Як прибрати "тендерних тролів"
Вдосконалення публічних закупівель - це просто.
«Нас дістали тендерні тролі», «Нам не подобається цей учасник», «Не допускайте учасника з одним стільцем на торги» - все це ми періодично чуємо, коли не відбувається якийсь великий тендер або відбувається, але не з «бажаним» для когось результатом. Проблему обрання «не того» учасника не вирішити жодним законом, тому залишу це за дужками.
Я зупинюсь на тому, що, на мою думку, потрібно змінити та вдосконалити в законодавстві, щоб збалансувати інтереси держави та представників бізнесу, які приймають участь в публічних закупівлях.
Перше.
Внести зміни в Закон України «Про публічні закупівлі», яким передбачити такий самий принцип можливості усунення недоліків в тендерних пропозиціях учасників протягом 24 годин, як це встановлено для закупівель для потреб оборони. Що це означає на практиці? Це коли Замовник звертається до учасника протягом 24-годин після розгляду його пропозиції та пропонує усунути недоліки, які він в ній виявив.
Дуже багато скарг ми отримуємо на те, що хтось забув довантажити сторінку в паспорті (окреме питання – а навіщо вона потрібна замовникам?), пару сторінок в статуті, не надання довідок та додатків, та багато чого іншого.
Дуже часто Замовники вже після розгляду пропозицій учасників говорять, що ненадання якогось документу - це несуттєво. Але якщо це так – навіщо тоді це вимагати підчас написання тендерної документації? І це завжди «біг по колу».
Спочатку встановлюється необхідність надання якогось документу в складі тендерної пропозиції, потім учасник з якихось причин його не надає, а далі Замовник аби зберегти торги або зекономити вважає його ненадання несуттєвим. Ось тут зазвичай і відбувається оскарження, де Колегія АМКУ зобов’язана за законом розглянути скаргу. Це не наше право, це наш обов’язок.
Досвід застосування принципу «усунення помилок протягом 24-х годин» вже давно успішно застосовується в закупівлях для потреб обороти, тоді що заважає розширити цей досвід на всі публічні закупівлі? Навіть якщо підчас його застосування виявлено прогалини – це дуже влучний момент їх вдосконалити.
Друге.
Змінити розмір оплати за подачу скарг, який вже давно не відповідає реальності та дозволяє будь-кому оскаржувати все що завгодно, користуючись своїм законним правом на подачу скарги.
Заплатити 5 або 15 тисяч гривень і оскаржити тендер, наприклад, на 2 мільярди гривень? Так, зараз це саме так.
Зараз, як і раніше, це можливо змінити на рівні Постанови Кабінету міністрів України, якою встановлюється розмір плати за розгляд скарги. Ці ж грошові кошти надходять до Державного бюджету України.
Третє.
Встановити відповідальність Замовників за невиконання рішень Колегії АМКУ та обов’язково передбачити повернення сплачених коштів за розгляд скарги Скаржнику з Державного бюджету України, у випадку її задоволення.
Ці кроки призведуть до дисципліни всіх учасників процесу публічних закупівель. Скаржники будуть подавати скарги не просто задля того, щоб подати та ускладнити життя замовникам, бо це вартуватиме суттєвих коштів. Замовники припинять вимагати в тендерних документаціях надавати документи, які, як потім з'ясовується їм непотрібні, а ми – члени Колегії АМКУ, будемо розглядати справжні важливі суперечки. І будемо їх розглядати не до дванадцятої ночі кожного дня, працюючі на межі власних можливостей та витримці очікуючих, а протягом законного робочого дня.
Це ж просто.
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 396
- Дипломатія кадрових помилок 320
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 131
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 98
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 7534
-
Суди, банкрутства та арешти. Що відбувається з одним із найбільших виробників ліків
Бізнес 6083
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4149
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 3973
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3767