Арешт рахунку за дві години
Запровадження нової системи автоматичного арешту рахунків боржника має позитивно вплинути на проблему стягнення боргів в Україні
Не секрет, що однією з болючих проблем фінансово-банківського сектору є неплатежі по боргах та боргових зобов’язаннях. В Україні настільки погано розвинута система примусового стягнення боргів, що багато боржників свідомо не сплачують по кредитах, накопичуючи борги. Ситуацію дещо покращив інститут приватних виконавців. Вони значно прискорили процеси арештів та звернень стягнення на рухоме та нерухоме майно. Проте їхня діяльність сильно ускладнена недосконалою системою.
Наприклад, щоб арештувати рахунки громадянина, виконавець має спочатку з'ясувати, в яких банках вони відкриті. Для цього він має відправити письмовий запит у кожен діючих в Україні банк. А їх наразі 73. Коли якийсь банк повідомить, що вказана особа має в ньому рахунок, виконавець надсилає їм нові запити. Тепер він просить повідомити про суму коштів на рахунках боржника. І тільки після отримання відповіді він може починати процес арешту рахунків, одночасно оформляючи документи в паперовій формі. Все це нерідко розтягується на місяці.
І ось нарешті є надія, що скоро ці питання будуть вирішуватись швидко та ефективно: цього літа в Україні може запрацювати нова система арешту банківських рахунків боржників – Автоматична система виконавчого провадження (АСВП).
Виникла вона ще в квітні 2019 року, як один з засобів боротьби з неплатниками аліментів. Через два роки наказ Міністерства юстиції від 23 березня 2021 року (№1061/5) поширив її дію абсолютно на всі борги. Не має значення, ні перед ким, ні за яких обставин утворився борг – тепер він відразу підпадає під АСВП.
Дві години на арешт рахунку боржника
Згідно очікувань, АСВП має діяти безжально та ефективно. Механіка процедури арешту рахунків боржників буде виглядати наступним чином. Виконавець в АСВП формує вимогу на отримання інформації від банків з приводу рахунків боржників і скріпляє її власним електронним підписом. Якщо виконавець державний, то він ще має подати цю вимогу на підпис керівнику відповідного органу державної виконавчої служби. Якщо приватний, то цього робити не потрібно.
Коли вимога підписана, вона з’являється в системі АСВП. Не рідше ніж один раз на годину кожен банк зобов'язаний моніторити АСВП та переглядати список вимог за допомогою власної інформаційної системи. І якщо там з’явиться прізвище його клієнта, керівник банку має бути негайно повідомлений про необхідність виконання вимоги. Отже, протягом години рахунки мають бути заблоковані, а вся необхідна інформація – розміщена в АСВП.
В результаті, з моменту розміщення вимоги в автоматизованій системі до моменту арешту всіх рахунків боржника в будь-якому банку країни має пройти не більше двох годин. А після арешту виконавець починає процедуру примусового списання коштів. Для цього він готує платіжну вимогу, яку завіряє своїм підписом, та подає її в банк. Там її перевіряють на законність. Якщо все добре, то банк самостійно примусово списує кошти на рахунок приватного виконавця.
Чи можливе незаконне списання грошей?
Відповідь тут одна – можливе. Чимало експертів висловлюють непокоєння, що АСВП буде використовуватись для незаконних дій. Зокрема, у випадках, коли виконавче впровадження відкрите не постановою суду, а підписом нотаріуса. Випадки махінацій так званих «чорних нотаріусів» в Україні не рідкість. У своїй практиці я декілька разів стикався з подібним. Якщо таке станеться, то боржнику залишається один-єдиний шлях: оскаржувати списання грошей в суді.
Інша можлива проблема – це обсяг списання коштів з рахунку. Звісно, якщо сума на рахунку перекриває борг, то все просто – гроші списали, залишки звільнили від арешту. Але такі випадки рідкість. І зазвичай сума на рахунку борг не перекриває. Тоді перед виконавцем постає дилема – забрати в боржника все до копійки, залишивши його без засобів, чи щось лишити життя?
Наразі виконавці нерідко зловживають своїм правом, намагаючись швидше закрити справу. І тому намагаються забрати якомога більше грошей на погашення боргу. Навіть з тих сум, на які закон накладає обмеження (польове забезпечення, матеріальна допомога з безробіття і на лікування, допомога у зв'язку з вагітністю, народженням дитини тощо). В такому випадку боржнику так само залишається оскаржувати дії виконавця в суді.
Технічні проблеми АСВП
Для України ця система достатньо революційна. Зокрема, для її впровадження НБУ навіть змінив Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. І тепер банк повинен повідомляти виконавцеві номера рахунків боржника та скільки на них грошей. Тобто сховатися за «банківську таємницю» боржнику більше не вдасться.
Втім, як то часто буває в Україні, далеко не всі позитивні прагнення вдається швидко реалізувати. Система має почати працювати з липня 2021 року. Проте наразі на заваді її впровадження стоять серйозні технічні проблеми. Сьогодні електронний арешт рахунків боржників доступний лише в семи банках: «ПриватБанк», «Універсалбанк»,«Оксі Банк», «Таскомбанк», «Індустріалбанк», «Банк Восток» і «Прокредит Банк». Проте працює він не автоматично, як має бути, а вручну: виконавець спрямовує до банків постанови, де ними займаються співробітники банків».
Загалом, інтеграція всіх без виключення українських банків (а їх наразі 73) з АСВП потребує чимало часу. Тому маю певні застереження, що все це вдасться закінчити за місяць і система повноцінно запрацює з липня. Втім рано чи пізно це все одно станеться.
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська вчора о 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко вчора о 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак вчора о 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда вчора о 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 27.08.2025 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук 26.08.2025 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук 26.08.2025 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній 26.08.2025 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак 26.08.2025 16:29
-
Секретні бункери мільярдерів: як і до чого готуються Цукерберг, Альтман та інші техномагнати
Життя 7886
-
Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину
Бізнес 6700
-
Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних
6640
-
"Дуже зацікавлені в цьому родовищі". TechMet підтвердила інтерес до літію в Україні
Бізнес 6585
-
У Польщі збудують перший у Європі малий модульний реактор BWRX-300
Бізнес 5757