Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.08.2024 13:23
Протидія торгівлі людьми: виклики в умовах воєнного стану
Василь ЛуцикГолова Національної соціальної сервісної служби України
Торгівля людьми - серйозна проблема, що порушує базові права людини на життя, свободу та особисту недоторканність.
Цей злочин несе жахливі наслідки: рабство, катування, жорстоке поводження чи обмеження свободи пересування, а також охоплює різноманітні форми експлуатації, включаючи сексуальну експлуатацію, примусову працю, трудову експлуатацію, примусове жебракування та інші форми.
Злочинці, які займаються торгівлею, часто використовують обман, насильство, загрозу або економічний тиск для контролю над потерпілими. Вони можуть здійснювати вербування через фальшиві обіцянки кращого життя, стабільної роботи чи освіти, а потім перетворювати їх на предмети торгівлі та експлуатації. Постраждалі часто залишаються в обставинах крайнього відчаю, позбавлені будь-якої надії на звільнення або поліпшення свого становища.
У 2022 році Національною соціальною сервісною службою було встановлено всього 47 статусів осіб, постраждалих від торгівлі людьми. Проте у 2023 році ця цифра зросла до 118, включаючи 47 жінок, 53 чоловіків та 18 дітей, то у першому півріччі 2024 року фіксується - 121, всі вони - громадяни України.
Найбільше людей постраждали від використання у збройних конфліктах (55 осіб) та трудової експлуатації (22 особи). Причому серед постраждалих є не лише дорослі, а й діти. Більшість з них експлуатували на території України та тимчасово окупованих територіях – 89 осіб, тоді як 29 осіб - за кордоном.
Злочини та вплив війни
Особи, які потрапили в полон змушені були під примусом копати окопи, будувати блокпости, прибирати території та місця утримання, викопувати трупи тощо. Дітей вивозять в табори на окуповану територію АР Криму, де їх змушували виготовляти російську символіку, роздавати її та агітувати за агресора. У разі непокори їх обмежують у їжі та воді, тримають у підвалах. Російські військові контролюють всі переміщення дітей, забороняють спілкуватися з рідними, забирають телефони. За найменшу провину замикають в карцері.
З початку повномасштабного вторгнення через вимушену міграцію до країн Європи та переміщення всередині країни багато переселенців стикаються з проблемами працевлаштування та фінансової нестабільності. Це може підштовхнути їх до нелегальної діяльності, підвищуючи ризик стати потерпілими від злочинів. Особливо це стосується дітей. Багато дітей було переміщено за кордон, що також створює ризик потрапити в ситуацію торгівлі людьми.
Необхідні дії та рекомендації
Тому перед Нацсоцслужбою та міжнародними партнерами стоять важливі завдання:
забезпечити дотримання прав дітей, які отримали статус тимчасового захисту за кордоном, а не є біженцями;
налагодити доступ до таких дітей для їх законних представників та консульських установ, щоб гарантували їхню безпеку
проводити спільні інформаційні кампанії за кордоном у співпраці з країнами, де перебувають українські діти.
Кейси
Зараз діти багато часу проводять в Інтернеті для навчання, пошуку інформації, нових друзів або підробітку, і небезпека може виникнути несподівано, адже не всі, хто здається дружнім у мережі, є тими, за кого себе видають.
Сексуальна експлуатація та насильство над дітьми досі залишається трагічною реальністю для багатьох країн і є однією з світових проблем, що потребує постійної уваги. Ці злочини мають довгострокові наслідки, які можуть вплинути на все життя.
Зокрема, було встановлено статус 10 дітям. Четверо з них - дівчата, що постраждали від сексуальної експлуатації. Їх намагалися вивезти до Італії та ОАЕ під виглядом поїздки на відпочинок або працевлаштування офіціантками чи хостес. Вербувальники довго спілкувались із дівчатами та їхніми родинами, беручи на себе всі витрати на оформлення документів, квитки і навіть речей, зосереджуючись на категоріях сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах. На щастя, на кордоні вербувальників разом із постраждалими було затримано на пункті пропуску кордону і відкрито кримінальні провадження для притягнення до відповідальності.
Також була історія громадянки А., що працювала на тимчасових заробітках без оформлення, та знайшла оголошення про роботу в області з високою зарплатою. Після переїзду, її поселили у гуртожиток, де вона безкоштовно працювала, і не отримувала платню. Згодом її вербувальниця запропонувала роботу в Польщі з обіцянкою високої зарплати і погашення заборгованості. У Польщі жінка виявилася в ситуації трудового рабства: їй забрали документи, змусили жебракувати і працювати під наглядом. Змогла втекти, звернулася до посольства України у Варшаві і повернулася до України, де повідомила правоохоронним органам про свою ситуацію. Цей випадок підкреслює важливість перевірки інформації про роботу і обережності при пошуку працевлаштування.
Висновки
Основна проблема в тому, що статистика не відображає повною мірою реальну кількість постраждалих від торгівлі людьми. Це пов'язано з низьким рівнем обізнаності населення про їхні права та неузгодженістю дій між різними установами, що займаються цим питанням.
Щоб вирішити це, потрібно об'єднати зусилля та дотримуватися принципів співпраці й захисту прав людини, що включає розробку єдиної політики протидії торгівлі людьми як на центральному, так і на місцевому рівнях. До цього процесу мають бути залучені правоохоронні органи, державні структури, місцеві органи самоврядування, громадські та міжнародні організації.
По-перше, необхідно допомогти людям розрізняти це явище та ідентифікувати себе як постраждалих. Для цього потрібні інформаційні кампанії, які розповідатимуть, що таке торгівля людьми і куди можна звернутися за допомогою: Нацполіції, місцевих адміністрацій, служб у справах дітей, центри соціальних служб, відповідальних за проведення процедури встановлення статусу постраждалих. По-друге, важливо підвищувати обізнаність населення про можливості отримання допомоги. Наприклад, навчання для працівників транспортної сфери допоможе їх розпізнавати потенційних потерпілих, що дозволить запобігати злочинам. По-третє, цифровізація процедури встановлення статусу постраждалої особи, що вирішить питання своєчасності та доступності отримання допомоги. Це, своєю чергою, забезпечить швидкий спосіб подачі документів задля спрощення процесу формування пакета документів для тих, хто вважає себе постраждалим від торгівлі людьми.
