Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
10.11.2013 11:19
Розірвання шлюбу: до суду якої країни звертатися
Тетяна СтарцеваЮрист Юридичної компанії «Дешунін та партнери»
...Виникає чимало додаткових питань під час розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземним громадянином.
Порядок припинення шлюбу внаслідок його розірвання - шлюбу, укладеного між громадянами України, на території України - врегульований Главою 11 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Вказані правові норми є досить зрозумілим. Проте виникає чимало додаткових питань під час розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземним громадянином.
В даному випадку маємо іноземний елемент, якщо говорити мовою міжнародного приватного права, а тому, вчиняючи дії з розірвання шлюбу, укладеного з іноземцем, слід керуватися Законом України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон) та відповідними міжнародно-правовими договорами та конвенціями про правову допомогу у сімейних справах, укладеними (ратифікованими) Україною з іншими державами.
Громадянину України, який перебуває на території України та бажає розірвати шлюб із іноземним громадянином, треба перш за визначитися, правом якої країни керуватися при вирішенні питання про розірвання шлюбу, а також до суду (уповноваженого органу) якої країни звертатися із заявою про розірвання шлюбу.
Питання визначення права, яке підлягає застосуванню до відносин розірвання шлюбу у даному випадку, вирішується колізійними нормами, що закріплені в Законі України «Про міжнародне приватне право». Звернемося до них.
Відповідно до ст. 63 Закону, припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно зі ст. 60 Закону, правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином (ч. 1); подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання (ч. 2); вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Статтею 16 Закону визначено: особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Таким чином, виходячи з положень Закону, припинення шлюбу здійснюється відповідно до правових положень:
спільного особистого закону подружжя - права держави, громадянами якого вони є;
права держави, в якій особи постійно проживали (якщо хоча б один із подружжя продовжує там проживати);
права, з яким обидва з подружжя мають тісний зв’язок (наприклад, розташування спільного майна).
Проте слід мати увазі положення ст. 3 Закону: якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Звідси - доцільно проаналізувати положення інших актів міжнародного приватного права щодо регулювання відносин розірвання шлюбу.Беручи за основу ситуацію, коли громадянин України має намір розірвати шлюб із громадянином Російської Федерації, звернемося до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифіковану Україною відповідним Законом № 240/94-ВР (240/94-ВР ) від 10.11.1994 (далі - Конвенція).
Відповідно до п. 2 ст. 28 Конвенції, якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.
Частиною 2 ст. 29 Конвенції визначено: по справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 28, компетентні установи Договірної Сторони, на території якої проживає подружжя. Якщо один із подружжя проживає на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, по справах про розірвання шлюбу компетентні установи обох Договірних Сторін, на територіях яких проживає подружжя.
Отже, за умови, коли один з подружжя (громадянин України, проживає на території України) бажає ініціювати процедуру розірвання шлюбу із громадянином Російської Федерації (проживає в Російській Федерації), громадянин України може звертатися із відповідною позовною заявою до загального місцевого суду в Україні.
Щодо визначення, до якого суду звертатися (визначення підсудності), слід керуватися Главою 1 Розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України.
