Як ментальні розлади впливають на ринок праці в Україні: продуктивність, мотивація, потреби працівників та виклики для роботодавців.
Минулого року Україна зайняла перше місце у світі за поширеністю депресій: за даними ВООЗ у нас цей показник сягнув 6.3% або ж 2.2 млн людей. Водночас згідно з даними ВООЗ в умовах війни поширеність ментальних розладів може сягнути 22%, що становить 8.1 млн людей.
Зауважимо, що дана статистика сформована на основі діагностованих лікарями-психіатрами розладами. Щонайменше 30% людей маючи ознаки різних психічних розладів в силу різних причин не звертаються до лікарів.
1. Зниження продуктивності, ефективності та мотивації до роботи
Так, наприклад, при тривожному розладі спостерігається погіршення концентрації та швидка втомлюваність, що безпосередньо впливає на продуктивність людини. При ПТСР часто присутні постійні думки про травматичні події, які важко контролювати, а також панічні атаки, які нерідко трапляються на робочому місці. При депресивному розладі у періоди загострення людина взагалі може бути нездатною виконувати будь-які робочі обов’язки.
Якщо уявити, що сьогодні у працівника трапилася панічна атака, то повернутися до своїх робочих обов’язків він зможе протягом 2-7 годин або ж і зовсім на день випасти з ритму.
Зниження продуктивності в одних спеціалістів покладає більше обов’язків на інших, що звісно створює додаткові виклики. Як, наприклад, розширення штату чи інтеграцію ШІ в бізнес-процеси.
2. З’являються особливі потреби
Будь-який ментальний розлад змушує людину трансформувати свою діяльність та підхід до життя, через що у багатьох з’являються певні потреби:
окремому робочому місці через неможливість зосередитися у шумному приміщенні;
потребу в додатковому вихідному або ж скороченому графіку;
бажання хоч кілька днів на тиждень працювати віддалено;
потреба у додаткових відпустках та вихідних, спричинена загостреннями ментальних захворювань;
неможливість їздити у відрядження через ту ж тривожність.
Як фізичні, так і ментальні трансформації людини неодмінно тягнуть за собою додаткові потреби, про які потрібно подбати аби максимально реалізувати потенціал спеціаліста. Для підприємців це серйозний виклик, адже потрібно інвестувати додаткові кошти у створення комфортних робочих умов.
3. Небажання обіймати керівні посади
З великою ймовірністю людина з діагностованим ПТСР чи тривожним розладом не бачитиме себе на посаді керівника відділу, а також уникатиме додаткових обов’язків, пов’язаних з підвищенням відповідальності, тому що усвідомлює що це може призвести до погіршення стану. Тому, у нас постане проблема із залученням спеціалістів на управлінські посади, мотивацією до утримання їх в межах компанії, а також до мотивації спеціалістів зокрема.
Якщо 5 років тому перспективи кар’єрного розвитку мотивували спеціалістів, то зараз вони часто відштовхують. Адже будь-яка додаткова відповідальність пов’язана з підвищенням тривожності, якої навпаки хочеться аби було менше у житті.
Зараз спостерігається тенденція, коли ментальне здоров’я визначає кар’єрну стратегію, а не коли заради хорошої кар’єри людина була готова пожертвувати власним ментальним здоров’ям.
4. Труднощі із залученням кадрів
В першу чергу це залучення спеціалістів, які готові працювати повний робочий тиждень з понеділка по п’ятницю, адже далеко не завжди можливо дати працівнику можливість працювати 1-2 дні на тиждень віддалено. Також великою проблемою може бути повернення працівників у ремісії: багато людей після курсу лікування ментального розладу приймають рішення більше не повертатися на попереднє робоче місце. Перед роботодавцями це створює проблему у пошуку нових кваліфікованих спеціалістів.
Окрім того, ментальні розлади впливають і на здатність ефективно навчатися, через що у людини можуть виникнути труднощі з підвищенням кваліфікації.
Поширеність ментальних розладів створює низку проблем для ринку праці, які нам потрібно буде вирішувати аби створити умови для максимального розкриття потенціалу кожного спеціаліста.
