Зміни до тендерного законодавства або як роздягати державу законно і системно

Верховна Рада вдруге прийняла зміни до тендерного законодавства

 з урахуванням пропозицій Президента

8 липня Верховна Рада ухвалила в цілому закон про здійснення державних закупівель із урахуванням пропозицій Президента. Таким чином, якщо Президент у найближчий час із ним погодиться, можна очікувати набуття ним чинності після спливу 60 днів після поставлення підпису.

Серед найбільш значних змін слід відзначити такі:

1. Скасування обов’язкових тендерів для ДП.

Закон виводить з-під дії тендерного законодавства договори державних підприємств, якщо тільки кошти на такі витрати прямо не надходять с державного/місцевого бюджету, а відповідне підприємство не користується податковими преференціями.

2. Скасування обов’язкових тендерів для закупівлі продукції Державним агентством з матеріального резерву та Аграрним фондом з підпорядкованими їм підприємствами та організаціями.

3. Скасування необхідності отримувати обов’язкове погодження застосування процедури закупівлі в одному учасника з Мінекономіки.

4. Розширення переліку умов, за яких укладення договору може проводитися за результатами процедури закупівлі в одного учасника.

До переліку додані, зокрема, такі умови:

- необхідність здійснення додаткової закупівлі у того самого постачальника з метою  уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами;

- закупівля у разі припинення господарської діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами.

5. Запровадження т.зв. «рамкових угод» для здійснення державних закупівель.

За рамковою угодою один або кілька замовників тендеру вправі укласти договір не з одним, а одразу з кількома учасниками процедури закупівель.

6. Надання права сторонам тендерного договору змінювати його окремі істотні умови.

До таких умов відноситься, зокрема:

 -         зміна ціни за одиницю товару не більш як на 10 % (якщо це не призводить до зміни суми договору в цілому);

-         продовження строку дії договору за умови наявності об’єктивних обставин (якщо це не призводить до зміни суми договору в цілому);

-         продовження строку дії договору до проведення нової процедури закупівлі (якщо це призведе до збільшення суми договору більш як на 20 %).