Фейконув? За ґрати!
Про те, як точку зору визначає місце сидіння.
Нещодавно міністр культури Володимир Бородянський заявив, що в Україні потрібно запровадити кримінальну відповідальність за свідоме спотворення громадської думки засобами масової інформації. Алілуя! Нарешті!
З одного боку, звичайно, дивно чути таку заяву від представника «нової влади», яка не гидувала використовувати маніпулятивні методи в передвиборчій гонитві. Та, з іншого боку, в такому кроці добре простежується уже знайомий нам алгоритм: закинути інформацію — подивитися на реакцію — підкоригувати публічне повідомлення — ухвалити вигідне для себе рішення у менш публічному форматі. Та може бути й інша причина — елементарний превентивний захід. Як-то кажуть, із мечем прийдеш — від меча і загинеш… Ліпше перестрахуватися.
Абстрагувавшись від політики, все ж варто зазначити, що ініціатива не нова, та все ж актуальна.
Сам феномен фейкових новин широко обговорюють іще з листопада 2016 року. І тоді обговорювали його не як ноу-хау, а як реальну політичну технологію президентських виборів у США. Папа Римський Франциск назвав дезінформацію у пресі «найгіршою шкодою, якої можуть завдати ЗМІ».
У світі існує три рівні протидії фейкам:
- на рівні державного регулювання;
- на рівні інформаційно-комунікаційних кампаній;
- на рівні медійної грамотності споживачів контенту.
Цікавий приклад боротьби з фейками в Італії. Там будь-хто, хто побачить, на його думку, фейк, може подати заяву на веб-сайт поштової поліції. Скаргу проаналізує спеціальна програма, визначить джерело новини і встановить, правдива інформація чи ні.
Уряд Італії започаткував таку ініціативу проти фейків майже через рік після того, як тисячі італійців на чолі з президенткою Палати депутатів Лаурою Болдріні (Laura Boldrini) підписали петицію проти фальшивих новин.
Та найпопулярнішими покараннями все ж є штрафи. Згадаймо Німеччину, яка ще 2017 року схвалила введення штрафів на суму до 53 млн доларів для провайдерів, які після скарг користувачів не видаляють фейкові новини.
В Україні ініціатива боротьби проти фейків теж була. У березні цього року у Верховній Раді зареєстрували законопроект №10139 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації». У документі пропонували доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, запровадивши кримінальну відповідальність за поширення у ЗМІ та мережі Інтернет недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність інших людей. Штрафи були передбачені суттєві — аж до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо таке «свідоме дезінформування» йшло під час виборчого процесу стосовно кандидатів у депутати, членів партій і кандидатів на посаду Президента України.
Тоді законопроект викликав цілий шквал емоцій. Його навіть прирівнювали до законопроектів Партії регіонів та називали дикунством. Правозахисні та медійні організації в один голос говорили про інструменти цензури і тиску на незалежні медіа, адже навіть сама загроза (!) бути притягнутим до кримінальної відповідальності створює «охолоджувальний ефект» та заважає активному поширенню інформації. А ще говорили, що це передусім буде вигідно Росії…
Тепер інша ситуація. З Росією, як ми вже знаємо, потрібно домовлятися… та й страшніший не зовнішній ворог, а той, що всередині країни, тож будьмо на сторожі, тим паче скоро місцеві вибори. Отримавши такі першокласні «майстер-класи» на президентських та парламентських виборах, тільки ліниві не захочуть їх перевірити на практиці.
29 серпня законопроект №10139 було відкликано. І от сьогодні — «з чистого аркуша» — міністр культури говорить про таку нагальну потребу, як введення кримінальної відповідальності, адже «…маніпуляції, створення та управління ботофермами, поширення фейків та спотворення інформації — викривляють суспільну думку…».
Да невже? А це точно не фейк?
- Реєстр ПРРО: навіщо він потрібен зараз та як його реалізувати Андрій Сухов вчора о 18:01
- Действительно ли мобилизация для возрастных категорий 18-25 и 50-60 лет отменена? Віра Тарасенко вчора о 16:14
- Проблемні питання спадкування зруйнованої нерухомості та житлових сертифікатів Ольга Оніщук вчора о 10:32
- Закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення Євген Морозов вчора о 10:26
- БЕБ на місці Євген Магда 07.10.2024 19:41
- Обшуки в офісі: чому варто співпрацювати зі слідчими Фелікс Аронович 07.10.2024 19:07
- Ключові навички високоефективного власника бізнесу Сергій Сорокунський 07.10.2024 15:20
- Заробітки на паломниках: як Рош га-Шана впливає на економіку Умані Олег Вишняков 07.10.2024 14:44
- Незамінна роль юристів у формуванні справедливого та процвітаючого суспільства Микола Стеценко 06.10.2024 22:22
- Стягнення коштів, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником Євген Морозов 06.10.2024 10:30
- Справи про адміністративні правопорушення, які розглядають ТЦК і СП Євген Морозов 05.10.2024 12:18
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов 04.10.2024 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич 04.10.2024 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко 04.10.2024 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 266
- БЕБ на місці 152
- Незамінна роль юристів у формуванні справедливого та процвітаючого суспільства 148
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? 138
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни 88
-
Місто біля Києва обрали для будівництва установки зберігання енергії на 20 МВт
Бізнес 14835
-
Нова пошта закликає відмовитись від податку на посилки до 150 євро. Пропонує альтернативу
Бізнес 12468
-
Як подолати кадровий голод. У Сільпо беруть на роботу неповнолітніх
Бізнес 11590
-
Власник Vodafone Україна став єдиним учасником аукціону з приватизації ОГХК
Бізнес 10547
-
"Ера зеленого тарифу в минулому". CEO Voltage Group про інвестиції в зелені проєкти
Бізнес 7785