Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану
Нове Положення НБУ вводить спрощення процедур фінансового моніторингу, ідентифікації клієнтів та контролю, але водночас підкреслює необхідність балансу між гнучкістю регуляцій і суворістю контролю.
Воєнний стан в Україні відкрив багато нових викликів, і одним із найгостріших стало питання фінансової стабільності та безпеки. Для тих, хто стикається з нормативними змінами, це не просто абстрактна тема, а реальна боротьба за дотримання законодавства в умовах, коли система працює на межі своїх можливостей.
Наприкінці 2024 року Національний банк України затвердив нове Положення про порядок організації виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, та реалізації санкційної політики. Його прийняття викликало неоднозначні оцінки: одні сприйняли його як необхідний крок до адаптації регуляторного середовища, інші побачили ризики посилення бюрократизації у сфері, яка вимагає гнучкості.
Що змінилося: ключові аспекти
Головною метою Положення є підвищення ефективності виконання вимог законодавства у складних умовах воєнного часу. Проте зміни виявилися настільки масштабними, що вони охопили майже всі аспекти фінансового моніторингу, починаючи з ідентифікації клієнтів і завершуючи виїзними перевірками банківських установ. Розгляньмо основні нововведення:
Спрощення процедур ідентифікації:
Запроваджено спрощений механізм ідентифікації для покупців "військових облігацій".
Підвищено ліміти для дистанційної ідентифікації клієнтів фізичних осіб.
Допущено використання пенсійного посвідчення як додаткового документа під час відеоверифікації.
Ці заходи безумовно спрощують доступ громадян до важливих фінансових інструментів. Але чи вирішують вони проблему недовіри, яка все ще переслідує систему фінансового моніторингу? На мою думку, це лише один із кроків, хоча й важливий.
Особливості роботи з клієнтами під час воєнного стану:
Банки отримали право приймати документи, термін дії яких закінчився, а також працювати за спеціальними умовами актуалізації даних.
З одного боку, це сприяє доступу клієнтів до банківських послуг навіть у кризових обставинах. З іншого, виникають питання щодо надійності таких даних у довгостроковій перспективі.
Перевірки в новому форматі:
Установлено можливість банків самостійно визначати адресу проведення виїзних перевірок.
Уточнено порядок доведення до відома рішень НБУ щодо порушень законодавства.
На практиці це може суттєво скоротити терміни проведення перевірок, але також створює ризики недостатньої прозорості.
Чи справді спрощення дорівнює ефективності?
Під час аналізу змін до законодавства у сфері фінансового моніторингу не можна ігнорувати міжнародний досвід. У багатьох країнах спрощення процедур, особливо у кризових ситуаціях, супроводжувалося посиленим контролем з боку регуляторів. Наприклад:
США під час фінансової кризи 2008 року ввели низку послаблень для банків, але одночасно посилили аудит. Результат: банки отримали більше гнучкості, але при цьому уникнули зловживань.
ЄС у період пандемії COVID-19 також вводив полегшені вимоги до ідентифікації клієнтів, але запровадив суворі штрафи за недотримання вимог прозорості.
Ці приклади демонструють, що спрощення процедур може працювати тільки за умови ефективного контролю. Для України цей баланс особливо важливий, адже війна вимагає максимальної мобілізації ресурсів без втрати довіри до фінансової системи.
Практичні виклики для бізнесу
Для бізнесу нові положення НБУ — це не просто набір правил, а щоденна реальність, яка змінює підходи до роботи. Ось кілька прикладів викликів, з якими стикаються клієнти:
Складнощі з документами. У разі втрати або пошкодження ідентифікаційних документів через військові дії виникають труднощі з їх відновленням і, відповідно, доступом до фінансових послуг.
Ризик невідповідності даних. Спрощені процедури ідентифікації можуть призвести до помилок у даних, які потім складно виправити.
Посилення тиску на бізнес. Незважаючи на спрощення окремих процедур, бізнес залишається під ризиком штрафів за найменші порушення, адже нове положення вводить чіткіші вимоги до внутрішнього фінансового моніторингу.
Чого очікувати в майбутньому
На мою думку, успіх нового Положення залежатиме від того, наскільки чітко будуть визначені механізми його реалізації. Ось кілька кроків, які могли б зробити систему більш ефективною:
Прозорість. Відкритий доступ до статистики та звітності щодо виконання норм Положення зміцнить довіру до регулятора.
Навчання для бізнесу. Проведення тренінгів та консультацій для банківських установ і підприємців допоможе уникнути помилок на етапі адаптації до нових вимог.
Розширення цифровізації. Використання технологій для ідентифікації клієнтів і моніторингу операцій може знизити ризики та підвищити ефективність системи.
Нове Положення НБУ — це спроба знайти баланс між безпекою та гнучкістю в умовах війни. Воно пропонує важливі спрощення, які дозволяють громадянам і бізнесу адаптуватися до складних обставин. Проте ефективність цих заходів залежатиме від здатності регулятора та учасників ринку працювати злагоджено, дотримуючись як духу, так і букви закону.
Для мене, як адвоката, ці зміни — виклик, але водночас і можливість допомогти клієнтам зрозуміти, як працювати у нових умовах. І хоча шлях до досконалості ще далекий, кожен крок уперед важливий у боротьбі за стабільність і довіру до фінансової системи України.
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 222
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 144
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 90
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 64166
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 55318
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 8072
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 6370
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4797