Як прибрати "тендерних тролів"
Вдосконалення публічних закупівель - це просто.
«Нас дістали тендерні тролі», «Нам не подобається цей учасник», «Не допускайте учасника з одним стільцем на торги» - все це ми періодично чуємо, коли не відбувається якийсь великий тендер або відбувається, але не з «бажаним» для когось результатом. Проблему обрання «не того» учасника не вирішити жодним законом, тому залишу це за дужками.
Я зупинюсь на тому, що, на мою думку, потрібно змінити та вдосконалити в законодавстві, щоб збалансувати інтереси держави та представників бізнесу, які приймають участь в публічних закупівлях.
Перше.
Внести зміни в Закон України «Про публічні закупівлі», яким передбачити такий самий принцип можливості усунення недоліків в тендерних пропозиціях учасників протягом 24 годин, як це встановлено для закупівель для потреб оборони. Що це означає на практиці? Це коли Замовник звертається до учасника протягом 24-годин після розгляду його пропозиції та пропонує усунути недоліки, які він в ній виявив.
Дуже багато скарг ми отримуємо на те, що хтось забув довантажити сторінку в паспорті (окреме питання – а навіщо вона потрібна замовникам?), пару сторінок в статуті, не надання довідок та додатків, та багато чого іншого.
Дуже часто Замовники вже після розгляду пропозицій учасників говорять, що ненадання якогось документу - це несуттєво. Але якщо це так – навіщо тоді це вимагати підчас написання тендерної документації? І це завжди «біг по колу».
Спочатку встановлюється необхідність надання якогось документу в складі тендерної пропозиції, потім учасник з якихось причин його не надає, а далі Замовник аби зберегти торги або зекономити вважає його ненадання несуттєвим. Ось тут зазвичай і відбувається оскарження, де Колегія АМКУ зобов’язана за законом розглянути скаргу. Це не наше право, це наш обов’язок.
Досвід застосування принципу «усунення помилок протягом 24-х годин» вже давно успішно застосовується в закупівлях для потреб обороти, тоді що заважає розширити цей досвід на всі публічні закупівлі? Навіть якщо підчас його застосування виявлено прогалини – це дуже влучний момент їх вдосконалити.
Друге.
Змінити розмір оплати за подачу скарг, який вже давно не відповідає реальності та дозволяє будь-кому оскаржувати все що завгодно, користуючись своїм законним правом на подачу скарги.
Заплатити 5 або 15 тисяч гривень і оскаржити тендер, наприклад, на 2 мільярди гривень? Так, зараз це саме так.
Зараз, як і раніше, це можливо змінити на рівні Постанови Кабінету міністрів України, якою встановлюється розмір плати за розгляд скарги. Ці ж грошові кошти надходять до Державного бюджету України.
Третє.
Встановити відповідальність Замовників за невиконання рішень Колегії АМКУ та обов’язково передбачити повернення сплачених коштів за розгляд скарги Скаржнику з Державного бюджету України, у випадку її задоволення.
Ці кроки призведуть до дисципліни всіх учасників процесу публічних закупівель. Скаржники будуть подавати скарги не просто задля того, щоб подати та ускладнити життя замовникам, бо це вартуватиме суттєвих коштів. Замовники припинять вимагати в тендерних документаціях надавати документи, які, як потім з'ясовується їм непотрібні, а ми – члени Колегії АМКУ, будемо розглядати справжні важливі суперечки. І будемо їх розглядати не до дванадцятої ночі кожного дня, працюючі на межі власних можливостей та витримці очікуючих, а протягом законного робочого дня.
Це ж просто.
- За лаштунками 90-мільярдної ейфорії Євген Магда 08:23
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко вчора о 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний вчора о 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець вчора о 18:02
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? Валерій Карпунцов 20.12.2025 19:22
- Сучасна жінка чи ШІ? Дмитро Зенкін 20.12.2025 16:37
- Леся Українка: як англійська література заговорила українською – всупереч заборонам Інна Лукайчук 19.12.2025 15:28
- Як активному споживачу приєднати та використовувати установки зберігання енергії Світлана Камєнєва 19.12.2025 12:03
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри Антон Мирончук 18.12.2025 18:17
- Правило "спідньої білизни" в бізнесі. Як ваша відвертість непомітно руйнує кар'єру Олександр Висоцький 18.12.2025 11:43
- Автоматизація проти ілюзії зайнятості: як повернути час для стратегічної роботи Олександр Скнар 18.12.2025 08:45
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін 17.12.2025 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко 17.12.2025 15:10
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад Олександра Смілянець 17.12.2025 12:55
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 271
- Спалах з Півночі 239
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри 202
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 121
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок 97
-
Суд дозволив банку Тігіпка продати за борги київський готель "Русь"
Бізнес 24174
-
ЄС доведеться щороку платити 3 млрд євро відсотків за кредит Україні
Фінанси 9780
-
Свято без клопоту. Чотири варіанти новорічних меню від NOVUS: на різні бюджети, смаки та компанії
Спецпроєкт 2595
-
Росія вдарила по найбільшому порту України: загорілися 30 ємностей з борошном і олією
Бізнес 2307
-
Українці стали поперек горла ділкам з усього світу – вони вже не знають, що з нами робити
Думка 1169
