Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
22.03.2016 10:41

Чи визнають люстрацію неконституційною?

Адвокат. Керуючий партнер Адвокатського об’єднання CREDENCE

Невтішний висновок Венеціанської комісії щодо Закону України "Про очищення влади" та гучне інтерв’ю голови Єврокомісії, який розкритикував принципи “люстрації по-українські” жваво обговорюються напередодні прийняття рішення щодо цього закону Конституційни

Інтерес до процесу люстрації чиновників відповідно до Закону України «Про очищення влади» зумовлений декількома причинами. Однією з таких стала публікація в пресі ексклюзивного інтерв'ю голови Європейської комісії "За демократію через право" Джанні Букіккіо, який в ефірі "Подробиць тижня" висловив критичні зауваження та рекомендував внести зміни до Закону України "Про очищення влади". Основні вимоги - персональна відповідальність при застосуванні люстрації, а також проведення люстрації суддів на підставі окремого, а не загального закону, оскільки закон в нинішньому вигляді залишається недосконалим.

На думку Джанні Букіккіо, закон про люстрацію "має бути змінений, оскільки не відповідає принципам верховенства права та демократії, а також європейським стандартам у цій сфері. Ці постулати є основними гарантіями дотримання прав люстрованих осіб, адже не всі державні службовці брали участь в узурпації влади. Це очевидно.

Висловлені головою комісії зауваження добре відомі юристам і правознавцям, оскільки викладені в Остаточному висновку Венеціанської комісії щодо Закону України «Про очищення влади» від 19 червня 2015 року та обговорені в численних науково-практичних публікаціях. Зверну увагу, що анонсована тема є продовженням обговорення проблем здійснення люстраційних процедур в Україні, прогалин законодавства, окремих суперечливих моментів і положень, які свідчать про порушення прав люстрованих осіб.

Незважаючи на невідповідність положень Закон України «Про очищення влади» Конституції  України, практиці Європейського суду з прав людини, європейським стандартам у сфері верховенства права та дотримання прав людини, люстраційні процедури широко застосовуються. За даними Громадського люстраційного комітету, у 2015 році було звільнено 860 чиновників, яких внесено до Державного реєстру Мін'юсту із забороною займати посади протягом 10 років. Крім цього,  2557 осіб внесено до Реєстру осіб, що підлягають люстрації за 9 місяців роботи.

Це зумовило реалізацію люстрованими особами права на використання усіх засобів захисту в національних судах, а також у випадку вичерпання національних засобів захисту, реалізації права на звернення до Європейського суду з прав людини. Адже не випадковими є висловлені зауваження голови Венеціанської комісії щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про очищення влади», оскільки за умови розгляду його положень Європейським судом з прав людини, уряд України навряд чи зможе довести відсутність порушення прав громадян, до яких його застосовано.

Переконаний, що представники європейської спільноти намагаються донести до української влади «меседж», що процедура люстрації можлива, незважаючи на її політичний характер, але за умови, що вона відповідає Конституції та європейським стандартам у сфері верховенства права і дотримання прав людини. Провина має бути доведена, а не передбачатися лише на основі приналежності до певної категорії державних службовців. Всі гарантії справедливого правосуддя повинні дотримуватися.

Надання ексклюзивного інтерв'ю головою комісії саме напередодні можливого ухвалення Конституційним Судом України рішення про відповідність окремих положень Закону України «Про очищення влади» Конституції України також не є випадковим. Його слід розглядати як своєрідне послання українській владі щодо неможливості подальшого здійснення люстрації за неконституційними правилами.

Підтвердженням цьому є й те, що після публікації інтерв'ю голови Венеціанської комісії в засобах масової інформації головним люстратором надано коментарі щодо неможливості розгляду питання про відповідність Конституції України положень закону України «Про очищення влади» діючим складом Конституційного суду України, оскільки третина суддів має конфлікт інтересів, бо підпадає під дію відповідного закону. Крім цього, провину за можливе визнання окремих положень неконституційними він покладає на Президента України, який не звільнив суддів Конституційного суду України, що приймали рішення про скасування конституційної реформи 2004 року.

Цією посадовою особою надано звіт про нібито реалізацію Закону України «Про очищення влади» повністю, оскільки 90% осіб, які підпадали під дію цього закону, люстровані. За таких умов, вважає він, немає сенсу в скасуванні люстраційного закону.

Зрозумілою є риторика головного люстратора, адже у випадку визнання положень закону про люстрацію неконституційними, постане питання поновлення прав люстрованих осіб, які в переважній більшості випадків оскаржили в судовому порядку своє звільнення. За таких умов необхідно буде переглядати прийняті люстраційним департаментом рішення та давати юридичну оцінку всім учасникам процесу.

Тому надзвичайно показовим є те, що напередодні ухвалення остаточного рішення Конституційним Судом України окремі особи, надаючи такого роду коментарі, фактично намагаються різними засобами вплинути на позицію суду та громадськості в цьому питанні.

З огляду на це, маю надію, що Конституційний Суд України ухвалить законне рішення про визнання окремих положень Закону України «Про очищення влади» неконституційними. Підстав для цього у суду вистачає.  Чи вистачить  рішучості, побачимо.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net