Форс-мажор під час війни. Огляд судової практики
У статті проаналізовано актуальну судову практику з питання форс-мажору під час війни.
Актуальність цієї теми зумовлена особливістю використання форс-мажорних обставин деякими учасниками бізнес-процесів для уникнення виконання своїх зобов’язань у договірних правовідношеннях.
Як відомо, 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України, що стало підставою введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану по всій території України. Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-Промислова Палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення. Зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
Досить однозначною в цьому контексті є судова практика, тому в цій статті особлива увага буде приділена саме їй. За останні кілька місяців у моїй практиці кілька справ були саме в площині форс-мажору під час війни. Предмети кейсів– практично ідентичні. Не поставлений вчасно товар або не в повному обсязі, не сплачена орендна платня, нарахування штрафних санкцій. Словом, весь портфель для впевненого звернення до суду. Що ж в цьому контексті говорить судова практика?
Відшукуємо Постанову Верховного Суду України від 16.07.2019року у справі № 917/1053/18, в якій чітко зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їхньому виникненні, сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Звідси випливає, що при такому правовому розкладі орендар, приміром, при забезпеченні орендодавцем безперешкодного доступу до об’єкту оренди, не може апелювати до форс-мажору, й на підставі цього не сплачувати орендну платню чи інші пов’язані з нею платежі. Звісно, що в кожному окремому випадку потрібно враховувати всі особливості ситуації, однак, то швидше виключення із правил, аніж саме правило. Зазначена позиція Суду дублюється й в нещодавно прийнятій Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21, в якій ідеться про те, що недостатньо формального посилання на лист ТПП, суд повинен досліджувати та оцінювати всі докази в сукупності.
Другий важливий момент. Чи можна вважати настання форс-мажорних обставин підставою для зміни умов договору? Відповідь очевидна у Постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду України від 21.08.2022 року у справі №910/15264/21, в якій Суд звернув увагу на те, що настання форс-мажору не є підставою для зміни умов договору та звільненням від виконання зобов'язання. Іншими словами, якщо ваше підприємство не може виконати зобов’язань за договором – це точно не може трактуватися підставою для зміни умов договору. Максимально, що може отримати сторона в цьому правовому положенні – звільнення від сплати штрафних санкцій. Однак, ще потрібно зібрати сильну аргументативну базу на користь вашої позиції.
Підсумовуючи викладене, зазначу, що на сьогодні в цій правовій тематичній площині, з огляду на нинішні реалії, опиняється мало не кожен суб’єкт господарювання. Вчасне та результативне вирішення зазначених питань може мати суттєве значення для стабільного перебігу бізнес-процесів компанії та їхнього розвитку в майбутньому, відтак, зволікати з вирішенням точно не варто, й загалом практика показує, що переважна більшість подібних спорів успішно вирішується в досудовому порядку.
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук вчора о 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак вчора о 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
- Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"? Вікторія Бикова 18.09.2024 13:20
- Трудові права у контексті сучасної гіг-економіки: як захистити себе Дмитро Зенкін 18.09.2024 13:05
- Виконавче провадження – це просто Павло Васильєв 18.09.2024 12:31
- Пастка для довірливих Євген Магда 18.09.2024 09:40
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 498
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 443
- Пастка для довірливих 192
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 90
- Тайвань як стрес-тест для архітектури безпеки в АТР: наслідки для глобального світопорядку 83
-
Рейтинг найсильніших армій світу у 2024 році: яке місце посідає Україна
Інфографіка 19794
-
Вихід на міжнародні ринки: мати якісну продукцію замало
Думка 8012
-
Майже весь український ільменіт експортується до США та Мексики – ОГХК
Бізнес 3971
-
Як Україна може стати планом Маріо Драгі з порятунку економіки ЄС
Думка 3813
-
Росія втратила одного з найбільших покупців вугілля в Азії
Бізнес 3570