Статки українців за кордоном стануть прозорішими
"Прозорість та справедливість" – ключовий лейтмотив змін у сфері оподаткування в Україні в останній рік.
Наприкінці серпня 2021 року відбулася знакова подія – Україна офіційно задекларувала намір здійснити перший обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS у вересні 2023 року.
Процедура автоматичного обміну податковою інформацією є інструментом розробленим Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з метою боротьби з ухиленням від сплати податків. Механізм цієї процедури полягає в обміну інформацією між податковими адміністраціями різних юрисдикцій на щорічній основі.
Інформація, отримана каналами CRS, застосовуватиметься Україною при здійсненні заходів податкового контролю над іноземними активами власних резидентів. Україна отримає інформацію про рахунки свої громадян у банках понад 100 країн світу, включаючи офшори та податкові гавані, оскільки правила банківської таємниці для стандарту CRS не застосовуватимуться.
Common Reporting Standard або CRS – це міжнародний стандарт обміну інформацією про банківські, інвестиційні рахунки та інші інструменти, що належать фізичним та у певних випадках юридичним особам-нерезидентам. Стандарт надає податковим органам країн ефективний інструмент для боротьби з ухилення від сплати податків шляхом виведення прибутків у офшори завдяки наданню інформації про кошти їх резидентів, що зберігаються за кордоном. Для того, щоб максимізувати ефективність і мінімізувати вартість адміністрування процедури обміну інформацією Стандарт CRS базується на автоматизованих і стандартизованих рішеннях. Процес здійснення обміну контролюється Глобальним форумом з питань прозорості та обміну інформацією.
Згідно стандарту CRS, Державна податкова cлужба України здійснюватиме обмін інформацією із податковими адміністраціями інших країн щодо банківських, інвестиційних рахунків та інших інструментів, що належать фізичним особам-нерезидентам. У рамках процедури обміну податкові адміністрації іноземних країн надсилатимуть українському податковому органу дані про рахунки українських громадян за кордоном, про залишки на них станом та їх річні обороти на кінець року.
Міжнародна практика свідчить, що впровадження процедур автоматичного обміну інформацією призводить до зростання податкових надходжень до бюджету. Впровадження таких інструментів надає можливість оподатковувати навіть ті доходи, які намагаються приховати від оподаткування шляхом виведення їх у офшори. Таким чином, приховати щось від оподаткування у глобальному світі стає дедалі важче - все стає прозорим. Крім того, такі заходи є і глобальним превентивним механізмом проти уникнення оподаткування. Адже коли платники податків знають і розуміють, що приховати прибутки не вдасться, і крім того за такі дії доведеться заплатити ще й штраф, то вони, відповідно, і не намагатимуться приховувати доходи.
За останніми даними, у 2020 році 102 юрисдикції здійснили автоматичний обмін інформацією про понад 75 мільйонів фінансових рахунків у всьому світі, що містять дані про активи загальною вартістю близько 9 трильйонів євро.
Впровадження стандарту CRS принесло до бюджетів країн близько 112 мільярдів євро додаткових надходжень (податків, штрафів та пені), які були виявлені завдяки програмам (одноразового) добровільного декларування, податковим амністіям та подібним ініціативам, а також офшорним розслідуванням. Крім того, щонайменше 3 мільярди євро із цих додаткових податкових надходжень були безпосередньо пов’язані з використанням інформації, отриманої в рамках процедури обміну. Це дані звіту за 2021 рік Глобального форуму (2021 Global forum annual report).

На нашу думку, впровадження процедури обміну інформацією і ефективне використання отриманої інформації є одним із кроків побудови сучасної та прозорої податкової системи України.
Для того, щоб намір України став реальністю, слід підписати міжвідомчу угоду (CRS Multilateral Competent Authority Agreement), внести зміни до законодавства України та ухвалити низку підзаконних актів щодо порядку здійснення та адміністрування процедури обміну.
Наразі триває процес підготовки такого законопроекту Міністерством фінансів України із врахуванням рекомендацій Глобального Форуму ОЕСР та за участі Державної податкової служби України і Національного банку України.
Також для повноцінного здійснення обміну важливо розробити ІТ-рішення, побудувати відповідні бізнес-процеси в ДПС.
Проект EU4PFM, що фінансується ЄС, надає необхідну всесторонню підтримку Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України аби Україна успішно впровадила стандарт CRS та ефективно його використовувала.
CRS буде імплементовано методом «by reference». Цей спосіб передбачає, що законодавство міститиме пряме посилання на текст стандарту ОЕСР та коментарі. Міністерство фінансів розробить керівництво, в якому будуть описані особливості застосування Стандарту в Україні з урахуванням специфіки ринку фінансових послуг та видів фінансових установ. Це дасть змогу підзвітним фінансовим агентам застосовувати стандарт та коментар до нього під час перевірки фінансових рахунків.
Як підготуватися власникам рахунків в іноземних банках до цієї події? Процес відбувається максимально прозоро – багато інформації можна прочитати на офіційному сайті Мінфіну та Глобального форуму. Та вочевидь, новий для України інструмент диктує необхідність широкої комунікації за участю Мінфіну, міжнародних експертів EU4PFM, що вже мають досвід впровадження та застосування CRS в інших країнах, та фінансових агентів щодо особливостей впровадження CRS в Україні. Такій роботі країна присвятить рік до підписання угоди.
EU4PFM вітає цей крок України, що відповідає її міжнародним зобов’язанням та сприяє становленню справедливої системи оподаткування. Адже це один із важливих заходів мінімізації можливостей для створення схем уникнення оподаткування, відмивання коштів та корупції.
Прямуємо до змін разом!
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 705
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 414
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 138
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 17051
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9618
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6425
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 3948
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2914