Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні

Коли можливе тимчасове вилучення майна за Кримінальним процесуальним кодексом України, та який алгоритм його повернення? А також що важливо зробити, щоб не втратити цінні речі назавжди?

Тимчасово вилучене майно може поставити під загрозу діяльність вашого бізнесу, особливо якщо це обладнання для виробництва, техніка чи матеріали. На жаль, на практиці частими є випадки, коли слідчий у процесі обшуку вилучає речі, які не є знаряддями чи засобами вчинення правопорушення. Чи в осіб, котрі ніяк не причетні до злочину. Чи без документів, які підтверджують правомірність вчинення таких дій. Власники бізнесів можуть розгубитися, і не знати, як діяти, якщо вилучають їхнє майно.

Уявімо гіпотетичну ситуацію: Олексій є власником агенції з нерухомості та має офіс у м. Києві. Його рідний брат Олександр займається Інтернет-шахрайством, і відмиває доходи, отримані злочинним шляхом. У Олексія вилучають всю техніку, яка знаходиться в його офісі, хоча він ніяк не причетний до злочину та не спілкується зі своїм братом. У результаті підприємець не може працювати, та бізнес стоїть на місці.

Ніхто не хотів би опинитися на місці Олексія. Навіть якщо підприємець не вчиняв жодних правопорушень, існує ризик вилучення майна. Тому пропоную вашій увазі короткий огляд щодо того, коли можуть забрати речі, на підставі яких документів, та, головне, як їх повернути.

Правовий режим тимчасово вилученого майна та його особливості

Тимчасово вилученим майном, відповідно до ч. 2 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) можуть визнаватися речі, документи, гроші, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

• підшукані, виготовлені, пристосовані, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
• призначалися (використовувалися) для схиляння когось до вчинення кримінального правопорушення чи його фінансування;
• є предметом кримінального правопорушення, зокрема пов’язаного з їх незаконним обігом;
• одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Власник (незалежно від його процесуального статусу) не може володіти, користуватися та розпоряджатися вищевказаним майном до його повернення, арешту чи спеціальної конфіскації.

Також за ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Є 2 підходи до тлумачення цієї норми:

• майно, про яке прямо говориться в ухвалі, є доказом, а не тимчасово вилученим майном, і не підлягає поверненню;
• або майно, про яке сказано в ухвалі, теж є тимчасово вилученим. А тому якщо немає клопотання про арешт, його мають негайно повернути власнику.

Ця законодавча прогалина є предметом дискусій між юристами. Я є прихильником другого підходу, адже має бути конкретний документ, на підставі чого здійснюється зберігання вилученого майна. І за Конституцією (ст. 41) ніхто не може бути протиправно позбавлений власності.

Також є судові рішення, які підтверджують позицію про те, що якщо протягом 48 годин після вилучення майна не було подано клопотання про арешт, воно підлягає поверненню. Наприклад у справі № 757/39992/23-к Печерського районного суду м. Києва, де у фінансової компанії безпідставно вилучили грошові кошти.

Як говориться в даному рішенні: “Якщо прийняти нормативно запропоновану концепцію, що речі, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном, і для подальшого утримання їх органом досудового розслідування не потрібне застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, власник цих речей залишається без належної правової процедури для захисту свого права власності в межах кримінального провадження”.

Суд дотримується позиції, що на вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, необхідно поширювати режим тимчасово вилученого майна з накладенням арешту або поверненням власнику.

Статус майна, на яке надано дозвіл на відшукання, досі не визначено КПК, і це створює плутанину. В результаті слідчі, прокурори та адвокати тлумачать ч. 7 ст. 236 КПК України кожен на свою користь.

Вилучення майна під час досудового розслідування

Тимчасове вилучення майна можливе під час затримання особи, проведення огляду чи обшуку. Відповідно до ч. 1 ст. 168 КПК України кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання засвідчується протоколом. Якщо немає цього документа, повернути свої речі надалі буде проблематично.

За КПК України забороняється також вилучення комп’ютерної техніки, електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли це потрібно для дослідження, обладнання є знаряддям чи засобом вчинення правопорушення, а також якщо доступ обмежується власником. На практиці, на жаль, частими є ситуації, коли безпідставно слідчі вилучають комп’ютерну техніку, і бізнес “стоїть”. Або це можуть бути інші речі, про які прямо не говориться в тексті ухвали, а потім питання про їх арешт не вирішується.

Якщо до вас прийшли з обшуком, раджу якнайшвидше телефонувати адвокатові, і фахівець перевірить, наскільки законним є забрання конкретного майна у певній ситуації. Так ви уникнете випадків, коли вилучення речових доказів не оформлюється протоколом.

А якщо адвокат не може чи не встигає приїхати, слідкуйте за діями представників правоохоронних органів, та просіть про роз’яснення.

Повернення тимчасово вилученого майна

За ст. 169 КПК повернення можливе в таких випадках:

• є постанова прокурора, за якою вилучення визнано безпідставним;
• є ухвала слідчого судді чи суду, котрою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна;
• у разі скасування арешту;
• за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
• якщо клопотання слідчого/ прокурора про арешт подано пізніше наступного робочого дня після вилучення майна;
• якщо ухвалу про арешт майна винесено пізніше 72 годин із дня находження до суду клопотання слідчого/ прокурора.

На жаль, часто незнання підприємцями своїх прав призводить до того, що речі утримують довше, ніж потрібно, або взагалі не повертають. На мою думку, майно має негайно повертатися, якщо клопотання про арешт відсутнє. Інакше має місце зловживання повноваженнями, та жодних підстав для утримання немає.

Доля вилученого майна на 100% залежить від дій його власника. Як показує практика, якщо не звернути увагу на те, на підставі яких документів вилучають речі та який їхній статус, шансів на повернення немає. Тому наполегливо рекомендую негайно телефонувати адвокатові, якщо до вас прийшли з обшуком, та мати контакти перевірених фахівців. Досвідчений правник перевірить, чи справді дії слідчих та прокурорів є законними, і чи можуть вилучати ваше майно в конкретній ситуації, а також подбає про якомога швидше повернення.