Алергія на політику та яйця
Які алергени нас вбивають, та чому на алергію хворіють 40% українців?
Алергія – це «хвороба цивілізації», справжня медична та соціальна проблема сучасності. У світі на алергію страждають близько 20% населення. В Україні три міста тримають першість на захворюваність алергією. Це Київ, Дніпро і Запоріжжя – де 20-40% мешканців є схильними до алергічних захворювань.
І кожні 10 років захворюваність на алергію у світі збільшується вдвічі! З такою шокуючою інформацією виступила у Запоріжжі на панельній дискусії «Алергія на життя» віце-президент Асоціації алергологів та імунологів України Світлана Недільська.
Існують різні визначення алергії. Це хвороба, з якою треба навчитися жити? Чи не хвороба, а лише функціональне порушення, збій у роботі імунної системи, який ми тільки вчимося контролювати? Чи алергія має психосоматичні причини і тоді від неї можна позбавитися, змінивши внутрішній настрій?
Розберемося.
Грибки страшніші за амброзію
«Алергія – це хронічне захворювання, викликане неадекватною, небажаною реакцією імунної системи на вплив речовин, які зазвичай не призводять до захворювання та не наносять шкоди людині», – визначає професор, доктор мед. наук, зав. кафедрою факультетської педіатрії ЗМУ, член Європейського респіраторного товариства Світлана Недільська.
При цьому вона підкреслює, що схильність до алергій передається генетично і може не проявитися.
До розвитку алергії зазвичай призводять такі фактори, як частий контакт з алергеном, споживання їжі з алергенами, нераціональне використання антибіотиків, паління (пасивне також) та активне використання парфумерних і косметичних засобів.
Справжнім лихом для українських алергіків вважається амброзія полинолиста – карантинний бур’ян, широко поширений на Півдні та Сході України, який уже захопив і Центральну частину країни.
У серпні, під час цвітіння амброзії, концентрація пилку амброзії у Запоріжжі становить 22 000-28 000 зерен на кубічний метр (при нормі до 500 зерен).
Але вражає інша інформація від Асоціації алергологів: концентрація спор пліснявих грибків у повітрі становить 40 000-50 000 на кубічний метр! Причому цілий рік. Такі підрахунки проведені у Запоріжжі, і Недільська пов’язує це із забрудненням міста сміттям та близькістю плавнів.
Звісно, при такій концентрації пилку та спор грибків організм людини, яка має найменшу схильність, видає алергічні реакції: респіраторні (риніт, кон’юктивіт, бронхіальна астма), шкірні (атопічний дерматит, набряк Квінке, кропивниця) та інші.
Що ж робити?
Намагатися позбутися побутових алергенів, таких як побутова хімія та синтетична косметика, обережно споживати продукти, де є потенційні алергени.
Зокрема, при наявності алергії до пилку рослин та спор пліснявих грибків часто виникає реакція на петрушку, селеру, моркву.
При тому лікар не закликає припинити споживати мед чи яйця, до яких часто виникає харчова алергія. Навпаки, до харчових алергенів краще звикати.
В Україні вже використовується методика АСІТ – алергенспецифічна імунотерапія, коли алерген вводиться лікарями в організм контрольовано, невеликими безпечними дозами для поступового звикання. Лікування АСІТ можливе із застосуванням препаратів рослинних, епідермальних, грибкових та кліщових алергенів.
«Вилікувати алергію поки що не можливо ніде у світі. Поки даємо ліки, людина почувається добре, коли відміняємо – симптоми повертаються. Тож лікар може тільки допомогти впоратися з алергічною реакцією, блокувати той чи інший симптом – але вилікувати алергію медицина не спроможна», – пояснює Недільська.
Тож у диво-рецепти від дієтологів та продавців БАДів не варто вірити, на жаль.
Хай утішає, що з алергією можна жити повноцінним життям, займатися спортом і навіть брати участь у Олімпійських іграх.
Алергія на політику
«Почуття злості з’їдає нашу імунну систему», – попереджає мудрий Далай Лама. Тож люди, які полюбляють перемивати кістки ближньому та краще за всіх знаються на політиці (бо дивляться телевізор), насправді знищують своє здоров’я. Дехто так і каже: «У мене вже алергія на політику». І він правий. Адже злість, заздрість, сварки – це негативні емоції.
Відома хвороба «ангіоневротичний набряк» може виникнути миттєво: коли ви посварилися із шефом – відразу червоніє і набрякає обличчя, вуха. Це прояв алергії, викликаної психічними причинами.
«При появі алергії виділяються ті самі компоненти, медіатори, що і при стресі», – зауважує професор Недільська.
Лікар-психіатр Ганна Прішутова, психотерапевт, директор консалтингової компанії «Пситрон», спостерігає у своїй практиці чимало випадків, коли алергія має психосоматичні причини. За даними ВООЗ, кількість психосоматичних пацієнтів, які звертаються до лікарів, становить 38-42%.
Людина підсвідомо починає демонструвати симптоми, яких об’єктивно немає. Яскравий доказ: у людей із хворобою Альцгеймера зникає не тільки пам’ять, але й гіпертонія: адже вони вже не хвилюються через дрібниці.
Алергія, як і будь-яке інше психосоматичне захворювання – це захисна реакція, яка виникає через взаємодію несприятливих психічних і фізіологічних факторів. У хворого спостерігається картина непевних скарг на все: болить голова, шлунок, ноги, серце, важко дихати, порушується сон та постійна втома… Все це дивно, і все це може бути звичайнісінькою «алергією на життя» – тобто на ті проблеми, турботи, які важко подолати.
«Класична сімка» психосоматичних хвороб – це бронхіальна астма, виразковий коліт, ессенціальна гіпертензія, нейродерміт, ревматоїдний артрит, виразка шлунка та 12-палої кишки.
Тож зменшити алергічні симптоми можна, прибравши психологічні причини страждання людини, такі як:
Хронічний стрес та емоційна напруга;
Тривале переживання сильних і негативних емоцій,
Внутрішні конфлікти.
Атомна хімія
Ще одна суттєва причина шквалу алергій у всьому світі – синтетичні алергени, яких повно усюди. Кожного року винаходять по 20 000 нових хімічних речовин. У світі за півстоліття синтезовано 15 мільйонів (!) нових речовин, до яких наш організм ніяк не був готовий. І їх вплив на людину достатнім чином не вивчений. Про це розповів хімік-технолог Михайло Завгородній, доцент кафедри хімії ЗНУ, канд.біол. наук.
Зменшити ризики можна, відмовившись від побутової хімії та намагаючись споживати натуральні продукти харчування. Без синтетичних фарб, ароматизаторів, хімічних консервантів.
Ще одне суттєве навантаження на організм – це штучно очищена вода, не збалансована за хімічним складом.
Терпіти не можна змінити
Психолог Наталя Заїкіна, ведучий спеціаліст Запорізького обласного центру соціально-психологічної допомоги, пропонує кожному зробити особистий вибір у ставленні до алергії «Терпіти не можна, змінити?» чи «Терпіти, не можна змінити?».
"Наше здоров'я в наших руках: будь-яке захворювання, якщо воно вже проявилося у тілі, можна терпіти, можна лікувати медикаментозно, а можна відшукати психологічні причини душевних страждань і припинити страждати, навчившись бути щасливим!", – закликає Вікторія Сокіл, біолог, член громадської організації "Екосенс".
Вибір за нами.
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук вчора о 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь вчора о 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський вчора о 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук вчора о 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін вчора о 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 07.01.2026 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 07.01.2026 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 350
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 206
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 163
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 135
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 99
-
Китай підняв у повітря два серійні винищувачі-невидимки J-35A – відео та характеристики
Технології 37058
-
Що відомо про "Орєшнік": характеристики балістичної ракети
Технології 13251
-
Ніч без сну через повітряні тривоги: що робити, щоб повернути ясність і сили
Життя 12849
-
США заявили, що продаватимуть венесуельську нафту "безстроково"
Бізнес 5961
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 5503
