Як один пункт у кредитному договорі може коштувати бізнесу власності

Як банки через “енергетичні ковенанти” готують ворожі поглинання українських компаній.

Енергетичний дефолт: як один пункт у вашому кредитному договорі дозволяє банку “помножити на нуль” ваш бізнес і продати його конкурентам

На українському ринку енергетичний дефолт стає новою формою корпоративного рейдерства. Його суть проста: ви — фінансово стабільна компанія, маєте гроші на рахунках, але втратили доступ до електроенергії через форс-мажор чи аварію. І в цей момент ваш банк отримує формальну підставу визнати вас дефолтним позичальником, навіть якщо кредит обслуговується.

Новий вид дефолту — операційний

Банківські договори часто містять приховані умови — operational covenants. Їхня суть: підприємство зобов’язується підтримувати безперервність виробництва, фінансові потоки та виконання контрактів.

У мирний час ці пункти виглядають як стандартна вимога. Але у 2025 році, коли енергетичні перебої стали нормою, вони перетворилися на юридичну зброю.

Якщо завод простоює 10 днів через відключення — це технічно порушення ковенанту. Банк має право ініціювати дефолт, вимагати дострокове погашення або передати актив на реалізацію.

У листопаді 2024 року дві великі промислові групи на сході країни фактично втратили контроль над виробничими активами через саме такі положення. Один з кейсів — класичний приклад “енергетичного дефолту”: підприємство мало кошти для оплати кредиту, але не могло виконати операційні показники через перебої в енергопостачанні.

Як формується “альянс хижаків”

Банківські юристи у великих кредитних установах давно працюють синхронно з корпоративними консультантами. Коли банк бачить, що позичальник ослаблений — зупинене виробництво, збитки через енергетику — на горизонті з’являється “партнер”, готовий викупити борг.

Формально — це “реструктуризація”. Фактично — тихий продаж бізнесу конкуренту за залишковою ціною.

За даними National Business Forum, за останні два роки кількість корпоративних M&A через викуп кредитного боргу зросла на 47%. Понад половина цих угод відбувалася після “операційних дефолтів” — не через банкрутство, а через зупинку діяльності.

Де ховається пастка

1. “Event of Default — interruption of operations” Найнебезпечніше формулювання. Будь-яка зупинка виробництва понад 7–14 днів може бути підставою для дострокового стягнення боргу.

2. “Material adverse effect clause” Визначення, яке дозволяє банку самостійно вирішити, чи “суттєво” постраждав бізнес. Без суду.

3. “Cross-default clause” Якщо енергетичний дефолт активувався у дочірній компанії, банк може поширити його на весь холдинг.

4. “Assignment clause” Дає банку право передати кредит третій особі без згоди позичальника — тобто конкуренту, який готовий “допомогти”.

Як захиститися від “енергетичного дефолту”

1. Переглянути ковенанти у чинних договорах. Особливо ті, що пов’язані з операційною діяльністю.

2. Вимагати уточнення термінів — конкретизацію, що “interruption” не включає зупинку через форс-мажор чи енергетичні перебої.

3. Встановити “grace period” — період, протягом якого порушення не вважається дефолтом (мінімум 30 днів).

4. Використовувати додаткові угоди про незалежність дочірніх структур — щоб cross-default не зруйнував групу.

Аудит кредитного портфелю з точки зору енергетичних ризиків. Це нова, але вже критично важлива практика у корпоративному праві.

Стратегічна перспектива

У 2026 році більшість банківських кредитних договорів проходитиме реструктуризацію з урахуванням ризиків енергетичної безперервності. І той, хто не перевірить свої документи зараз, може прокинутися з новим власником свого бізнесу.

“Енергетичний дефолт” — це не фінансова катастрофа, це юридична.”

І саме в цьому полі починається нова війна — між юристами, банками та енергетикою.