Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.02.2016 14:06

Війна або торгівля: що обирає українська влада?

Народний депутат України 8-го скликання

Наприкінці минулого тижня активісти декількох прикордонних областей почали безстрокову акцію блокування російських вантажівок, які перевозять товари територією України. Суть цих заходів влучно висловив глава Закарпатської ОДА Геннадій Москаль: ми або воюєм

Наприкінці минулого тижня активісти декількох прикордонних областей почали безстрокову акцію блокування російських вантажівок, які перевозять товари територією України. Суть цих заходів влучно висловив глава Закарпатської ОДА Геннадій Москаль: ми або воюємо з Росією, або торгуємо.

Безумовно, досить складно, інколи й зовсім неможливо вмить розірвати всі стосунки з донедавна найбільшим економічним партнером, це всі добре розуміють. Та водночас як можна вимагати від світу антиросійських санкцій і визнання Росії країною-агресором, стороною військового конфлікту в Україні, коли ми самі продовжуємо активно з нею торгувати? По суті, у такий спосіб ми фактично не визнаємо РФ нападником, адже з окупантами не підтримують економічні зв’язки, наскільки б вимушеними вони не були.

Ця стратегічна невизначеність є одним з головних недоліків політики України щодо північного сусіда. І вже не вперше вказаний недолік намагається компенсувати не уряд, а самоорганізоване громадянське суспільство. Спочатку активісти ініціювали і самотужки проводили кількамісячну блокаду окупованого Криму, а тепер вдалися і до транспортної блокади російських перевізників. До речі, формально це взаємна відповідь українських громадян на заборону транзиту з боку Росії, яка мала місце більше місяця тому. І знову таки, відповідь дає не офіційна українська влада, а суспільство. Іноді складається враження, що активна громада є своєрідною кіскою в горлі для керівництва держави, адже ініціативи громадян або взагалі не підтримуються відповідними органами, або підтримуються вибірково і з шаленим запізненням. В будь-якому разі дисонанс між активістами і владою очевидний, що загалом робить неефективним протистояння Росії у торгово-економічній війні.

Коли уряд приймає рішення у вигляді реакції на ініціативи громади, це ненормально. Все має бути з точністю до навпаки. Кабмін повинен розробити комплексну програму припинення економічних зв’язків з країною-агресором, а суспільство має стати базою підтримки такої стратегії. У нас же виходить, що активісти, по суті, діють у незаконний спосіб, і змушені протистояти як Росії, так і українській владі. Це одночасно дискредитує договороздатність офіційного Києва (адже ситуація розгортається всупереч формальним директивам), показує нелегітимність урядової політики (оскільки вона розходиться із запитами громадян) і засвідчує повну розбалансованість суспільства і влади в Україні, що має фатальні наслідки в умовах кризи і зовнішньої агресії.

Тож, якщо в подальшому саме уряд не буде ініціатором подібних заходів на офіційному рівні, благі наміри громадянської спільноти в боротьбі з агресором у світі сприйматимуть не інакше, як за анархію.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net