Нині ми всі уважно слідкуємо за ситуацією, що вже досить давно відбувається на Заході України, а саме за блокуванням польсько-українського кордону.
Зрозуміло, що протести, які там тривають, шкодять не лише аграрному сектору нашої країни, але й усьому бізнесу загалом. Зокрема, багатьох цікавить, що станеться з книжковим ринком через затримки з постачанням паперу та як це вплине на ціну видавничої продукції.
Насамперед варто зауважити, що велика частка друкарського паперу до України надходила з-за кордону. Це триває вже давно, а особливо імпорт зріс через дефіцит паперу у світі та початок повномасштабного вторгнення, під час якого багато логістичних центрів і поліграфічних підприємств було пошкоджено або повністю знищено. Проте навіть до 24 лютого 2022 року українські паперові фабрики не виробляли достатньої кількості паперу.
Повертаючись до блокування кордону — звісно ж, це може вплинути на ціну книжок. По-перше, через зростання вартості доставки. Що довше триває перевезення, то дорожчими стають послуги перевізників. По-друге, через дефіцит матеріалів. Тут ідеться не лише про папір, а й іншу сировину, наприклад, поліграфічну хімію, без якої друкарні також не зможуть працювати.
Однак не варто думати, що ситуація на кордоні може призвести до значного здорожчання видавничої продукції. Ціна паперу в роздрібній ціні книжки становить приблизно 20%. Тому якщо ціна на папір, а відтак і на поліграфічні послуги зросте, кінцевий продукт — книжка — здорожчає лише частково. Через зростання цін на імпорт сировини та інших матеріалів може вирости й ціна на вітчизняний папір, але, знову ж таки, не в рази. Якщо в майбутньому вартість книг зросте, то нові наклади здорожчають щонайменше на 15–20%. Крім того, вартість книг може зрости не відразу, на це впливають довгострокові контракти, які укладає видавництво.
Для українського книжкового бізнесу сьогодні більшою проблемою є нестача кваліфікованих працівників. Більшість друкарів, які працюють на поліграфічних підприємствах, — це чоловіки, частина з яких зараз і в лавах ЗСУ, і волонтерить. Тому українські друкарні не можуть працювати на повну потужність.
Надзвичайно суттєвої проблеми через блокаду кордону немає, однак дефіцит паперу вже відчувається. Зараз видавництва і друкарні не можуть точно спланувати, коли очікувати на доставлення конкретного типу друкарського паперу, що потрібен для тієї чи тієї книжки. Усе це впливає на наші графіки роботи. Відповідно, уся ця ситуація найперше вплине на дати виходу нових книг, на тривалість їхньої підготовки тощо. Дефіцит паперу і зростання цін призведе й до зменшення попиту на книжки, а відтак видавці втрачатимуть своїх споживачів і прибуток.
Є кілька варіантів подолання цього дефіциту:
1. Налагодити нові логістичні шляхи.
2. Робити запаси паперу наперед. Однак такі заходи не вигідні для книжкового бізнесу: це фактично «замороження» грошей, а ще варто враховувати безпекову ситуацію в країні й загрозу постійними обстрілами.
3. Використовувати папір українського виробництва. Нині в багатьох виданнях ми використовуємо український рісайклінговий папір, тобто той, що виготовлений із переробленої паперової сировини.
4. Шукати домовленості з обома сторонами на рівні держав. Зрештою можна дійти до спільної згоди й вирішити це питання, що створює проблеми для всіх.
Однак цілком зрозуміло, що цю ситуацію потрібно вирішувати, і вирішувати нагально. Враховуючи, як активно зараз розвивається книжковий ринок і яким важливим книгодрукування є сьогодні, потрібно знайти дієвий спосіб подолання цієї проблеми.
