Хто контролює держоборонзамовлення (ДОЗ)
У сфері контролю за використанням державних коштів на потреби оборони склалась невизначена ситуація.
В першу чергу це стосується контролю за процесом планування та формування держоборонзамовлення (ДОЗ), та витрачанням цих коштів. ДОЗ на сьогодні є головним механізмом забезпечення військ новою технікою та озброєнням (ОВТ).
Відповідно до ст.35 Постанови КМУ від 27 квітня 2011 р. N 464 «Питання державного оборонного замовлення», «контроль за виконанням оборонного замовлення здійснюють державні замовники, уповноважений орган (Мінекономрозвитку) та Мінфін у межах їх повноважень».
---------------------------------------------
При цьому в Мінекономрозвитку, який виконує функції уповноваженого органу з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення, за цю сферу відповідають 7 держслужбовців.
Тобто, для координації всіх 16 замовників з ДОЗ (це всі силові міністерства та відомства країни, що закуповують ОВТ для потреб безпеки та оборони) та здійснення контролю за його виконанням МЕРТ має у своєму розпорядженні лише 7 фахівців. Нагадаю, що в 2018 році обсяг фінансування ДОЗ складає близько 21,3 мільярдів гривень державних коштів, та ще додатково такий же приблизно обсяг фінансування під державні гарантії.
А відповідно до ст.3 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» МЕРТ координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів.
Доречно зазначити, що така сама кількість осіб в МЕРТ забезпечує виконання функції щодо координації заходів у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу.
---------------------------------------------
Така сама ситуація щодо кадрового забезпечення склалась і в Міністерстві фінансів, але там ще менше фахівців, відповідальних за ДОЗ (при цьому в положенні про Міністерство фінансів взагалі не йдеться про функції у сфері безпеки та оборони).
Спроба навантажити РНБО координуючими функціями в ВПК та ДОЗ не забезпечується ні структурно, ні достатньою кількістю фахівців.
Парламентський контроль в Україні на сьогодні не працює.
Контроль за використанням державних коштів з боку Державної Рахункової Палати та Держаудитслужби має лише вибірковий характер, та не є завжди якісним.
При цьому, відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками», що нівелює самі принципи здійснення контролю.
---------------------------------------------
За словами експертів, за 2017 рік в затверджені основні показники оборонного замовлення вносились десятки змін, частина з яких представлялась на засіданні КМУ самостійно замовниками, а не Мінекономрозвитку. При цьому існуюча система дозволяє практику, коли МЕРТ та Мінфін ознайомлюються лише з частиною документів, що розглядаються під час внесення змін у Постанову КМУ «Про основні показники державного оборонного замовлення».
---------------------------------------------
В теперішніх умовах держава повинна забезпечити для замовників та виконавців супровід виконання оборонних держконтрактів по ДОЗ та здійснювати постійний моніторинг за витратами в рамках ДОЗ та фінансування ВПК.
Тому залишається питання – хто ж реально контролює всі витрати на озброєння та військову техніку?
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка вчора о 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 203
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 100
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 97
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 92
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 92
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 9869
-
Глюкофон, "лігво" і цегла на плиті: які методи обігріву працюють, а які – повна нісенітниця
Життя 3409
-
Найдорожча приватна компанія світу заробила $8 млрд за рік
Фінанси 3002
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1922
-
Список автомобілів, що підпадають під "податок на розкіш", зріс у 3,5 раза
Бізнес 1611
