Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
22.05.2023 16:22

Відстоюй свої права: застосуй навичку критичного мислення

Навичка критичного мислення відіграє знакову роль у взаємовідносинах з органами державної влади.

Відповідний період особистого дослідження аргументації (понад 10 років) сформував висновок про те, що аргументація є необхідним елементом існування індивіда у державі.

Дана категорія має складний вимір і стосується різних практичних та наукових напрямків. У рамках наукової роботи, я досліджував юридичну аргументацію, а специфічно, моя наукова робота стосується судової аргументації, з якою можна ознайомитися у загальному доступі. 

Проводячи моніторинг наукових та публіцистичних праць, приймаючи участь у різноманітних заходах, а також здійснюючи юридичну практику, слід зробити узагальнення, що важливе значення в аргументації стосується саме питання критичного мислення.

Актуальність критичного мислення годі переоцінити. За кордоном, існують цілі когорти наукових напрямків з цього питання. Особисто, я мав нагоду здобути неоціненний досвід під час стажування у Центрі обґрунтування, аргументації та риторики Університету Віндзора (Канада). Було великою честю отримати натхнення після комунікацій з наступними вченими із сфери риторики, аргументації та критичного мислення: Крістофер Тіндейл, Дуґлас Волтон, Тоні Блер та ін. 

Ще тоді, хоч і маючи і бажання, і наукові устремління, я не замислювався детально наскільки наявність навику критичного мислення може впливати на життя в усіх значеннях: політичному, економічному, особистому, культурному, релігійному, організаційному, юридичному тощо. 

Як практикуючому адвокату, для мене характерним було здійснити апробацію навиків критичного мислення у повсякденній роботі. Зокрема, це стосувалося відносин з клієнтам, реакцій на аргументи опонентів, моделювання ситуацій у судовому процесі тощо. 

Залежно від професії, кожна людина повинна формувати свою структуру критичного мислення, що допоможе їй досягнути кращих результатів у житті.

Присутність чи відсутність критичного мислення здійснює неабиякий вплив на громадянина, що має цільові практичні наслідки: втрата коштів (або їх примноження); вибір професії (вдалий чи зовсім непрактичний) реакція на дезінформацію (сприйняття або відхилення) та ін. Рівень розвитку критичного мислення буде впливати на те, які Ви досягнення будете мати у житті.

У всі часи існування держави, наявність громадян з критичним мисленням, завжди було загрозою для панівних верств у державі. Історичних прикладів можна назбирати чимало. Наприклад, прихильність до геліоцентричної системи Коперника, вартувало Галілео Галілею свободи. Причиною цьому, стало критичне мислення до схоластичного підходу до розуміння Всесвіту. 

Я, як адвокат, який представляє та захищає громадян (як і в тому числі різні форми об'єднань індивідів) приходжу до розуміння, що юридичне тертя між громадянином та державою виникає здебільшого після того, як громадянин почав робити критичні умовиводи на кшталт:Пенсія такого розміру є незаконною”, “Проведення податкової перевірки є безпідставним” тощо. Важливим у цьому аспекті є процеси, які здійснює держава, щоб вплинути на громадянина, у тому числі і психологічно: склавши протокол, відкривши кримінальне провадження, виписавши штраф та в інший спосіб. Зазвичай, у даний момент у громадянина включаються емоції. Натомість, повинні бути задіяні навики критичного мислення. 

ЩО ТАКЕ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

За інформацією енциклопедії Britannica, критичне мислення – це спосіб пізнання з використанням обдуманного міркування та неупередженого вивчення інформації для досягнення можливого вирішення проблеми. Згідно з даним джерелом, критичне мислення характеризується широким набором відповідних навичок, які зазвичай включають: 1) здатність розбивати проблему на складові частини, щоб виявити її основну логіку та припущення. 2) здатність визнавати та враховувати власні упередження у судженнях та досвіді; 3) здатність збирати та оцінювати відповідні докази або з особистих спостережень та експериментів, або шляхом збору зовнішньої інформації; 4) здатність коригувати та переоцінювати власне мислення у відповідь на те, що ви дізналися; 5) здатність формувати аргументовану оцінку, щоб запропонувати рішення до проблеми або більш точного розуміння теми, що розглядається. 

Значна частина науковців надають різні тлумачення цьому поняттю, але зміст залишається той самий. Він базується на тому, що процес критичного мислення це завжди процес пов’язаний з раціональним сприйняттям, логікою та детальним осмисленням. 

“ВОРОГИ” КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Без сумніву, головним ворогом критичного мислення є емоції. Енциклопедія Britannica зазначає, що емоції це комплекс складного досвіду свідомості, тілесних відчуттів і поведінки, що відображає персональне особистісне відношення до речі, події чи стану речей. 

Нічого характерного не помітили?

Дане визначення емоцій характеризує їх у контексті виключно нашого особистого сприйняття. Однак, емоції не є об’єктивною реальністю, яка існує. Об’єктивну реальність можна осягнути лише шляхом раціонального аналізу із застосуванням навиків критичного мислення.

Давайте проаналізуємо на типовому прикладі сьогодення співвідношення емоцій та критичного мислення: конфлікти через політичні розбіжності. Що кажуть емоції: 1) ті хто голосував за іншу партію погані люди; 2) хто не з нами, той проти нас; 3) мій кандидат найдостойніший, адже він проводить благодійні турніри та допомагає бідним; 4) не уявляю життя без відповідної політичної сили. Прикладів емоцій у цьому питанні можна навести безліч (може вийти цілий трактат). Що каже критичне мислення: 1) потрібно аналізувати мотиви поведінки людей, які голосують за відповідні політичні сили; 2) потрібно здійснювати кореляційне співвідношення як обрання відповідної партії впливає на особистий добробут; 3) аналізу повинні піддаватися не зовнішня поведінка політиків, яка є прийнятною для багатьох, а повинен бути здійснений моніторинг джерел походження коштів, за які здійснювалася оплата за передвиборчу кампанію, як і також політична програма, її цілі та шляхи досягнення тощо.

Іншим ворогом критичного мислення мислення є безумовне сприйняття дезінформації. Чи часто Ви чули, що не потрібно вірити усьому, що пишуть у газетах, показують по телебаченню чи зазначають у соцмережах? Ймовірно, це є доволі поширеним у Вашому житті. Як би це не банально звучало, але навіть певний рівень критичного мислення не може зупинити нас від того, щоб ми не діяли шаблонно. Дезінформація здійснюється через усі можливі методи: тематичні фільми, замовні ток-шоу, реклама, позиція лідерів думок та ін.. Метод нав’язування сьогодні реалізується усіма можливими каналами. Проникнення дезінформації можливе у дуже гарний спосіб, якщо воно йде через емоції людей: наприклад благодійні збори коштів можливі лише за умови, якщо вони включать емоції співчуття і жалю у відповідної людини. Коли в індивіда мінімальний рівень емоцій і високий рівень критичного мислення їй важко нав’язати якусь політичну ідею, змусити придбати той чи інший продукт, адже навик критичного мислення це завжди аналіз певної картинки. Роблячи умовиводи після цього аналізу, прийняття рішення є обґрунтованим, а не емоційним. Однак, рівень дезінформації на сьогоднішній день став настільки завуальований та складний для розуміння, що лише після тривалого періоду часу розумієш, що це було свідоме нав’язування із застосуванням різних маніпулятивних технологій. 

Додатково, ворогом критичного мислення є всюдисуще почуття ліні. На противагу, критичне мислення вимагає певних зусиль: інтелектуальних, творчих, енергійних, часових та фізичних. Загострене почуття ліні завжди спонукає нас до того, що людина часто шукає просте вирішення складних проблем. З цього слідує умовивід, що для того, аби мислення було критичним, потрібно докласти зусиль. Наприклад, замість того, щоб читати програму політичної партії чи аналізувати список політичної сили, людині приємніше подивитися жартівливі відеоролики, які легші для сприйняття. А слід робити навпаки.

ЧОМУ ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ НЕ ЛЮБИТЬ ЛЮДЕЙ З КРИТИЧНИМ МИСЛЕННЯМ

Сутність діяльності держави полягає в тому, щоб забезпечувати більше надходжень в державну казну, щоб здійснювати більший фіскальний та інший адміністративний тиск. Дуже часто, це обгрунтовується необхідністю кращого добробуту держави. Відомими у цьому плані є знакові терміни, які увійшли в історію: “затягнути пояси”, “шокова терапія”, “непопулярні реформи” та ін.

Люди з критичним мисленням задають собі запитання: чому мені нарахували таку суму податків? чому не врахований для мене відповідний стаж для призначення пенсії? 

Тоді, громадянин замислюється: чи подати скаргу, чи звернутися з адміністративним позовом чи подати запит на доступ до публічної інформації. 

Включаючись у таку роботу, особа відразу ж попадає з точки зору чиновників у список “неугодних”, які посміли протистояти цілому апарату держслужбовців. Дискредитація індивіда відбувається у різних формах: у засобах масової інформації, у відповідних документах, які подаються у межах того чи іншого юридичного процесу та ін. Маніпуляція полягає в тому, що все обгрунтовується необхідністю інтересів держави і як наслідок відбувається втручання у права та свободи громадян.

Таким чином, для того аби приймати зважені рішення у житті, потрібно ознайомлюватися із якомога більшою інформацією про навики критичного мислення, які повинні бути серед навиків щоденної комунікації.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи