Російські активи та законодавчі ініціативи, які зависли

Здавалося б, очевидне застереження про те, що опіки не лікують вогнем, точно не стосується законотворчої роботи в нашій державі. Тут найчастіше діє протилежне правило: хвороби «зцілюють» доведенням до агонії, керуючись логікою, що летальний кінець є і кінцем захворювання.

Схоже, саме таку терапію зараз намагаються провести з низкою державних інституцій і АРМА зокрема.

Вже доведено, що Агентство дійсно має багато ініціатив, які треба негайно вирішувати, оскільки в управлінні органу знаходиться безпрецедентна кількість активів, включно з  численним майном росіян. Але складається стійке враження, що окремі парламентарі мають намір не стільки вирішити ці проблеми, скільки остаточно «втопити» АРМА як орган. Для чого це робиться – окреме питання, яке ми обов’язково висвітлимо додатково.

Наразі ж сконцентруємось на цинічній риториці нардепів, якою вони публічно маніпулюють, водночас приховуючи свою відповідальність за прогалини в системі управління арештованими активами під час війни.

Для максимального публічного ефекту від своїх дій і заяв депутати створили парламентську ТСК по економічній безпеці, основною метою якої було дослідження порушень що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, хоча АРМА не є фіскальним органом на засідання ТСК нещодавно запросили представників АРМА. Під час засідання голова комісії Ярослав Железняк заявив, що агентству ніби передано 122 арештовані підприємства, і поцікавився, скільки коштів принесли бюджету ці активи. Слушне питання, якби не один нюанс.

Насправді в управління АРМА передано корпоративні права 448 підприємств, значна частина з яких належали російському та білоруському бізнесу, а також колаборантам. Втім, управляти корпоративними правами АРМІ не дозволяє закон, який парламент роками не може змінити (норма закону вимагає від управителя погоджувати свої дії з власником арештованих часток або акцій, що є нонсенсом).

Так, ще в 2020 році Верховна Рада прийняла за основу законопроект №3335, який вирішував цю проблему, але законом так і не став. У 2021 році в парламенті зареєстровано проект №6233, який спрямовано конкретно на розблокування управління корпоративними правами, однак далі реєстрації справа не пішла. Минулого року, на фоні вторгнення росії депутати прийняли за основу законопроект №8184, що мав дозволити ефективне управління принаймні тими корправами, які належать бенефіціарам з рф та білорусі. Але не склалося й тут.

Натомість після усіх цих відвертих провалів власної роботи депутати виголошують палкі промови про те, що російські активи мають працювати на користь держави й армії. І, виявляється, відповідальним за проблеми в цьому питанні є орган, якому законодавці самі ж заблокували можливість управляти сотнями арештованих компаній.

Це не єдиний приклад. В ході згаданого засідання ТСК депутати обурилися твердженням представника АРМА про те, що більшою половиною активів, які арештовують та передають в управління правоохоронці, неможливо управляти через помилки при арештах, поганий стан і економічну непривабливість самих активів. Та цього б могло не бути, якби парламент втілив у законодавство механізм планування перед арештом, який чудово працює за кордоном і дозволяє передавати аналогічним європейським структурам лише ті активи, якими вони здатні належно розпоряджатися, а не все підряд, як у наших реаліях. Так і маємо ситуацію, коли правоохоронні органи звітують про шалену кількість переданого в АРМА майна, яке в більшості не цікаве бізнесу і потенційно неприбуткове. 

Депутати явно не помічають подвійних стандартів щодо агентства. Представники вже цього скликання Ради спочатку реформували АРМА з прицілом на захист інвесторів (тобто фігурантів кримінальних справ, чиє майно потрапляє до АРМА), а тепер, коли цими «інвесторами» виявилися громадяни країни-агресора, зажадали швидких арештів, конфіскацій і казкових доходів для держави.

Нардепи нарікають, що керівництво АРМА часто потрапляє в корупційні історії і постійно змінюється, але саме парламент найдовше бойкотував призначення своїх членів комісії для обрання постійного голови агентства. Роботу АРМА аналізують на тимчасовій слідчій комісії, яка створювалась для розслідування діяльності БЕБ, але ще жодного разу не проводилась зовнішня незалежна оцінка органу, яку щороку має забезпечувати комісія, сформована представниками від  Верховної Ради, уряду і президента. США та Європейський Союз наголошують: АРМА є опорою антикорупційної архітектури і вимагають  провести комплексний технічний аналіз роботи європейської інституції,

Все це доводить, що влада не прагне вирішити реальні проблеми, які стосуються АРМА та управління активами. Шалений негатив навколо Агенства агресивно нагнітається для того, щоб у потрібний момент ні в кого не було сумнівів у необхідності його ліквідації та перекроювання системи так, як це вигідно певним групам впливу, хоча реальний результат сприймається суспільством. Виражений акцент на АРМА є виражено вибірковим, адже парламентарів зовсім не цікавить, наприклад, чому скромна кількість конфіскованих російських активів, які передано Фонду держмайна, досі не принесла державі ніякої фінансової користі, більше того Межигір’я досі не працює на державу хоча є у державній власності.

Резюмуючи, ще раз наголошую: ніхто не намагається зняти з АРМА відповідальність за недоліки в роботі. Але важливо бачити повну картину проблеми, і відповідальність парламентарів за провали державної політики щодо російських активів є так само очевидною. Не маю сумнівів, що якби народні обранці проявляли таку ж активність в законотворчій роботі, як на камери під час засідань ТСК, ми б мали значно менше проблем і значно більше результатів. Вкотре наголошую на необхідність професійного експертного обговорення із імплементацією законопроектів які давно знаходяться у парламенті.