Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.06.2019 22:30

Щорічна основна відпустка для держслужбовця після виходу із декретної відпустки

Засновниця комунікаційної он-лайн платформи "Держслужба ФОРУМ"

Чи змінюється робочий період у державного службовця після виходу з декретної відпустки?

Щорічна основна відпустка для державного службовця після виходу із відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має свої особливості і доволі часто вносить плутанину. Спробуємо розібратися як має бути.

З’ясовуємо, спершу, що каже щодо щорічної основної відпустки Закон України «Про державну службу». Бачимо, що у статті 59 є повне відсилання до загального трудового законодавства щодо порядку і умови надання щорічних відпусток: «Щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю».

При цьому пам’ятаємо, що для державних службовців тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки виходить за межі загальноприйнятої і становить 30 днів (стаття 57 Закону України «Про державну службу»).

Відтак, всі інші моменти для визначення права на відпустку та тривалість відпустки для державного службовця після виходу із відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, окрім тривалості щорічної відпустки визначатимемо із Закону України «Про відпустки».

Частиною першою статті 6 Закону України «Про відпустки» визначено, що щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Тобто право на повну тривалість щорічної основної відпустки настає тоді, коли працівник відпрацював необхідний для нарахування відпустки стаж – 6 місяців роботи на підприємстві.

Частина п’ята, статті 10 Закону України «Про відпустки»: «Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві».

 Але це не означає, що до настання 6 місяців державний службовець не має права на відпустку взагалі.

Відповідно до частини шостої статті 10 у разі надання працівникові щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Частина сьома статті 10: щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

1) жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

2) особам з інвалідністю;

3) особам віком до вісімнадцяти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Відтак, державний службовець має право щорічну основну відпустку тривалістю:

у перший рік роботи:

до 6 місяців – пропорційно відпрацьованому часу;

після 6 місяців – 30 календарних днів.

у другий і подальші роки – 30 календарних днів у будь-який час року за який надається відпустка.

Цей момент слід зауважити окремо, адже традиційно склалося, що державним службовцям «прив’язують» дати періоду у якому вони можуть взяти щорічну основну відпустку до дати призначення на посаду. Однак така прив’язка важлива лише для першого року роботи, щоб відрахувати шестимісячний період. У подальші роки дата призначення на посаду не повинна впливати на дату відпустки. Відповідно, це закріплено у частині восьмій Закону України «Про відпустки»: «Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року».

У статті 9 Закону України «Про відпустки» є перелік видів робіт, що включаються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:

1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26  Закону України «Про відпустки», за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;

6) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

Як бачимо, у переліку є винятки. Зокрема, виняток щодо включення до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Тобто, якщо державний службовець впродовж визначеного їй/йому періоду перебував у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то за цей час вона/він не мали права ще й на щорічну основну відпустку.

Якщо державний службовець вийшла (-ов) на роботу раніше за час досягнення дитини трирічного віку, відповідно оформивши заяву, то вона/він втрачає право на соціальну відпустку і набуває право на щорічну основну відпустку у тому році, у якому була припинена соціальна відпустка і продовжено трудову діяльність.

З державний службовцем, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, трудовий договір не припиняється, межі робочого року залишаються незмінними.

Норма про надання щорічної основної відпустки повної тривалості після закінчення шести місяців безперервної роботи в роботодавця стосується виключно працівників, які працюють у цього роботодавця перший робочий рік (частини 5 - 7 статті 10 Закону України «Про відпустки»), а саме працівників-новачків.

Для нашого випадку актуальна норма Закону України «Про відпустки»: щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані в будь-який час відповідного робочого року. Тобто після виходу державного службовця на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй/йому можуть відразу ж надати щорічну основну відпустку.

При цьому період щорічної основної відпустки має бути погоджений між державним службовцем і роботодавцем, а якщо така особа має право на використання щорічної відпустки в зручний для неї час (частина 13 статті 10 Закону України «Про відпустки»), то роботодавець зобов’язаний надати їй цю відпустку в період, на якому вона наполягає.

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) особам з інвалідністю;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Проте в робочому році, у якому державний службовець вийшла(-ов) на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки необхідно визначити розрахунковим шляхом пропорційно відпрацьованому часу.

Ось тут виникає дискусія щодо норми 6 місяців. Якщо провести аналогію про визначення кількості днів щорічної основної відпустки для працівників, що працюють перший рік, то кількість днів щорічної основної відпустки для особи після виходу із соціальної відпустки для догляду за дитиною по досягненні нею трирічного віку у перші 6 місяців повинна визначатися пропорційно відпрацьованому часу, а після 6 місяців – незалежно від відпрацьованого часу у повному обсязі. Однак, кадровики, зазвичай, розраховують кількість днів як щорічної основної, так і додаткової відпустки повністю пропорційно за весь рік після виходу із соціальної відпустки.

Схиляємося до того, що кількість днів (тривалість) щорічної основної відпустки розраховується пропорційно відпрацьованому часу лише у перші 6 місяців за формулою ( у 2019 році):

30 : (365 - 11) х КД

де 30 — тривалість щорічної основної відпустки для державних службовців;

365 — кількість календарних днів року;

11 — кількість святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП);

КД – кількість календарних днів у періоді, з дати початку робочого року після виходу із соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (за умови, що період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами державний службовець використала у щорічній основній відпустці останнього року перед відпусткою для догляду за дитиною до досягненні нею трирічного віку).

За результатами розрахунків і стане відомо, щорічною основною відпусткою якої тривалості вона може скористатися в році, у якому вона вийшла на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягненні нею трирічного віку.

Слід врахувати, що період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зараховується в стаж, що надає право на щорічну основну відпустку, а період відпустки для догляду за дитиною до досягненні нею трирічного віку - не зараховується. Відтак, якщо є дні, що не враховані у щорічну основну відпустку у попередньому періоді, їх кількість потрібно розраховувати окремо.

При цьому державному службовцю не може бути надана щорічна основна відпустка за робочий рік, який ще не почався.

Підсумок:

1. Щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

2. Для державних службовців тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки виходить за межі загальноприйнятої і становить 30 днів.

3. Щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору

4. Право на повну тривалість щорічної основної відпустки настає тоді, коли працівник відпрацював необхідний для нарахування відпустки стаж – 6 місяців роботи на підприємстві.

5. Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

6. Якщо державний службовець впродовж визначеного їй/йому періоду перебував у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то за цей час вона/він не мали права ще й на щорічну основну відпустку.

7. Якщо державний службовець вийшла (-ов) на роботу раніше за час досягнення дитини трирічного віку, відповідно оформивши заяву, то вона/він втрачає право на соціальну відпустку і набуває право на щорічну основну відпустку у тому році, у якому була припинена соціальна відпустка і продовжено трудову діяльність.

8. З державний службовцем, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і відпустці для догляду за дитиною до досягненні нею трирічного віку, трудовий договір не припиняється, межі робочого року залишаються незмінними.

9. Після виходу державного службовця на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягненні нею трирічного віку їй/йому можуть відразу ж надати щорічну основну відпустку.

10. Кількість днів (тривалість) щорічної основної відпустки розраховується пропорційно відпрацьованому часу у перші 6 місяців, після 6 місяців – незалежно від відпрацьованого часу - у повному обсязі.

11. Період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зараховується в стаж, що надає право на щорічну основну відпустку, а період відпустки для догляду за дитиною до досягненні нею трирічного віку - не зараховується.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net