Ваговий контроль міськрадами: контроль за станом доріг чи корупційна схема?

Одна з основних контролюючих структур на дорогах країни після нацполіції - це Державна служба України з безпеки на транспорті, або “Укртрансбезпека”. Вона займається габаритно-ваговим контролем в Україні. Вперше її публічно було представлено 4 роки тому 20 листопада 2015 року тодішнім міністром інфраструктури Андрієм Пивоварським та керівником Укртрансбезпеки Миколою Горбахою. Нова структура об’єднала “Укртрансінспекцію” та “Укрморрічінспекцію”. Тоді очільники інфраструктури країни представляли нове відомство, як орган, що покликаний кардинально змінити підхід до безпеки на всіх видах комерційного транспорту. Від контролю за технічним станом автомобіля до охорони великих інфраструктурних об'єктів. Як модель роботи тоді було взято досвід польських експертів з “Inspekcja Transportu Drogowego”. Вони допомагали новоствореному органу зорієнтуватися в нових правилах та нормах, які вступлять в силу після прийняття закону про гармонізацію законодавства України з європейським у сфері автомобільного транспорту. 

У день презентації навіть автомобілі малий схожий вигляд з польськими колегами:

Фото: Міністерство інфраструктури України

На створення нового відомства була отримана технічна допомога від Польщі у вигляді трьох мобільних комплексів для здійснення придорожніх перевірок.

Фото: bezpiecznapodroz.org

Народні депутати Сергій Мінько та Тарас Крейденко у законопроєкті 2353 запропонували місцевим радам також займатись габаритно-ваговим контролем транспортних засобів на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів і накладати за порушення адміністративно-господарські штрафи.

Пропонується надати право органам місцевого самоврядування здійснювати габаритно-ваговий контроль (далі – ГВК) транспортних засобів на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів. Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядатимуть справи про накладення адміністративно-господарських штрафів. Делегувати право здійснювати ГВК суб’єктам господарювання – забороняється. Порядок ГВК встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи, уповноважені виконавчими комітетами міських рад (а у містах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження), матимуть право складати протоколи  про адміністративні правопорушення.

Законодавчо визначено (ст.6 ЗУ «Про автомобільний транспорт»), що Державна служба України з безпеки на транспорті («Укртрансбезпека») здійснює ГВК транспортних засобів на дорогах загального користування та реалізує державну політику у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

На практиці, все це в сукупності може призвести до зловживань на місцях, виникненню корупційних відносин між посадовими особами виконкомів та перевізниками. Також, здійснення ГВК потребує серйозних матеріальних ресурсів, зокрема придбання спеціальних комплексів, навчання посадових осіб, про які автори законопроекту не вказують.

“Укртрансбезпека” має свої територіальні органи, які теж провадять ГВК на місцях, і вони співпрацюють з ОМС. Однак, непоодинокими є випадки неналежного виконання “Укртрансбезпекою” (її працівниками) своїх посадових обов’язків, отримання неправомірної вигоди, про що неодноразово наголошувалось в ЗМІ. У Львівській області посадові особи організували корупційний механізм отримання неправомірної вигоди за розподіл серед автотранспортних підприємств дозвільних документів на міжнародні вантажні перевезення. На Одещині існувала схема, за якою від 500 до 1000 гривень коштував проїзд повз вагового комплексу для однієї перевантаженої фури.

Також варто зауважити, що деякі міста в Україні для вирішення проблеми руйнації дорожнього покриття почали встановлювати комплекси. У Києві Центр організації дорожнього руху встановив на основних в'їздах 5 вагових комплексів. Але як зазначають у Центрі, комплекси працюють вхолосту, бо на них цілодобово чергують лише їх оператори, які не мають прав контролю. Натомість співробітники «Укртрансбезпеки», які мають право зупиняти та штрафувати порушників, з׳являються в пунктах зважування вкрай рідко, пояснюючи це браком кадрів.