Законопроект може законсервувати корупційні схеми на ринку видалення відходів

В ідеалі він має вирішити критичну ситуацію шляхом впровадження європейських інструментів та підходів до сфери управління відходами. Але, на жаль, це лише в ідеалі - якщо до другого читання в законопроект будуть внесені критично необхідні зміни. 

Проблема відходів в Україні вирізняється особливою масштабністю і значимістю. В державі щорічно утворюється близько 400 млн тон відходів, і тільки 6% цих відходів переробляється. Це надзвичайно низький показник у порівнянні з країнами Євросоюзу, де переробляється близько 40%. Неперероблені відходи в Україні розміщуються на 5 тисячах полігонах та сміттєзвалищах, з яких 5% вже перезавантажені, а 30% взагалі не відповідають нормам екологічної безпеки. 

На сьогодні діяльність у сфері поводження з відходами регулює Закон «Про відходи», прийнятий 1998 року. Однак навряд чи можна назвати таке регулювання вдалим, оскільки обсяги накопичених відходів залишилися значними, а запобіжники та ефективні заходи утворення, утилізації, знешкодження та видалення відходів відсутні. Все це разом поглиблює екологічну кризу і гальмує розвиток національної економіки. 

Позитивними нововведеннями законопроекту №2207-1-д, зокрема є:

-  більша екологічна спрямованість, а саме акцент на повторному використанні і рециклінгу (переробленню) відходів;

- деталізований Національний перелік видів відходів;

- обов’язок підприємств, установ та організацій, діяльність яких призводить до утворення відходів, запобігати утворенню, відновленню і рециклінгу відходів;

- впровадження роздільного збирання відходів;

- створення муніципальних пунктів роздільного збирання відходів;

- стимули для управління відходами (ставки, податки, пільги тощо);

- обов’язок при проектуванні житлових та нежитлових будівель передбачати будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання побутових відходів;

- затвердження на державному рівні Національного плану управління відходами та відповідних регіональних і місцевих планів;

- затвердження Національної програми запобігання утворенню відходів;

- європейська система розширеної відповідальності виробника. 

Наче все визначено і передбачено.

Однак «не так сталося, як гадалося», оскільки деякі положення законопроекту все ж можуть в майбутньому негативно вплинути на конкуренцію на ринках у сфері управління відходами, зокрема:

- оператором муніципальної системи управління побутовими відходами буде виключно комунальне підприємство, яке уповноважене органом місцевого самоврядування. Це ущемлює права підприємств інших форм власності та призведе до збільшення кількості і до того численних комунальних підприємств;

- дворівнева система управління відходами – оператор муніципальної системи управління побутовими відходами (безпосередньо здійснює збір, вивіз, переробку відходів у обсязі не більше 10% від загального обсягу), та суб’єкти, обрані за конкурсом (за договорами з таким оператором також будуть здійснювати збирання, перевезення, відновлення відходів). Така система може ускладнити доступ на ринок іншим компаніям та в подальшому може бути пов’язана з вибірковістю та певними корупційними схемами;

- «стара» дозвільна система у сфері управління відходами (дозволи, ліцензії, декларації), яка за роки свого існування у сфері поводження з відходами довела свою неефективність та корупційність;

- відсутній ціновий критерій обрання на конкурсі виконавця послуг з вивезення побутових відходів. Наявність у суб’єкта господарювання більше 50% парку спеціальної техніки (сміттєвозів) є недостатньою умовою для ефективного та конкурентного функціонування ринку;

- неузгодженість положень щодо складу послуги з управління побутовими відходами та, відповідно, складу тарифу на цю послугу. А саме, одночасно йдеться як про надання однієї комплексної «послуги з управління побутовими відходами», так і про низку окремих послуг з управління побутовими відходами (збирання, вивезення, відновлення та видалення побутових відходів). Зазначене в майбутньому може призвести до покладення на споживача послуг з управління відходами необґрунтованих додаткових витрат щодо їх оплати. 

Запровадження європейських тенденцій «нуль відходів» та «кругова економіка» в нашій державі мають стати значущими та такими, що працюватимуть на користь довкілля, а не на його забруднення. А врегулювання на законодавчому рівні ситуації з відходами має допомогти не лише детінізувати ринок та оцінити його реальний стан, але і забезпечити та підтримати конкурентні умови функціонування учасників на такому ринку. 

А тому, нам залишається тільки сподіватися, що пропозиції та поправки, які парламентарі запропонують для підготовки законопроекту до другого читання, будуть направлені на усунення тих положень, які можуть в майбутньому вплинути на конкуренцію на ринку.