АРМА: Перший 1-й/300-й держорган у війні з рф?
Як АРМА пасе задніх у війні з активами ворога.
Сьогодні 19 липня 2022 року.
936 днів без Голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
146 днів вже під час війни з росією.
За ці 146 днів війни Агентство довело свою безініціативність та неспроможність.
1. «Сховалось у нірку», або безініціативність
У час найбільшого історичного виклику для України. У час кривавої війни, коли ворог не соромиться завдавати ударів ракетами по центрам мирних міст. Після того, як час розділився на «до» та «після» — українське суспільство чітко визначили одним з пріоритетів розшук та конфіскацію активів російського походження.
Однак, локомотивом цього процесу стало Національне агентство З ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ (НАЗК), а не Агентство з РОЗШУКУ та МЕНЕДЖМЕНТУ АКТИВІВ.
Я дякую Голові НАЗК Олександру Новікову та Міністру юстиції Денису Молюсьці за лідерство та професіоналізм, який вони проявили. Цвях у труну АРМА — закон від НАЗК та Мін’юсту про конфіскацію активів російського походження на підставі рішення про санкції. У першій редакції закону про АРМА не згадали жодного разу.
Лише після публічної дискусії (до якої, до речі, офіційні представники Агентства не долучились), шляхом правок виділили АРМА скромну роль бути одним з декількох органів, які розшукують активи та встановлюють їх зв’язки з росією.
Це дійсно задача рівня профільного Агентства, яке по Закону повинно формувати політику в сфері управління активами та бюджет якого на 2022 рік склав майже 233 млн грн? Я розчарований, що Агентство лишається на узбіччі історичної для нашого покоління задачі — конфіскувати російські активи та спрямувати їх для відновлення справедливості, для відбудови України.
2. «Не зробило жодного пострілу», або неспроможність
Наводжу лише «найяскравіші» факти, оцінюйте самостійно:
- пройшло 99 днів від передачі «яхти Медведчука» до АРМА. Суд виніс ухвалу ще 11 квітня 2022 року, проте результатів – нуль. «Складно сказати, скільки на це потрібно часу» — не іронічно коментує т.в.о. голови агентства Дмитро Жоравович в інтерв’ю журналу «Forbes»;
- пройшло 34 дні від підписання Президентом закону, який дозволяє АРМА купити військові облігації за рахунок арештованих коштів — а це більше 700 мільйонів гривень. До сьогодні немає ні куплених облігацій, ні будь-який адекватних пояснень чому це досі не було зроблено.
З моменту мого незаконного звільнення, я змушений спостерігати системний відкат у роботі агентства.
Якщо раніше управителів обирали на основі єдиного публічного порядку, з чітким алгоритмом дій, а рішення про вибір переможця приймав колегіальний орган — то зараз правила конкурсів щоразу різні, публічний доступ до цих правил відсутній, а рішення про переможця приймає одна людина.
Але про що я говорю? За майже 12 місяців від призначення на посаду т.в.о. АРМА, Дмитро Жоравич не зміг передати в управління бізнесу ЖОДНОГО прибуткового для держави комерційного активу. Тобто, економічне кпд АРМА за останній рік – 0 грн, а єдині надходження до бюджету сформовані за рахунок раніше укладених договорів.
Такі стратегічні активи як Татнєфть, Glusco, облгази, ТЕЦ і тд передавалися Нафтогазу по сцепроцедурі, яку я запропонував минулого літа в рамках змін до профільного закону (стаття 21-1). У цих випадках, Кабмін обрав управителя стратегічних активів, фактично, самостійно і лише за формальної участі Агентства.
З розшуком не краще. Наприклад, АРМА звітує про те, що розшукало активів на 2 млрд доларів. Більшу частина цієї віртуальної суми становлять корпоративні права російських компаній, про які громадське суспільство кричало ще в перші дні війни: активи російського олігарха Дерипаски, Альфа-Груп і тд.
Як цей результат АРМА співвідноситься з повідомленням керівника НАЗК, що країни Європи, США, Японія та інші партнери заморозили російського майна на понад $1 трлн? Запитання, радше, риторичне.
Це не завадило керівництву АРМА з початку військової агресії перемістити свою «ставку» в сонячне Закарпаття, збільшити собі заробітну плату та розширити штат помічників за рахунок пов’язаних людей (що стало предметом дискусії на Антикорупційному комітеті ВРУ 2 травня 2022 року).
Чи може це бути пов’язано з публічними звинуваченнями тимчасвого керівника АРМА Дмитра Жоравича у тісних бізнесових зв’язках з підсанкційним екс-сенатором росії, який голосував за анексію Криму та введення військ на територію України?..
АРМА — це перший «трьохсотий» серед державних органів у цій війні. Далі варіантів два: або забути про Агентство та залишити його «помирати», або провести необхідні хірургічні втручання та після короткої реабілітації відправити знову у бій.
Що я пропоную?
Відповідь одна — повна взаємодія АРМА та РНБО.
Сенсом існування АРМА має стати «дерусифікація» економіки. Активи російського походження в Україні та у всьому світі повинні спрямовуватись на відбудову та компенсацію завданих збитків.
Спосіб досягнення цієї мети — повна взаємодія АРМА та РНБО. Рада на чолі з Президентом — це ключовий орган, який приймає рішення про блокування активу, яке і дає старт усьому процесу конфіскації.
Від підготовки та якості цього рішення залежить весь майбутній процес конфіскації.
АРМА — може стати інструментом, який:
а) напряму забезпечить РНБО інформацією про активи та їх власників. Для цього у АРМА є можливості, в тому числі міжнародні;
б) отримає оперативний контроль над заблокованими/арештованими активами. Цей проміжний етап потрібен, щоб підготувати актив до подальшого переходу у власність держави згідно рішення ВАКС. Важливо отримати доступ до документів, налагодити комунікації з українським менеджментом підсанкційних активів та передати актив в управління профільним державним структурам у вигляді, придатному для управління.
Сподіваюсь, всі розуміють, що після рішення ВАКС російський актив магічним чином не стане українським за своєю суттю, а весь менеджмент не почне працювати на користь України з патріотичними піснями? Після рішення ВАКС також буде багато важкої, кропіткої роботи.
Мусимо визнати, що нове законодавство про конфіскацію активів російського походження через механізм санкцій не ідеальне. І це зрозуміло. Команда, яка займалась підготовкою алгоритму, зіштовхнулась з безпрецедентним викликом.
У нас немає в кого переймати успішний та актуальний досвід конфіскації активів держави-агресора, тому що його не існує. Україна створює історичний прецедент. І для задачі немає і не може бути швидких рішень.
Свідченням складності є те, що закон був підписаний ще в середині червня 2022 року, проте будь-які публічні свідчення того, що цей механізм працює — на сьогодні відсутні.
Як показує досвід (з тим же АРМА), в процесі реалізації гарно написаних на папері, але не перевірених на практиці ідей, обов’язково виникнуть проблеми при застосуванні закону, які доведеться вирішувати на ходу.
Саме АРМА і має вирішувати ці проблеми, бути проактивною та ефективною. Бути тією інституцією, яка зможе підстрахувати партнерів на усьому шляху. АРМА може і мусить забезпечувати оперативний проміжний контроль держави над активом до моменту отримання остаточного контролю.
Впевнений, історія з АРМА — це дуже важливий сигнал для міжнародних партнерів. На рівні призначення керівника САП та НАБУ, про яких регулярно говорять європейські партнери та США.
Нагадаю, що Україна створила це Агентство на вимогу ЄС в рамках плану отримання безвізового режиму. Ми сьогодні не маємо права сказати «Вибачте, в нас не вийшло», давайте відкладемо АРМА на поличку та забудемо про її існування.
Завдання нового Голови АРМА — зробити АРМА першим, а не трьохсотим. Довести, що АРМА може взяти на себе лідерство у питанні дерусифікації економіки та компенсації збитків війни за рахунок активів агресора. Адже це саме те, чого чекає від нас українське суспільство та міжнародні партнери.
І я вірю, що ми можемо це зробити. Попри будь-який тиск та протидію.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 129190
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 20881
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9090
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8684
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7536