"Порошенківський цирюльнік" або чесні вибори по-новому

Хтось з класиків сказав, що історія завжди повторюється як мінімум двічі: вперше, як трагедія, а потім вже як фарс.

Те, що прихильники життя по-новому називають "чесними виборами, які відповідають всім стандартам демократії", насправді, є нічим іншим як цинічним фарсом.

Нема жодного сенсу говорити, що всі ті механізми, які використовувалися "злочинною владою" задля забезпечення "правильного" волевиявлення громадян, живуть і служать вже новій "демократичній, реформаторській" владі. Адмінресурс, підкуп виборців, використання бюджетних коштів для "задобрювання електорату", махінації з членами ТВК та ДВК, тиск правоохоронних органів на кандидатів, напади "тітушек" на агітаторів і навіть "фальшиві" бюлетені. Повний фарш.  

Перелічувати всі виявленні порушення під час передвиборчої кампанії – це лише марнувати час – ЗМІ просто рясніють ними, а намагатися привернути увагу влади до цих порушень та відреагувати на них – це уподібнюватися тому, хто волає у пустелі.

Ніхто не почує. Президент же ясно сказав: "Собаки тявкають, а караван йде". Лишається побажати "каравану" щасливої дороги…у нікуди. 

Себто туди, де вже зникли всі обіцяні "радикальні реформи", "очищення і оновлення влади", "запровадження нових, чесних, прозорих, зрозумілих і однакових для всіх правил гри".

Лишається розслабитися та спробувати отримати задоволення.

На щастя, дії окремих кандидатів настільки абсурдні і кумедні, що не можуть не викликати посмішки.

Наприклад, кандидат від "Солідарності" Дмитро, з чехівським "промовистим прізвищем" Бана c , крім тривіальної роздачі "продпайків", за повідомленнями ЗМІ, організував ще й безкоштовні стрижки для потенційних виборців.  Ось, хочеш стригти капусту, спочатку мусиш стригти виборців. Мимоволі згадуєш, Голохвастова.

Все це було б смішним, якби не було настільки сумним…

А це реально сумно, особливо якщо взяти до уваги той факт, що спроби Олега Волошина – основного опонента новявленного Голохвастова-Банаса  – припинити протиправну діяльність з підкупу виборців, викликали значно більшу увагу з боку незалежних, як ми знаємо з соціальної реклами,  правоохоронних органів, ніж специфічні методи політичної агітації порошенківського цирюльника.

У результаті, маємо черговий скандал, який притягнув значно більшу увагу міжнародних спостерігачів та представників ОБСЄ, ніж вітчизняних "правдолюбців", які опинившись у парламенті чомусь втратили зданість розрізняти "добро і зло" та помічати у діях нинішньої влади ті самі алгоритми, які так палко критикували у виконанні попереднього режиму. 

Скидається на те, що прихильники життя по-новому так і не засвоїли простої істнини: організація і проведення чесних виборів, які відповідають найвищим демократичним стандартам, значно важливіші для держави, ніж забезпечення перемоги владної командни у будь-яку ціну.

Перемога, здобута у результаті фарсу, названого "виборами" може виявитися Пірровою, оскільки піддає сумніву саму можливість змінити владу демократичним, правовим шляхом.