Ринок нерухомості через призму демографічної кризи
Про основні критичні й кризові періоди на ринку нерухомості України та інші сторони проблеми
Питання демографії постає на порядку денному все частіше і звучить все гучніше, а цифри приголомшливі.
Світовий банку порахував, що станом на 2021 рік у світі сукупний коефіцієнт народжуваності (СКН) тобто середня кількість дітей, яких жінка може народити протягом репродуктивного віку, становить 2,3 дитини.
Найвищий він у країнах Африки — Нігері (7 дітей), Сомалі й Чаді (6 дітей) та інших.
Найнижчий — у країнах Азії (Гонконг та Корея — менше 1).
У довоєнному 2021 році показник СКН в Україні — 1,2 дитини — найнижчий у Європі і один із найнижчих у світі.
Молдова і Румунія мають СКН 1,8,
Угорщина і Словаччина — 1,6, а
рф і білорусь — 1,5.
Польща — 1,3.
За даними МВФ, станом на квітень 2023 року в Україні проживало трохи більше 33 млн людей, тоді як у 2021 році - понад 41 млн (без врахування населення на тимчасово окупованих територіях).
Питання підтримки кількості населення хоча б на поточному рівні вже є критичним для України. За ідеальним (і, найімовірніше, неможливим) сценарієм, в середньому кожна українка після війни має народити щонайменше дві дитини лише для відтворення поколінь, а щоб компенсували кількість загиблих та тих, хто виїхав з України, в середньому українська сім’я має виховувати три дитини.
Говорячи у контексті ринку нерухомості через призму демографічної кризи необхідно виділити декілька пікових періодів, коли ринок відчує наслідки цієї війни.
1) Через 17-20 рр після 2023-2025 рр – батьки не будуть купувати, нехай smart, але все ж квартири для своїх студентів, які не переїдуть у великі міста на навчання в університетах і інститутах.
2) Ще плюс 5-7-10 рр, і ті, хто не стали студентами не почнуть своє самостійне життя і не підуть у банки за іпотекою.
3) Ще плюс 5-10 років у них не відбудеться своє нове покоління…
Звісно ж, чим далі від 2040 року, тим демографічна криза буде відчуватися все менш болючіше для суспільства і все ще нестримно болюче у серцях тих, хто втратив своїх рідних та близьких.

Але є тут і інші «сторони монети», з яких є дві основних:
1) Втрати на полі бою, молодого покоління у віці 20-40, які могли б стати батьками і продовжувачами свого роду. Можливо, після того, як скінчиться війна ми дізнаємося кількість наших загиблих воїнів, але вже очевидно, що це будуть сотні тисяч життів.
2) Міграція. У публічному просторі називають три цифри мігрантів, які залишили країну з лютого 2022 року – 5, 7 та 10 млн чоловік.
За даними ООН, близько 5 млн українців попросили тимчасового захисту в країнах ЄС. Тому, вважаю, що реальна цифра на мій розсуд – це десь близько 9 млн українців.
Попередньо, вже близько 2/3 із них не збираються повертатися в Україну, а це десь 6 млн чоловік. Якщо до мам з дітьми виїдуть з країни їхні чоловіки, то сумарно, після війни Україна може втратити до 10 млн емігрантами. І це з 33 млн населення, які нарахував МВФ станом на квітень 2023 року.
То ж, демографічна криза вже складається з трьох основних складових. І чим далі, тим ситуація погіршується.
Ні, ніяк не вдається матеріал про демографічну кризу і людські життя завершити ринком нерухомості, хоча, ви і самі все розумієте, основні критичні й кризові періоди вбачаються.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13248
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6323
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4918
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4857
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4833