Форс-мажор під час війни. Огляд судової практики

Актуальність  цієї теми  зумовлена особливістю  використання форс-мажорних обставин  деякими учасниками бізнес-процесів для уникнення виконання своїх зобов’язань у договірних правовідношеннях.

Як відомо, 24 лютого 2022 року російська федерація  розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України, що стало підставою введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану по всій території України.  Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-Промислова Палата України  засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення. Зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.

Досить однозначною в цьому контексті є судова практика, тому в цій статті особлива увага буде приділена саме їй. За останні кілька місяців у моїй практиці кілька справ були саме в площині форс-мажору під час війни. Предмети кейсів– практично ідентичні. Не поставлений вчасно товар або не в повному обсязі, не сплачена орендна платня, нарахування штрафних санкцій. Словом, весь портфель для впевненого звернення до суду. Що ж в цьому контексті говорить судова практика?

Відшукуємо Постанову Верховного Суду України від 16.07.2019року у справі № 917/1053/18, в якій чітко зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їхньому виникненні, сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Звідси випливає, що при такому правовому розкладі орендар, приміром, при забезпеченні орендодавцем безперешкодного доступу до об’єкту оренди, не може апелювати до форс-мажору, й на підставі цього не сплачувати орендну платню чи інші пов’язані з нею платежі. Звісно, що в кожному окремому випадку потрібно враховувати всі особливості ситуації, однак, то швидше виключення із правил, аніж саме правило. Зазначена позиція Суду дублюється й в нещодавно прийнятій  Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21, в якій ідеться про те, що недостатньо формального посилання на лист ТПП, суд повинен досліджувати та оцінювати всі докази в сукупності.

Другий важливий момент. Чи можна вважати настання форс-мажорних обставин підставою для зміни умов договору? Відповідь очевидна у  Постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду України від 21.08.2022 року у справі №910/15264/21, в якій Суд звернув увагу на те, що настання форс-мажору не є підставою для зміни умов договору та звільненням від виконання зобов'язання. Іншими словами, якщо ваше підприємство не може виконати зобов’язань за договором – це точно не може трактуватися підставою для зміни умов договору. Максимально, що може отримати сторона в цьому правовому положенні – звільнення від сплати штрафних санкцій. Однак, ще потрібно зібрати сильну аргументативну базу на користь вашої позиції.

Підсумовуючи викладене, зазначу, що на сьогодні в цій правовій тематичній площині, з огляду на нинішні реалії,  опиняється мало не кожен суб’єкт господарювання. Вчасне та результативне вирішення зазначених питань може мати суттєве значення для стабільного перебігу бізнес-процесів компанії та їхнього розвитку в майбутньому, відтак, зволікати з вирішенням точно не варто, й загалом практика показує, що переважна більшість подібних спорів успішно вирішується  в досудовому порядку.