Нас переводять в криміналітет

Що не день, а ми все більше і більше переконуємся в «покращенні» нашого життя. За три роки ціни на продукти і товари першої необхідності виросли в середньому майже вдвоє, чиновники знахабніли і навіть свої безпосередні обов’язки виконують тільки за умови отримання хабаря, про безплатну медицину годі і говорити. Думаю, що ці показники «покращення» нікому не треба аргументувати. Так само не треба аргументувати, що для невеличкої окупаційної касти життя дійсно покращилося. Розкіш президента і його сім’ї в прямому і переносному розумінні не може зрівнятися з якою б то не було іншою владою іншої держави, хіба що можновладців Росії. В той час, коли членам «сім’ї» за рахунок коштів платників податків списуються міліонні борги, цих же платників податків за неможливість сплатити за комунальні послуги позбавляють останнього притулку.

Сьогодні влада працює над заходами нового «покращення» нашого життя у вигляді нового підвищення комунальних платежів, хоче диктувати нам якою грошовою одиницею нам користуватися і т.д. і т.п.

Але все це представляється дрібничкою в порівнянні з ти, що влада взялася розвивати бізнес на людській смертності. При цьому усіх нас зробили злочинцями, або такими, що пов’язані з кримінальним світом. Замість того, щоб удосконалити систему поховання і, таким чином полегшити відчуття втрати рідних і близьких померлого, держава приставляє ніж до їх горла. При цьому не придумали нічого кращого, як урівняти тих, хто помер природно свою смертю, визначеною кожному з нас Богом і тих, хто став жертвою кримінального злочину, або сам приймав участь в кримінальному злочині.

Не буду наводити багато аргументів, а тільки наведу повний текст 238 статті Кримінально процесуального кодексу України:

«Стаття 238. Огляд трупа

1. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

2. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.

3. Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

4. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті».

Як бачимо, в офіційному документі не йдеться про трупи, які з’явилися внаслідок злочинів чи за невияснених обставин і у зв’язку – з порушенням кримінальної справи, а про трупи взагалі, про всі трупи. Для покійника все це уже не має значення, а для родичів і близьких це глибока моральна травма, коли хтось вирішує за них, як їм попрощатися зі своїм рідним. Крім цього, прокурорське слідство – це не державна доброчинність, а елементарний прокурорський бізнес на горі співвітчизників. Реально така «послуга» держави, бо будь-який слідчий знаходиться на державному утриманні, уже сьогодні в окремих випадках зашкалює за 1000 гривень. А це для більшості українців досить значна сума. Тому реалізація даної статті в її нинішній редакції – це і моральний і матеріальний удар по більшості населення і прикриття для злочинного бізнесу прокурорів, слідчих і тих, хто їм прислуговує.

Вихід з такої ситуації, на моє глибоке переконання, повинен передбачати дві відповідні дії з боку громадян і держави:

1. Громадянам ніяким чином не піддаватися на шантаж представників держави, за яких видають себе представники прокуратури, слідчих органів і місцевої влади, і негайно звертатися до суду з позовом до представників влади за незаконне їх віднесення до кримінально відповідальних, бо Кримінальний процесуальний кодекс має відношення саме до такої категорії людей. 

2. Верховній Раді негайно зробити зауваження до статті 238 КПК України такого змісту: «Положення даної статті не стосуються тих, хто помер своєю смертю (по старості або внаслідок невиліковної хвороби). До цих покійників дії статті 238 можуть застосовуватися лише за вимогою рідних і близьких».

Якщо не виконати цих дій, то застосування статті Кримінального кодексу до усіх громадян буде тільки збуджувати суспільну напругу, в якій ніхто з нормальних громадян України не зацікавлений.