Як банки через “енергетичні ковенанти” готують ворожі поглинання українських компаній.
Енергетичний дефолт: як один пункт у вашому кредитному договорі дозволяє банку “помножити на нуль” ваш бізнес і продати його конкурентам
На українському ринку енергетичний дефолт стає новою формою корпоративного рейдерства. Його суть проста: ви — фінансово стабільна компанія, маєте гроші на рахунках, але втратили доступ до електроенергії через форс-мажор чи аварію. І в цей момент ваш банк отримує формальну підставу визнати вас дефолтним позичальником, навіть якщо кредит обслуговується.
Банківські договори часто містять приховані умови — operational covenants. Їхня суть: підприємство зобов’язується підтримувати безперервність виробництва, фінансові потоки та виконання контрактів.
У мирний час ці пункти виглядають як стандартна вимога. Але у 2025 році, коли енергетичні перебої стали нормою, вони перетворилися на юридичну зброю.
Якщо завод простоює 10 днів через відключення — це технічно порушення ковенанту. Банк має право ініціювати дефолт, вимагати дострокове погашення або передати актив на реалізацію.
У листопаді 2024 року дві великі промислові групи на сході країни фактично втратили контроль над виробничими активами через саме такі положення. Один з кейсів — класичний приклад “енергетичного дефолту”: підприємство мало кошти для оплати кредиту, але не могло виконати операційні показники через перебої в енергопостачанні.
Як формується “альянс хижаків”
Банківські юристи у великих кредитних установах давно працюють синхронно з корпоративними консультантами. Коли банк бачить, що позичальник ослаблений — зупинене виробництво, збитки через енергетику — на горизонті з’являється “партнер”, готовий викупити борг.
Формально — це “реструктуризація”. Фактично — тихий продаж бізнесу конкуренту за залишковою ціною.
За даними National Business Forum, за останні два роки кількість корпоративних M&A через викуп кредитного боргу зросла на 47%. Понад половина цих угод відбувалася після “операційних дефолтів” — не через банкрутство, а через зупинку діяльності.
Де ховається пастка
“Event of Default — interruption of operations” Найнебезпечніше формулювання. Будь-яка зупинка виробництва понад 7–14 днів може бути підставою для дострокового стягнення боргу.
“Material adverse effect clause” Визначення, яке дозволяє банку самостійно вирішити, чи “суттєво” постраждав бізнес. Без суду.
“Cross-default clause” Якщо енергетичний дефолт активувався у дочірній компанії, банк може поширити його на весь холдинг.
“Assignment clause” Дає банку право передати кредит третій особі без згоди позичальника — тобто конкуренту, який готовий “допомогти”.
Як захиститися від “енергетичного дефолту”
Переглянути ковенанти у чинних договорах. Особливо ті, що пов’язані з операційною діяльністю.
Вимагати уточнення термінів — конкретизацію, що “interruption” не включає зупинку через форс-мажор чи енергетичні перебої.
Встановити “grace period” — період, протягом якого порушення не вважається дефолтом (мінімум 30 днів).
Використовувати додаткові угоди про незалежність дочірніх структур — щоб cross-default не зруйнував групу.
Аудит кредитного портфелю з точки зору енергетичних ризиків. Це нова, але вже критично важлива практика у корпоративному праві.
Стратегічна перспектива
У 2026 році більшість банківських кредитних договорів проходитиме реструктуризацію з урахуванням ризиків енергетичної безперервності. І той, хто не перевірить свої документи зараз, може прокинутися з новим власником свого бізнесу.
“Енергетичний дефолт” — це не фінансова катастрофа, це юридична.”
І саме в цьому полі починається нова війна — між юристами, банками та енергетикою.
