Сьогодні сучасний супермаркет не може існувати без ІТ.
В середньому у кожного з них на полицях розміщено від 7 до 30 тис. найменувань. Без повноцінної інформаційної системи весь цей об’єм було б просто неможливо обліковувати. При цьому інформаційна система супермаркету повинна відповідати великому переліку вимог, зокрема можливості швидко обробляти великі об’єми даних та забезпечити підключення великої кількості інших пристроїв, наприклад ваги або POS-терміналу.
Для кожного бізнесу одним з основних пріоритетів є оптимізація витрат та надання кращого сервісу в порівнянні з конкурентами. Якщо говорити про оптимізацію в рітейлі, я б сюди відніс перехід на цифрові цінники та впровадження бездротових технологій в логістичних центрах та на складах.
Що стосується цифрових цінників, то за різними оцінками працівники супермаркетів витрачають від 2 до 5 днів в місяць на їх заміну. Перехід в цифровий формат дозволить перенаправити цей час на більш корисні цілі. Крім того, це дозволить більш оперативно контролювати ціни у всій мережі та позбавить “людського фактору” під час заміни цінників, адже дуже часто співробітники супермаркетів поспішаючи роблять багато помилок під час заміни, що в майбутньому може стати причиною конфлікту з покупцем.
Росте також і сегмент онлайн-продажів. У сфері FMCG цей тренд ще не так широко помітний, однак кількість клієнтів, які люблять купувати і замовляти будь-які товари через інтернет, в тому числі продукти, буде тільки збільшуватись і супермаркетам потрібно бути до цього готовими. Для таких клієнтів на перше місце виходить зручність, широкий асортимент товару та термін доставки. І ось тут на перше місце виходять інтернет технології та веб сайти компаній. Власникам бізнесу час задати собі декілька питань: “Як працює сервіс замовлення товарів через інтернет?” “Наскільки він зручний?” Як швидко можна замовити та товар та отримати його на порозі своєї квартири?”
Разом з тим, крім розвитку продажів через інтернет, потрібно задуматись яким чином утримати своїх клієнтів в оффлайні, адже там видатки набагато більші: оренда приміщення, персонал, логістика. Який сенс все це утримувати, якщо магазин буде без клієнтів?
Рішення цієї проблеми можуть запропонувати саме ІТ-компанії. Вже зараз на міжнародному ринку присутні багато цікавих прикладів синергії ІТ-рішень та рітейлу. Одним з них є розміщення біля прилавків своєрідних “інформаційних кіосків”. Відтак, поруч з полицею з великою кількістю найменувань дрібних товарів можна розмістити такий кіоск. Клієнт матиме змогу отримати всю інформацію про товар, наприклад його склад та вартість, просто піднісши його до спеціального сканера. Там же можна розмістити інформацію про акції, це безперечно позитивно вплине на об’єм продажів.
Інший варіант - “smart-візок”. Він передбачає собою звичний для нас візок, за виключенням однієї особливості - в нього вбудований термінал та спеціальний датчик прийому сигналів. Коли клієнт підходить до якогось зі стелажів з таким візком, датчик може отримати сигнал і на екрані з’явиться новинка з цієї групи товарів або інформація про знижки. До речі, за допомогою цього способу можна також відслідковувати траєкторію переміщення покупців для більш грамотної викладки товару. Така інформація дуже цінна для мікро-маркетологів та мерчендайзерів. В технічному плані, smart-візки могли б навіть прораховувати вартість товарів, покупцеві б лишилось тільки підійти до каси та оплатити покупки. При такому підході можливо навіть оптимізувати штат касирів, адже їх функція від безпосереднього “пробивання” товару може звестись до звичайного контролю оплати покупцем.
Більш просте рішення - модернізація вагів, які розміщені в торгових залах. Коли вони не використовуються, обладнання фактично простоює, а могло би працювати повноцінним маркетинговим інструментом. Наприклад, під час простоїв на інформаційному екрані можна було б транслювати цікаві рецепти або інформацію про товари.
Ще однією цікавою можливістю інтеграції ІТ в супермаркети є можливість обліку відвідувачів. На заході для цього широко використовуються спеціальні зчитувачі, які вимірюють кількість людей, що зайшли в супермаркет. Згодом ці дані можна порівняти з кількістю чеків за певний період і зрозуміти який відсоток клієнтів пішов без покупки.
Не менш важливим є дослідження траєкторії руху покупців. Такі дані необхідні для ефективної викладки товару. В Україні зазвичай проводять поверхневий аналіз по камерах відеоспостереження. Однак за кордоном застосовуються більш точні методи обліку відвідувачів. Наприклад, визначити траєкторію покупця можна за допомогою теплових датчиків розміщених у торговому залі.
До речі, аналіз цих даних дозволяє суттєво підвищити ефективність бізнесу та оптимізувати видатки. Наприклад, можна дуже ефективно налаштувати роботу касирів. Кількість черг та невдоволеність через тривалість очікування у покупців суттєво знизиться.
За даними дослідження, яке провела маркетингова компанія Ipsos, опитавши понад 17 000 людей з 24 країн, кількість імпульсивних покупок іноді доходить до 43% від їх загальної кількості. Використання сучасних інформаційних технологій тільки підсилило би цей тренд.
Також існує величезний потенціал підвищенню ефективності бізнесу у сфері рітейлу через застосування інформаційних технологій в логістичних центрах та на складах. Вже зараз на ринку присутні комплексні рішення, які дозволяють суттєво підвищити ефективність роботи в цьому сегменті.
Наприклад, управління голосом, яке дозволяє працівнику складу вивільнити руки від будь-яких пристроїв і давати команди лише своїм голосом. Також цікавим рішенням є використання спеціальних систем для зважування товарів під час транспортування. При такому підході зважування та процес транспортування проводяться одночасно, що економить час і підвищує швидкість складських операцій. Використання навантажувачів з вбудованим в вила ваговим модулем також скорочує потребу в розміщенні додаткового вагового обладнання. Відповідно економиться бюджет і простір складу.
А от чи готові українські мережі супермаркетів до таких новацій? Питання відкрите. Можу з упевненістю сказати, ІТ-компанії вже давно готові.
