Хто контролює держоборонзамовлення (ДОЗ)
У сфері контролю за використанням державних коштів на потреби оборони склалась невизначена ситуація.
В першу чергу це стосується контролю за процесом планування та формування держоборонзамовлення (ДОЗ), та витрачанням цих коштів. ДОЗ на сьогодні є головним механізмом забезпечення військ новою технікою та озброєнням (ОВТ).
Відповідно до ст.35 Постанови КМУ від 27 квітня 2011 р. N 464 «Питання державного оборонного замовлення», «контроль за виконанням оборонного замовлення здійснюють державні замовники, уповноважений орган (Мінекономрозвитку) та Мінфін у межах їх повноважень».
---------------------------------------------
При цьому в Мінекономрозвитку, який виконує функції уповноваженого органу з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення, за цю сферу відповідають 7 держслужбовців.
Тобто, для координації всіх 16 замовників з ДОЗ (це всі силові міністерства та відомства країни, що закуповують ОВТ для потреб безпеки та оборони) та здійснення контролю за його виконанням МЕРТ має у своєму розпорядженні лише 7 фахівців. Нагадаю, що в 2018 році обсяг фінансування ДОЗ складає близько 21,3 мільярдів гривень державних коштів, та ще додатково такий же приблизно обсяг фінансування під державні гарантії.
А відповідно до ст.3 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» МЕРТ координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів.
Доречно зазначити, що така сама кількість осіб в МЕРТ забезпечує виконання функції щодо координації заходів у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу.
---------------------------------------------
Така сама ситуація щодо кадрового забезпечення склалась і в Міністерстві фінансів, але там ще менше фахівців, відповідальних за ДОЗ (при цьому в положенні про Міністерство фінансів взагалі не йдеться про функції у сфері безпеки та оборони).
Спроба навантажити РНБО координуючими функціями в ВПК та ДОЗ не забезпечується ні структурно, ні достатньою кількістю фахівців.
Парламентський контроль в Україні на сьогодні не працює.
Контроль за використанням державних коштів з боку Державної Рахункової Палати та Держаудитслужби має лише вибірковий характер, та не є завжди якісним.
При цьому, відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державне оборонне замовлення» «контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками», що нівелює самі принципи здійснення контролю.
---------------------------------------------
За словами експертів, за 2017 рік в затверджені основні показники оборонного замовлення вносились десятки змін, частина з яких представлялась на засіданні КМУ самостійно замовниками, а не Мінекономрозвитку. При цьому існуюча система дозволяє практику, коли МЕРТ та Мінфін ознайомлюються лише з частиною документів, що розглядаються під час внесення змін у Постанову КМУ «Про основні показники державного оборонного замовлення».
---------------------------------------------
В теперішніх умовах держава повинна забезпечити для замовників та виконавців супровід виконання оборонних держконтрактів по ДОЗ та здійснювати постійний моніторинг за витратами в рамках ДОЗ та фінансування ВПК.
Тому залишається питання – хто ж реально контролює всі витрати на озброєння та військову техніку?
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко вчора о 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко вчора о 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко вчора о 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 346
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 179
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 161
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 132
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 99
-
Китай підняв у повітря два серійні винищувачі-невидимки J-35A – відео та характеристики
Технології 18946
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 4757
-
США заявили, що продаватимуть венесуельську нафту "безстроково"
Бізнес 3789
-
Трамп вивів США з угоди, підписаної з Україною понад 30 років тому
Фінанси 2240
-
Bloomberg: Найбільший покупець венесуельської нафти почав розглядати дорожчу альтернативу
Бізнес 1811
