Реформа оплати праці: Чому Уряд змусить чекати ще два роки

Зараз дохід чиновника складається з низки складових, і «вага» посадового окладу в цій схемі не сягає й половини зарплатні. Решта – варіативні непостійні виплати: премії, надбавки. Їхній розмір переважно визначає керівник, спираючись на свої суб’єктивні бачення та оцінки професіоналізму, віддачі, а то й, що значно гірше, особисту лояльність підлеглого до нього.

Така система оплати праці державних службовців не мотивує фахівця демонструвати результат своєї роботи. Давно назріла і перезріла реформа, надзавданням якої має бути підвищення ефективності державної служби. Нова система оплати праці повинна торкнутися всіх її рівнів – від столиці до найменшого населеного пункту.

Урядовці на чолі з Денисом Шмигалем рік тому представили модель такої реформи, яку запускають як пілотний проєкт у Національному агентстві з питань держслужби (НАДС) і його територіальних органах, міністерствах фінансів і цифрової трансформації, а також Секретаріаті уряду. Якщо результати будуть позитивними, то після 2023 року реформа буде поширена на решту державних органів. 

Дивно, бо ще в 2019-му році концепцію реформи розробив Уряд на чолі з прем’єром Володимиром Гройсманом. Але після зміни влади питання підвисло, було втрачено два роки і тепер нинішні урядовці знову повернулися до питання оплати праці держслужбовців. В підсумку, результати реформи, якщо вона і відбудеться, держслужбовці відчують хіба в 2023 році. Фактично Уряд вкотре демонструє неповагу до турборежиму та втрачає час, бо майже п’ять років на реформування оплати праці - це надто довго. 

Що це за реформа оплати праці

Згадані кроки здійснюються на підставі розпорядження Кабінету міністрів від 27.05.2020 №622-р «Про схвалення Концепції реформування системи оплати праці державних службовців та затвердження плану заходів з її реалізації».

Нова модель передбачає:

- 28 професійних сімей посад на основі ключового функціоналу на посадах;

- 9 рівнів відповідальності від керівного рівня до початкового фахового рівня;

- 3 рівні юрисдикції: центральний, обласний, районний.

Зміна зарплат державних службовців не стане прямим наслідком нової класифікації. Але її обіцяють взяти за основу майбутніх змін: основна частина платні не залежатиме від рішення керівника, оклад становитиме не менше 70% його доходу. Будуть визначені чіткі складові заробітної плати. 

Розробники реформи обіцяють, що рівень зарплат на держслужбі залежатиме насамперед від особистого KPI, тобто ключових показників ефективності чиновника. Крім того, заробітна плата поступово буде наближена до ринкової і допоможе залучати на держслужбу більше висококваліфікованих фахівців,

На папері все це має доволі цілісний вигляд, а от як щодо реального життя? 

Справа в тому, що практично ідентичну – з невеликими відмінностями – Концепцію реформування системи оплати праці державних службовців, як вже говорилося вище, розробив ще уряд Володимира Гройсмана 2019 року. Проєкт досі доступний на сайті НАДС. Впровадити той експеримент в життя тоді не встигли через радикальну зміну державної влади, яка відбулася з волі виборців. Та й раніше ухвалювалися порядки оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (скажімо, 2017 року). А віз цей і нині там. 

За словами голови НАДС Наталії Алюшиної, лише 2022 року стартує експеримент з апробації нових умов оплати праці у згаданих вище пілотних державних органах. І лише 2023-го апробовану модель буде поширено на всі державні органи України”. 

Тобто уряд Шмигаля доопрацював і ухвалив черговий проєкт реформи. Але її хід гальмується. 

Ні, щось таки роблять: проводять заходи, міжнародні конференції, робочі зустрічі, де лунають правильні слова. Навіть, кажуть, триває реалізація експериментального проєкту класифікації посад. Але системних зрушень у сфері оплати праці на державній службі та наступного підвищення відповідальності чиновників так і не відбулося. Головний показник: так і не стоять висококласні фахівці і енергійна молодь у чергах до кадрових підрозділів державних установ, вимагаючи дати їм змогу попрацювати на благо своєї країни та її громадян. 

Що робити

Реформу точно необхідно пришвидшувати і терміново. Оскільки, до 2023-го року, коли її результати мають відчути, відтік кадрів і відсутність популярності держслужби негативно відобразяться на кадровому складі державних органів. Саме зараз необхідно робити державну службу популярною серед молоді, а оплата праці є фундаментом. Бо тільки так можна залучати професіоналів, яких так бракує державним органам. Що казати, Уряд сьогодні - це яскравий приклад, що буває, коли позиції обіймають некомпетентні люди. 

Бо розумно і професійно - не вигадувати щоразу один і той же велосипед, а просто взяти – і почати виконувати те, що вже напрацьоване «попередниками». Та ще врахувати досвід іноземних держав, тієї ж сусідньої Польщі чи більш далекої Іспанії та інших країн, де чиновники мають чіткі KPI, окремі для фахівців і для керівників. На підставі оцінювання відповідності цим критеріям, а також тарифної сітки встановлюється розмір зарплатні державних службовців. За даними НАДС, низка країн проводять регулярне порівняння рівня зарплат на держслужбі з ринковими зарплатами (це Грузія, Польща, Казахстан, Кіпр, Молдова). Може, саме завдяки такій чіткості ефективність європейських бюрократів викликає значно менше запитань, ніж у випадку з їхніми українськими колегами…

Зарплатня має не лише стимулювати службовця до якісної праці, а елементарно забезпечувати базові потреби його самого і родини. Бо в KPI не вдягнешся на роботу, і реформу не з’їси на обід. А голодний чиновник ніде й ніколи не був корисним для суспільства.

Для розуміння наведемо таку інформацію. Відповідно до закону України про державну службу, мінімальний посадовий оклад держслужбовця становить два прожиткові мінімуми: зараз це 4,394 тис. грн. Завдяки надбавкам і преміям середня зарплата на державній службі складає 9-12 тис. грн і залежить від категорії, стажу, рангу, рівня державного органу (район, область, центр). У бюджеті України на 2021 рік зарплати службовців “заморожені” на рівні 1 вересня 2020 року. 

Уряду Шмигаля варто звернути увагу на рівень інфляції, яка понеслася цього року в Україні після тривалого періоду стабільності. І уявити наслідки не тільки для країни в цілому, а хоча б для держслужби.