Як прибрати "тендерних тролів"
Вдосконалення публічних закупівель - це просто.
«Нас дістали тендерні тролі», «Нам не подобається цей учасник», «Не допускайте учасника з одним стільцем на торги» - все це ми періодично чуємо, коли не відбувається якийсь великий тендер або відбувається, але не з «бажаним» для когось результатом. Проблему обрання «не того» учасника не вирішити жодним законом, тому залишу це за дужками.
Я зупинюсь на тому, що, на мою думку, потрібно змінити та вдосконалити в законодавстві, щоб збалансувати інтереси держави та представників бізнесу, які приймають участь в публічних закупівлях.
Перше.
Внести зміни в Закон України «Про публічні закупівлі», яким передбачити такий самий принцип можливості усунення недоліків в тендерних пропозиціях учасників протягом 24 годин, як це встановлено для закупівель для потреб оборони. Що це означає на практиці? Це коли Замовник звертається до учасника протягом 24-годин після розгляду його пропозиції та пропонує усунути недоліки, які він в ній виявив.
Дуже багато скарг ми отримуємо на те, що хтось забув довантажити сторінку в паспорті (окреме питання – а навіщо вона потрібна замовникам?), пару сторінок в статуті, не надання довідок та додатків, та багато чого іншого.
Дуже часто Замовники вже після розгляду пропозицій учасників говорять, що ненадання якогось документу - це несуттєво. Але якщо це так – навіщо тоді це вимагати підчас написання тендерної документації? І це завжди «біг по колу».
Спочатку встановлюється необхідність надання якогось документу в складі тендерної пропозиції, потім учасник з якихось причин його не надає, а далі Замовник аби зберегти торги або зекономити вважає його ненадання несуттєвим. Ось тут зазвичай і відбувається оскарження, де Колегія АМКУ зобов’язана за законом розглянути скаргу. Це не наше право, це наш обов’язок.
Досвід застосування принципу «усунення помилок протягом 24-х годин» вже давно успішно застосовується в закупівлях для потреб обороти, тоді що заважає розширити цей досвід на всі публічні закупівлі? Навіть якщо підчас його застосування виявлено прогалини – це дуже влучний момент їх вдосконалити.
Друге.
Змінити розмір оплати за подачу скарг, який вже давно не відповідає реальності та дозволяє будь-кому оскаржувати все що завгодно, користуючись своїм законним правом на подачу скарги.
Заплатити 5 або 15 тисяч гривень і оскаржити тендер, наприклад, на 2 мільярди гривень? Так, зараз це саме так.
Зараз, як і раніше, це можливо змінити на рівні Постанови Кабінету міністрів України, якою встановлюється розмір плати за розгляд скарги. Ці ж грошові кошти надходять до Державного бюджету України.
Третє.
Встановити відповідальність Замовників за невиконання рішень Колегії АМКУ та обов’язково передбачити повернення сплачених коштів за розгляд скарги Скаржнику з Державного бюджету України, у випадку її задоволення.
Ці кроки призведуть до дисципліни всіх учасників процесу публічних закупівель. Скаржники будуть подавати скарги не просто задля того, щоб подати та ускладнити життя замовникам, бо це вартуватиме суттєвих коштів. Замовники припинять вимагати в тендерних документаціях надавати документи, які, як потім з'ясовується їм непотрібні, а ми – члени Колегії АМКУ, будемо розглядати справжні важливі суперечки. І будемо їх розглядати не до дванадцятої ночі кожного дня, працюючі на межі власних можливостей та витримці очікуючих, а протягом законного робочого дня.
Це ж просто.
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось вчора о 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова вчора о 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат вчора о 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук вчора о 11:13
- Домашнє насильство як правовий конструкт: ризики доказування і судових помилок Вадим Графський вчора о 10:04
- Запитання, які підтримують команду у складні періоди Тетяна Кравченюк 05.02.2026 17:39
- Мистецтво в Україні: витрати чи стратегічний капітал для економіки та ідентичності Ванда Орлова 05.02.2026 15:30
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій Дмитро Золотухін 05.02.2026 11:50
- Криптовалюта в Україні: як залишатися в правовому полі при декларуванні та зберіганні Вадим Графський 05.02.2026 11:17
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства Оксана Вжешневська 04.02.2026 14:59
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики Євген Жураковський 04.02.2026 14:52
- Автобуси в Україні: підсумки 2025 року та тренди на 2026 Микита Гайдамаха 04.02.2026 14:20
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій Ольга Піщанська 04.02.2026 14:08
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 460
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 309
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 260
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 144
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 123
-
Тонни готівки поїздами і кораблем. The Telegraph розповів, як РФ постачала мільярди доларів Ірану
Фінанси 13761
-
Код 2512. Як Джеффрі Епштейн "копав" під Зеленського через топових європолітиків
4380
-
Дослідження тривалістю майже пів століття розкрило вік фізичного максимуму
Життя 4096
-
ПриватБанк списав 140 мільярдів гривень проблемних кредитів
Фінанси 1712
-
Викиньте вітамінки та їжте морозиво взимку. Як працює імунітет – пояснює інфекціоніст
Життя 1002
