Комітет з питань спільного інвестування: «А дорога наша - верная…»

Завжди думав, що кращі представники вітчизняного спільного інвестування збираються разом влітку в Криму або інших теплих краях (зрозуміло, за свої ж «кровні») на різноманітних конференціях, щоб обговорити актуальні проблеми галузі і заодно поправити здоров’я. Невідомо як щодо першого, але стосовно другого один мій знайомий після одної такої конференції потім ще довго скаржився на біль в області печінки (не можна вживати мінеральну воду в такій кількості). Можливо, тому літо для спільного інвестування, зазвичай, не вирізняється особливою активністю.

Та, виявляється, літній спад ділової активності не є перешкодою для прийняття «стратегічно-політичних» рішень на ринку спільного інвестування. На одне з таких автор натрапив, переглядаючи ранкові новини. Зокрема, на сайті Асоціації «Фондове Партнерство»  розміщено запрошення до співпраці: «Асоціація «Фондове Партнерство» запрошує членів Асоціації та незалежних експертів фондового ринку до роботи у нових комітетах. З метою об’єднання зусиль для  створення умов для бізнесу, а також збереження та розвитку ринку цінних паперів в Україні…». Одними із нових комітетів є Постійний комітет з питань спільного інвестування.

Свого часу автору пощастило народитись ще в колишньому СРСР («Рожденный в СССР» як у Ю.Шевчука),  «ентузізязм» і оптимізм  якого давали  надію. Але зараз не про це. У пам’ять закарбувався агітаційний плакат із зображенням серйозного дядька,  який  звертається із запитанням: «Ты записался добровольцем?». Не хочеться бути таким дядьком із «совкового» агітаційного плакату, але недаремно ж кажуть, що спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих.
Звичайно, автору було відомо про створення Постійного комітету з питань спільного інвестування на рівні ОБС (одна бабця сказала) за довго до його появи, адже такі пропозиції час від часу висловлювались окремими учасниками фондового ринку. І взагалі вітчизняний фондовий ринок як велике село - усі про все знають, і де ти не був, обов’язково зустрінеш колегу-фондовика.
Але, погодьтесь, така нестандартна стратегія для Асоціації, що представляє інтереси торговців цінними паперами, повинна мати досить серйозне підґрунтя. Ні для кого не секрет, що завдяки досконалому та своєчасному правовому регулюванні інститути спільного інвестування (ІСІ) можуть ефективно виконувати свої функції в економіці. Більше того, вдосконалення правового регулювання ІСІ має стати одним із першочергових завдань держави в сфері фондового ринку, яке наблизить нас до світових стандартів. Особливо актуальне воно в ракурсі майбутніх змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) від 15.03.01. N2299-III, що розмежують останні на кілька категорій з різноманітними інвестиційними стратегіями, складом і структурою активів. Самого Закону недостатньо. Щоб його «запустити», потрібна ціла низка підзаконних нормативно-правових актів. Та хтось має займатись такою невдячною справою як розробка і «лобіювання» прийняття правових актів.

Крім того, поступово стає зрозуміло, що «вузькопрофільна» природа вітчизняних СРО не відображає тенденції  універсалізації діяльності учасників фондового ринку і обумовленої нею потреби в комплексному регулюванню відносин, що виникають між ними. Стосується це і торговців цінними паперами.

Підігрів атмосферу законопроект №8234 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення діяльності саморегулівних організацій на фондовому ринку». У автора і самого є претензії щодо змісту цього законопроекту. Утім, саме він мав відмінити монополію саморегулівних організацій (СРО) на фондовому ринку. Нагадаємо, що на даний час СРО утворюються за принципом: одна СРО з кожного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів повинна об’єднувати більше 50 відсотків професійних учасників фондового ринку за одним з видів професійної діяльності.

Зрозуміло, що представники СРО - УАІБ, УФТ та ПАРД як учасники церковного хору в один голос виступили проти прийняття цього законопроекту. Звичайно, у них є поважні  аргументи на це. Їх також можна зрозуміти.

Ми в жодному разі не маємо нічого проти конкретних СРО. Свого часу автор був навіть членом правової секції однієї із вітчизняних СРО. СРО  заручники своєї монополії, внутрішніх протиріч, інших об’єктивних та суб’єктивних факторів. Дивлячись на цей мікс, регулятор фондового ринку не поспішає делегувати якійсь серйозні повноваження хоча б одній СРО. Час спливає, а там знов збори учасників СРО. Правила СРО забезпечують представництво інтересів кожного з її членів у висуванні кандидатів на керівні посади й виборах до органів управління та участі в управлінні СРО. Для СРО діє своє договірне право. Особливо цінними тут є знання Глави 17 Цивільного кодексу України, а саме ст.ст.244-250, що регламентують представництво за довіреністю. Все в межах правового поля от тільки коло замкнулось.

На хвилину абстрагуємось від високих юридичних і фінансових матерій та уявімо собі картину, коли учасники фондового ринку залежно від напрямку діяльності накриті такими собі «шапками Мономаха» у вигляді кількох монопольних СРО. Та як ту шапку не натягуй, вона ніяк не може на всіх налізти. Хтось полюбляє «венчура», хтось бачить майбутнє за «публічними» ІСІ. А в когось різне ставлення  до операцій з «технічними» цінними паперами. Тому час від часу з-під тієї шапки  виглядає чиєсь вухо або ніс (аби не інші дуже пікантні органи). Ну, просто не в змозі сучасна «диво шапка СРО» всіх «накрити» і все прикрити.

А, можливо, учасникам фондового ринку вже пора надати право обирати собі шапки за кольором, розміром, фасоном і ціною? Може тоді все у нас «СРОстется». Або настав час «мегаСРО», які успішно функціонують в світі. Як  тут не загадати унікальний досвід Великобританії, котра взагалі відмовилась від моделі регулювання фондового ринку, базованій на активній ролі СРО. Для цього була спеціально створена неурядова структура Управління фінансових послуг (Financial Services Authority). Вона звітує про свою діяльність перед Міністерством фінансів та парламентом Великобританії. Цій організації згодом були передані функції СРО у сфері фондового ринку.  На думку експертів, саме ця модель «саморегулювання» є однією із найефективніших в усьому світі. Але, як говориться, досвід наче імпотенція – приходить з роками.

Стосовно ж Постійного комітету з питань спільного інвестування, то основними напрямами його роботи має стати: підготовка пропозицій щодо вдосконалення та розвитку законодавства з функціонування відкритих та інтервальних фондів, індексних фондів, регулювання операцій з цінними паперами як активами ІСІ, взаємодія торговців цінними паперами з компанією з управління активами (КУА) інституційних інвесторів.

Прогнозуючи подальший розвиток ситуації, його завданнями на найближчу перспективу стануть наступні:

1. встановлення ділових зв’язків з іншими організаціями, установами, органами влади, незалежними експертами, що потенційно здатні сприяти комітету в його діяльності;
2. інформування вітчизняних КУА, що здійснюють управління «публічними» ІСІ,  про створення комітету, його цілі і основні завдання;
3. встановлення контактів з насамперед  «публічними» КУА;
4. виявлення найбільш зацікавлених в роботі комітету КУА та визначення принципів і засобів двосторонньої взаємодії комітету та учасників ринку спільного інвестування;
5. здійснення експертизи всього масиву правових актів зі спільного інвестування;
6. виявлення потреб КУА у розробленні нових правових актів, вдосконаленні існуючих та відміні «застарілих» правових актів;
7. безпосередньо підготовка пропозицій щодо вдосконалення та розвитку законодавства.

Передрук цього матеріалу дозволений виключно із посиланням на сайт Юридичної консалтингової компанії «Салекс» http://salex-lcc.com.ua/index.php/features-4/menu-types-2