроль за виконанням оборонного замовлення здійснюють державні замовники, уповноважений орган (Мінекономрозвитку) та Мінфін у межах їх повноважень».
---------------------------------------------
При цьому в Мінекономрозвитку, який виконує функції уповноваженого органу з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення, за цю сферу відповідають 7 держслужбовців.
Тобто, для координації всіх 16 замовників з ДОЗ (це всі силові міністерства та відомства країни, що закуповують ОВТ для потреб безпеки та оборони) та здійснення контролю за його виконанням МЕРТ має у своєму розпорядженні лише 7 фахівців. Нагадаю, що в 2018 році обсяг фінансування ДОЗ складає близько 21,3 мільярдів гривень державних коштів, та ще додатково такий же приблизно обсяг фінансування під державні гарантії.
А відповідно до ст.3 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» МЕРТ координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів.
Доречно зазначити, що така сама кількість осіб в МЕРТ забезпечує виконання функції щодо координації заходів у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу.
---------------------------------------------
Така сама ситуація щодо кадрового забезпечення склалась і в Міністерстві фінансів, але там ще менше фахівців, відповідальних за ДОЗ (при цьому в положенні про Міністерство фінансів взагалі не йдеться про функції у сфері безпеки та оборони).
Спроба навантажити РНБО координуючими функціями в ВПК та ДОЗ не забезпечується ні структурно, ні достатньою кількістю фахівців.
Парламентський контроль в Україні на сьогодні не працює.
Контроль за використанням державних коштів з боку Державної Рахункової Палати та Держаудитслужби має лише вибірковий характер, та не є завжди якісним.
При цьому, відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками», що нівелює самі принципи здійснення контролю.
---------------------------------------------
За словами експертів, за 2017 рік в затверджені основні показники оборонного замовлення вносились десятки змін, частина з яких представлялась на засіданні КМУ самостійно замовниками, а не Мінекономрозвитку. При цьому існуюча система дозволяє практику, коли МЕРТ та Мінфін ознайомлюються лише з частиною документів, що розглядаються під час внесення змін у Постанову КМУ «Про основні показники державного оборонного замовлення».
---------------------------------------------
В теперішніх умовах держава повинна забезпечити для замовників та виконавців супровід виконання оборонних держконтрактів по ДОЗ та здійснювати постійний моніторинг за витратами в рамках ДОЗ та фінансування ВПК.
Тому залишається питання – хто ж реально контролює всі витрати на озброєння та військову техніку?
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук вчора о 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко вчора о 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна вчора о 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак вчора о 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький вчора о 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський вчора о 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний вчора о 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар вчора о 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець вчора о 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 194
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 171
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 132
- Енергетична помилка 130
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 130
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці – пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 26798
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 25917
-
Китай до 2027 року планує запустити "штучне сонце" – відео, фото
Бізнес 23679
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
доповнено Бізнес 15822
-
Посол України в Молдові: міст через Дністер буде збудовано попри фінансові труднощі
Бізнес 7260
