Місія здійсненна: Україна за крок до демонополізації лісового господарства
Що потрібно для остаточної демонополізації лісової галузі?
Вже минуло понад 2 роки з початку боротьби за детінізацію продажу деревини державними лісгоспами. За цей час проєкт пройшов чимало випробувань і дозволив зібрати статистичні дані. Настав час обговорити результати та їхній вплив на ринок.
Якщо майже 16% території держави — близько 10 млн гектарів — вкривають ліси, то цілком справедливо очікувати, що у ній буде розвинене лісове господарство. А деревообробні підприємства матимуть гарантований доступ до вкрай потрібної їм сировини — необробленої деревини. І зможуть купувати ліс-кругляк за ринковими механізмами.
Багато років в Україні реалізація лісопродукції відбувалася не дуже конкурентно. Виробляючи майже 15 млн кубометрів деревини на рік, державні лісгоспи продавали її за так званими прямими угодами, які укладалися у результаті непублічних офлайн-торгів. Подібний підхід до торгівлі лісовими ресурсами створював чималі корупційні ризики для всієї галузі.
По-перше, майже неможливим був контроль за обсягами і напрямком реальних постачань за кожною із таких угод. По-друге, фактичні ціни на деревину були далекими від ринкових, оскільки встановлювалися без використання конкурентних процедур обрання покупця. У результаті бюджет України потенційно недоотримував кошти, тоді як державні органи навіть не мали точних даних щодо реального стану речей у галузі.
По-третє, переваги на такому ринку мали ті покупці деревини, які вже мають досвід співпраці з продавцями. Такі умови важко було назвати рівними для всіх гравців.
У цієї проблеми не було простого вирішення. Тому цілком логічною виявилася спроба перенести успішний досвід Prozorro.Продажі для збільшення рівня прозорості на ринку необробленої деревини, оскільки в інших галузях система допомогла заробити майже 53 млрд гривень та підвищити середню ціну лотів на 31,21%.
Кабінет Міністрів України 4 грудня 2019 року прийняв Постанову № 1178 про «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини», за якою чверть усієї продукції державних лісових господарств потрібно було реалізовувати через електронну систему продажів.
Цифру у 25% обрали для того, аби не паралізувати галузь різкою зміною правил гри й дати час для того, щоб всі учасники торгів призвичаїлися. Цей пілотний проєкт продемонстрував непогану динаміку позитивних змін на ринку. У першому півріччі 2020 року частка успішних аукціонів коливалася у діапазоні 5-10%. Але далі почала стрімко зростати і у вже грудні 2020 перевищила 50%.
Так само зросли і доходи від цих торгів — з 25-30 до майже 250 млн гривень на місяць. Тобто, майже у десять разів за півроку! Звичайно, тут зіграло свою роль сезонне коливання інтенсивності продажів, проте після кількамісячного затишшя і просідання обсягів продажів до рівня у 110 млн грн навесні 2021 року цей показник знову наблизився до рекордних значень. І це попри численні питання із підходом самих лісгоспів до виконання постанови КМУ.
Низька частка успішних аукціонів на ранніх етапах існування проєкту зумовлена тим, які саме лоти виставлялися на торги. Здебільшого це були партії деревини різних сортів та якості, купувати які охочих було обмаль.
Але поступово ситуація виправилася внаслідок значного збільшення інтересу учасників торгів до цього напряму і постійної взаємодії команди Prozorro.Продажі і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із керівництвом лісових господарств та спільнотою покупців деревини.
Крім того, сприяла успіхові цієї моделі і дворівнева система забезпечення доступу до торгів для продавців і покупців. З одного боку — система як база даних та набір певних правил і принципів є державною та незалежною від ринку. З іншого боку — кожен користувач може обирати зручний для себе маркетплейс з переліку акредитованих системою. Маркетплейси конкурують між собою і постійно змагаються за клієнта: покращують функціонал, а також створюються різноманітні безкоштовні навчальні матеріали для новачків.
Зараз точно можна констатувати, що інтерес до прозорих та зручних механізмів онлайн-реалізації лісу-кругляка дійсно є. Однак також стало очевидним, що залучення до торгів у системі лише чверті з усієї продукції не є ефективним вирішенням ситуації, хоча і демонструє дієвий інструмент для збільшення рівня прозорості ринку.
Сьогодні є реальна нагода завершити успішно процес демонополізації і детінізації цілої галузі. Потрібно лише збільшити частку електронних продажів державної деревини до 100%. Головне — не допустити, щоб два роки прогресу і наполегливої праці виявилися марними. Тому що тоді ринок хутко повернеться до, здавалося б, переможеної практики прямих угод. Чи до будь-якого іншого формату, який виведе ринок деревини із публічної площини.
Гарним прикладом до наслідування можна назвати малу приватизацію, яка теж відбувається з використанням аукціонів у системі Prozorro.Продажі. У минулому подібні угоди завжди мали корупційну складову, а доступ до дійсно цікавих об’єктів надавався вузькому колу обраних. І зазвичай для держави результати торгів не були вигідними. Проте тепер ринок став на 100% відкритим, конкурентним і ефективним.
Приміром, лише за 2020 рік відбулося 2 990 онлайн-аукціонів від Фонду державного майна, за результатами яких державний бюджет отримав понад 2,25 млрд гривень. Це у чотири рази більше, ніж на рік раніше, так у вісім разів перевищує показники 2018 року.
Цьогоріч очікується, що надходження зростуть до 12 млрд гривень завдяки старту великої приватизації та повного викорінення корупції на цьому ринку. Станом на липень 2021 року вже проведено 2 290 аукціонів, з яких частка успішних складає понад 71% із обсягами доходу на рівні 2,35 млрд гривень.
Реалізація торгів за принципом «усі бачать усе» — дуже потужний інструмент детінізації та демонополізації будь-якої галузі. До того ж дворівнева система сприяє тому, що акредитовані маркетплейси докладають багато зусиль, щоб постійно залучати нових учасників. Саме так формується відкритий ринок з рівними можливостями, на якому виграють всі сторони. І ми можемо отримати реальний ринок деревини, якщо здобутками пілотного проєкту не знехтують і не віддадуть проведення торгів одній або декільком обраним біржам.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 81154
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 74925
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 13471
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11761
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9035