Як інвестувати кошти в умовах війни: поговоримо про ОВДП
Інвестування грошей – справа настільки ж індивідуальна, як і вибір професії чи стилю одягу. Вкладати кошти в стартапи, бізнес, саморозвиток, золото, нерухомість, цінні папери, депозити?
Рішення буде залежати цілком від фінансового стану, потреб та кінцевих цілей. І звичайно, від зовнішніх факторів, адже повномасштабна війна є найгіршим форс-мажором у сучасній історії України, тому багато видів інвестування стали більш ризикованими, аніж це було до 24 лютого 2022 року.
Крім того, через війну для українського інвестора майже зникла опція виходу на ринки світових акцій – тенденція, яка щойно почала розвиватися у 2021 році, зокрема після того, як НБУ дозволив українським банкам виступати брокерами на міжнародних ринках. Тоді українці призвичаювалися до думки, що й вони можуть отримати часточку компанії Facebook, Disney, Hermes тощо. Нині така можливість залишилася лише у громадян, які мають кошти на закордонних рахунках. З цим пов’язано чимало ризиків і суперечливих моментів, як-то питання спадкування, оподаткування. Разом з тим громадяни усе одно мають декларувати інвестиційний дохід в Україні.
Привабливість ОВДП
Чи можливо примножувати статки безпечно і зручно у сьогоднішніх умовах? Серед оптимальних варіантів можна вказати ОВДП. Державні цінні папери випускаються Міністерством фінансів і є по суті борговими паперами держави. Особа, яка інвестує в ОВДП сьогодні, дає позику державі зі 100% зобов’язанням від неї повернути кошти у встановлений термін з відсотками. Гроші, які сплачують за державні облігації, спрямовуються на підтримку держави і Збройних Сил України в умовах війни. Саме тому інвестування в ОВДП допомагає не тільки примножити кошти, а й допомогти країні.
Чим привабливі ОВДП у сьогоднішніх умовах? По-перше, більшим відсотком дохідності порівняно, наприклад, з банківськими депозитами. Крім того, ОВДП не оподатковуються, як банківські вклади.
Продаж облігацій Міністерство фінансів проводить на аукціонах, які проходять щотижнево по вівторках, а купити у брокера (банка) їх можна щодня. Залежно від терміну погашення, бувають довгострокові облігації – понад п’ять років, середньострокові – від одного до п’яти років, короткострокові – до одного року. Залежно від цілей та наявності вільних коштів особа може вибрати найбільш прийнятний для себе термін.
Слід звернути особливу увагу на валютні цінні папери. В умовах війни зберігати кошти під умовним «матрацом» чи у підвалі – рішення недалекоглядне. Перша причина – банальна, але такі випадки трапляються. Паперові гроші потребують особливих умов зберігання, і навіть надмірна вологість їх просто псує чи й знищує. Друга пов’язана із викликами, ризиками та небезпеками війни. Третя ж полягає в тому, що ставка за валютними ОВДП є значно вищою, ніж за валютними депозитами відповідно. А надійність їхнього повернення, як вже згадувалося, гарантується державою.
Топ 3 страхи про державні облігації
Страх №1: «таємне» знання. Поки ситуація складається так, що наші громадяни є набагато більш обізнаними з депозитами, аніж з цінними паперами, і декого може лякати сам вислів «державні облігації». Чи означає, що інвестування в ОВДП вимагає від людини «скілів» як у вовків з Волл-Стріт? Зовсім ні. Держава зацікавлена, аби цей інструмент користувався попитом, тому максимально спростила доступ до аукціонів – він можливий через різні банки. Якщо ви бажаєте придбати ОВДП, зверніться до вашого менеджера, і якщо банк надає цю послугу, вам мають детально описати шлях від подання заявки на участь в аукціоні до користування цінними паперами. Зверніть увагу, в Україні 11 банків є первинними дилерами Міністерства фінансів, тобто беруть безпосередньо участь в аукціонах та купують облігації по ціні Міністерства Фінансів, їхній перелік та рейтинг є на сайті міністерства.
Страх №2: складність придбання та управління паперами. Він абсолютно неправдивий, адже ми живемо у цифрову епоху, тож вам буде достатньо зробити кілька кліків, аби придбати ОВДП через спеціальний додаток або платформу. Утім це абсолютно не означає, що від вас не вимагається жодної уваги при виборі брокера (банку) чи застосунку, через який ви купуватимете державні облігації. Зверніть увагу на основні параметри угоди та зручність особистого кабінету. Чи є можливість у вашого брокера (банку) придбати папери саме на аукціоні, по ціні Міністерства Фінансів? Перевірте комісії за проведення угоди і чи комісія включена у ціну паперу? Чи зможете ви побачити суму та графік виплати відсотків і дату повернення інвестиції, щоб спланувати свій портфель на майбутнє?
Страх №3: у випадку особистого форс-мажору я не зможу терміново отримати свої кошти. Спростовуємо і це побоювання: у громадян є можливість дострокового продажу цінних паперів. Зокрема, обговоріть цей момент із менеджером свого банку або вивчіть опції в особистому кабінеті застосунку, через який ви робитимете інвестицію.
Цінні папери можна купити не тільки на аукціоні, а і на вторинному ринку. Для цього слід звернутися до торгівця цінними паперами, у якого є брокерська ліцензія Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). А в ідеалі це може бути саме ваш банк – ось чому вище я детально розповідала про первинних дилерів Мінфіну.
Обізнані інвестори розуміють, що обираючи довгий термін для ОВДП, вони отримують більший відсоток. А якщо терміново потрібні кошти – то ці папери можна достроково продати.
Загалом сучасний світ залишається світом найширших можливостей, попри всі загрози та небезпеки, які вирують навколо нас. Тож я раджу уважно придивлятися до усіх тих відкритих дверей, що надають нам вихід на нові рівні.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 871
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 201
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 126
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 114
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 29197
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 8532
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 8327
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7648
-
МВФ встановив нові структурні маяки для України
Фінанси 3121