Статки українців за кордоном стануть прозорішими
"Прозорість та справедливість" – ключовий лейтмотив змін у сфері оподаткування в Україні в останній рік.
Наприкінці серпня 2021 року відбулася знакова подія – Україна офіційно задекларувала намір здійснити перший обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS у вересні 2023 року.
Процедура автоматичного обміну податковою інформацією є інструментом розробленим Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з метою боротьби з ухиленням від сплати податків. Механізм цієї процедури полягає в обміну інформацією між податковими адміністраціями різних юрисдикцій на щорічній основі.
Інформація, отримана каналами CRS, застосовуватиметься Україною при здійсненні заходів податкового контролю над іноземними активами власних резидентів. Україна отримає інформацію про рахунки свої громадян у банках понад 100 країн світу, включаючи офшори та податкові гавані, оскільки правила банківської таємниці для стандарту CRS не застосовуватимуться.
Common Reporting Standard або CRS – це міжнародний стандарт обміну інформацією про банківські, інвестиційні рахунки та інші інструменти, що належать фізичним та у певних випадках юридичним особам-нерезидентам. Стандарт надає податковим органам країн ефективний інструмент для боротьби з ухилення від сплати податків шляхом виведення прибутків у офшори завдяки наданню інформації про кошти їх резидентів, що зберігаються за кордоном. Для того, щоб максимізувати ефективність і мінімізувати вартість адміністрування процедури обміну інформацією Стандарт CRS базується на автоматизованих і стандартизованих рішеннях. Процес здійснення обміну контролюється Глобальним форумом з питань прозорості та обміну інформацією.
Згідно стандарту CRS, Державна податкова cлужба України здійснюватиме обмін інформацією із податковими адміністраціями інших країн щодо банківських, інвестиційних рахунків та інших інструментів, що належать фізичним особам-нерезидентам. У рамках процедури обміну податкові адміністрації іноземних країн надсилатимуть українському податковому органу дані про рахунки українських громадян за кордоном, про залишки на них станом та їх річні обороти на кінець року.
Міжнародна практика свідчить, що впровадження процедур автоматичного обміну інформацією призводить до зростання податкових надходжень до бюджету. Впровадження таких інструментів надає можливість оподатковувати навіть ті доходи, які намагаються приховати від оподаткування шляхом виведення їх у офшори. Таким чином, приховати щось від оподаткування у глобальному світі стає дедалі важче - все стає прозорим. Крім того, такі заходи є і глобальним превентивним механізмом проти уникнення оподаткування. Адже коли платники податків знають і розуміють, що приховати прибутки не вдасться, і крім того за такі дії доведеться заплатити ще й штраф, то вони, відповідно, і не намагатимуться приховувати доходи.
За останніми даними, у 2020 році 102 юрисдикції здійснили автоматичний обмін інформацією про понад 75 мільйонів фінансових рахунків у всьому світі, що містять дані про активи загальною вартістю близько 9 трильйонів євро.
Впровадження стандарту CRS принесло до бюджетів країн близько 112 мільярдів євро додаткових надходжень (податків, штрафів та пені), які були виявлені завдяки програмам (одноразового) добровільного декларування, податковим амністіям та подібним ініціативам, а також офшорним розслідуванням. Крім того, щонайменше 3 мільярди євро із цих додаткових податкових надходжень були безпосередньо пов’язані з використанням інформації, отриманої в рамках процедури обміну. Це дані звіту за 2021 рік Глобального форуму (2021 Global forum annual report).
На нашу думку, впровадження процедури обміну інформацією і ефективне використання отриманої інформації є одним із кроків побудови сучасної та прозорої податкової системи України.
Для того, щоб намір України став реальністю, слід підписати міжвідомчу угоду (CRS Multilateral Competent Authority Agreement), внести зміни до законодавства України та ухвалити низку підзаконних актів щодо порядку здійснення та адміністрування процедури обміну.
Наразі триває процес підготовки такого законопроекту Міністерством фінансів України із врахуванням рекомендацій Глобального Форуму ОЕСР та за участі Державної податкової служби України і Національного банку України.
Також для повноцінного здійснення обміну важливо розробити ІТ-рішення, побудувати відповідні бізнес-процеси в ДПС.
Проект EU4PFM, що фінансується ЄС, надає необхідну всесторонню підтримку Міністерству фінансів України та Державній податковій службі України аби Україна успішно впровадила стандарт CRS та ефективно його використовувала.
CRS буде імплементовано методом «by reference». Цей спосіб передбачає, що законодавство міститиме пряме посилання на текст стандарту ОЕСР та коментарі. Міністерство фінансів розробить керівництво, в якому будуть описані особливості застосування Стандарту в Україні з урахуванням специфіки ринку фінансових послуг та видів фінансових установ. Це дасть змогу підзвітним фінансовим агентам застосовувати стандарт та коментар до нього під час перевірки фінансових рахунків.
Як підготуватися власникам рахунків в іноземних банках до цієї події? Процес відбувається максимально прозоро – багато інформації можна прочитати на офіційному сайті Мінфіну та Глобального форуму. Та вочевидь, новий для України інструмент диктує необхідність широкої комунікації за участю Мінфіну, міжнародних експертів EU4PFM, що вже мають досвід впровадження та застосування CRS в інших країнах, та фінансових агентів щодо особливостей впровадження CRS в Україні. Такій роботі країна присвятить рік до підписання угоди.
EU4PFM вітає цей крок України, що відповідає її міжнародним зобов’язанням та сприяє становленню справедливої системи оподаткування. Адже це один із важливих заходів мінімізації можливостей для створення схем уникнення оподаткування, відмивання коштів та корупції.
Прямуємо до змін разом!
- Війна, мир, гроші та Закон: Роздуми крізь призму права та життя Дмитро Зенкін 14:07
- Інвестиції у майбутнє: як США підтримує відновлювану енергетику України Максим Гардус 12:43
- Момент застосування ст. 625 ЦК України до держави за невиконання судового рішення Євген Морозов 10:30
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки Ігор Шевцов 09:12
- Аналіз енергетичних даних ЄС за 2023 рік: виклики та можливості для України Олексій Гнатенко вчора о 21:04
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Стягнення з Казначейства інфляційних втрат та 3% річних за невиконання рішення суду Євген Морозов вчора о 10:43
- Перевірка виконавцем адреси боржника, що зазначена судом у виконавчому документі Євген Морозов 13.10.2024 10:27
- Європейська юридична практика щодо захисту персональних даних та торговельних марок Світлана Приймак 12.10.2024 23:13
- Как действовать после получения повестки: советы и рекомендации Віра Тарасенко 11.10.2024 16:32
- Лідерство сучасності: динамічний підхід до управління у світі, що постійно змінюється Любов Даниліна 11.10.2024 16:23
- Критичні проблеми закупівель військових частин: що потрібно вирішити негайно Євгеній Сільверстов 11.10.2024 14:59
- Кліматична дипломатія України: Пріоритети на COP29 у Баку Юрій Гусєв 11.10.2024 13:19
- Належний спосіб захисту учасника ТОВ який був виключений з його складу Євген Морозов 11.10.2024 08:55
- Збільшення податкового тягаря Андрій Павловський 10.10.2024 20:36
- Премія навздогін 13989
- Збільшення податкового тягаря 600
- Що менеджменту потрібно усвідомити до запуску системи Performance management у компанії? 361
- Критичні проблеми закупівель військових частин: що потрібно вирішити негайно 215
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 187
-
Альтернатива облавам ТЦК на вулицях є. Ось яка
Думка 67836
-
Медіа звинуватили радника Зеленського у тиску. LIGA.net з ним зустрілась
14654
-
Чи сягнули дна ставки за депозитами?
Думка 6290
-
Найяскравіша комета за останні 13 років наблизилася до Землі: коли найкраще спостерігати в Україні
Життя 4771
-
Чехія витратила на російські нафту і газ у п’ять разів більше, ніж на допомогу Україні
Бізнес 4034