Московська бджола в українській пазусі
Агресивна мордорівська реклама окуповує столиці і ніхто до того немає справи...
Є гарний індикатор руху України чи то взад, чи вперед – зовнішня реклама. Куди вона прямує не важко зрозуміти, проїхавшись по місту, оглянувши вивіски. Починаючи, звісно ж, із залізничного вокзалу.
За останній місяць я уже втретє (!) поспіль пишу і виставляю у соціальній мережі та на ресурсах Інтернет видань куток приміської столичної залізничної станції, куди прибувають електропоїзди, де щодоби вертиться десятки тисяч людей. Спершу тут з’явилася невеличка, скромна російськомовна вивіска-реклама, котра проголошувала, що тут, мовляв, і по всьому Києву запрацювала мережа кав’ярень «У ПЧЁЛКИ». Як на мене, зовсім таки придовбана, шалапутна, легковажна пропаганда перетинчастокрилих комах.
Далі її творці, відхопивши частину території касового залу вокзалу перетворили все на провакативне москомовне пристанище «руського духа» на залізничних воротах столиці. Виразно мазнувши медом для своїх «старшіх братьєв»: кривоязикий руській дух поселився на головних залізничних воротах укрїнської столиці.
Ось що вийшло зі скромної кав’ярні:

А тепер, дозвольте запитати, товариство: чи є десь у Києві притомна українська влада? Котра менше року тому вистраждала-прийняла нарешті постанову про те, що вся-вся без винятку реклама у столиці повинна бути виключно державомовна? Думаю, що ні. Вона явно приховалася десь під задрипаним віником, чи просто вивітрилася після очистного Майдану. І це просто страшно...
Якщо ви побачите таку рекламу, чи можете повірити, що це нинішній фронтовий Київ, який начебто воює з замало не щодобовими кривавими втратами на фронті, посилає на вірну смерть проти ненажерливого агресора своїх воїнів, а не якийсь там задрипаний руський Мухосранськ під Вологдою чи у Тамбов, або й п’яна В’ятка? А які почуття має викликати цей показний і виразистий кремлівський вулик у рідних 12 000 українських воїнів, котрі загинули в боях проти руськомовних убивць? Чи, можливо, для того, щоб привести до тями оглушених несусвітньою бідністю, розчаруваннями і постійними втратами українців на стінах цієї ворожої «У пчЁлки» вивішувати щодоби результати моніторингу війнив Донбасі - свіжу інформацію про те, скільки наших синів та дочок полягло смертю героїв під Луганськом та Донецьком? Можливо, аж тоді стане зрозуміло, що за мухи нахабно і самовпевнено обсідають нас у самому серці столиці? А ми не розгромимо цього ворожого вулика...
Нарешті, чи є, скажіть, клепка у очільників «Укрзалізниці», які здали під московітську кав’ярню таке лобне місце головного столичного вокзалу? Де депутати Київради, котрі приймали рішення про те, що реклама столиці повинна виконуватись лише україномовно? Хто отримує кошти, і від кого, за те, що московітська "пчЁлка" звела своє вороже кубельце на столичному вокзалі?
Ви думаєте, це єдиний такий виразисто нахабний московський публічний клин у нашу національну душу, який серед білого дня відверто забиває ворожа «п’ята колона» і нікого з них нічого не боїться? Якби ж то так…
Із Солом’янської площі міста виїжджаю на однойменну вулицю і на фронтоні велетенського будинку помічаю нову привабну рекламу, яка нещодавно з’явилася. Вона сповіщає: у столиці відкрилася ще одна мережа кав’ярень (тут – увага, вдумайтесь у назву!) – «Пироjok.kafe».
А тепер поясніть мені, будь ласка,пані й панове: це україно- чи руськомовна реклама?
Якби вона звучала для нас рідномовно, то мала б, напевне, ось такий варіант написання «Пиріjok.kafe». Чи не так? А ось той варіант, який зараз красується через вулицю навпроти Апеляційного суду м. Києва – явно російськомовний. Бо друга буква в написі назви закладу явно несе значення «і». На московітський копил. Заперечте, якщо хтось може...
Так маскуючись за частиною букв, які в топонімі торгівельного закладу виконані для відводу очей в англійській транскрипції, виразно вилазять ріжки ненависного Путлєра. Варто лише уважно приглянутися.
Усе це , вельмишановне товариство, явно вказує на те, що агресивне московітство, котре уподовж століть звикло безпардонно і по-хамськи створювати у київській стилістичній атмосфері мовний комфорт, відверту вигоду для себе, принижуючи, буквально притоптуючи м’якотілу, покладисту україномовну більшість. Воно не змирилося з необхідністю попрощатися зі своїми назвами місць загального користування. То на мордорський манер поманить пиріжком чи медом, то запустить за комір усім нам українцям кусючу осу.
Ця проблема, насамперед публічна боротьба з драною московською "пчЁлкою" для мене внесла ще одну ясність у трепетну проблему сьогодення. Стало відверто зрозуміло, що практично ніхто в Києві системно не займається розв’язанням питання українізації, позбавлення столиці символів тоталіризму і російськомовного верховенства. Перший переляк у представників москомовної "пятої колони" поминув, і намітився певний реваш.
Виявилося, що жодна з політичних сил, навіть з числа тих, хто буцімто називає себе націоналістами, не ставить перед собою завдання предметно і цілеспрямовано зайнятися цим. Самоусунувся від подібного і віце-прем’єр-міністр України Вячеслав Кириленко, котрому сам би Бог мав веліти не обходити даної теми в жодному з робочих днів. Чим насправді займається цей чиновник, який за статусом і рангом має сидіти на даній тематиці, просто не зрозуміло. Не кажучи вже про Міністерство культури України, в котрому є спеціальний департамент з розробки нововведень і контролю за українізацією суспільства. А про державне відомство, очолюване недолугим боксером (Київміськдержадміністрацію) і говорити не хочеться. То, за моїм приватним переконанням, явний і навіть мало прикритий заповідник русифікаторів, котрих потрібно не лише вичищати на рівні авгієвих конюшень, але й саджати на нари за корупцію, розвал міської системи житєдіяльності столиці і засилля москофільства. На жаль…
Хто ж очистить Київ від московського засилля і мовної окупації?
***
Фото автора
- Проблемні аспекти "єВідновлення": що мають знати власники пошкодженого житла Олексій Каплунов 14:33
- Квіти з ароматом тіньового імпорту: про кейс троянд, контрабанду та втрати бюджету Галина Янченко 13:40
- Трибунал для Росії зараз не на часі? Михайло Стрельніков 11:50
- Земля під багатоквартирним будинком: чому співвласники досі без права власності Сергій Комнатний 08:24
- Від гіпотез до передбачень: як AI змінив логіку гемблінг-бізнесу Андрій Добровольський вчора о 17:17
- Зростання страхових тарифів у судноплавстві після обстрілів портів України Володимир Гузь вчора о 15:56
- Як вийти на міжнародний ринок без податкових ризиків: поради для експортерів Соломія Марчук вчора о 15:28
- Як працює програма "єВідновлення": покроковий алгоритм отримання компенсації Олексій Каплунов вчора о 14:29
- Як токсичний керівник знищує ваш бізнес зсередини Олександр Висоцький вчора о 08:55
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість Тарас Купрунець 03.11.2025 17:25
- Як перетворити заперечення клієнта на угоду: техніки професійних продажів Олександр Скнар 03.11.2025 16:53
- Гуманоїд за $20 000, який готує світ до нового життя з ШІ Станіслав Нянько 03.11.2025 16:49
- Форензик 2025: тренди фінансових розслідувань як інструмент захисту бізнесу Артем Ковбель 03.11.2025 16:23
- Лобіювання по-українськи: як працює новий закон і чому це не корупція Ольга Драчевська 03.11.2025 15:37
- "Післясмак свята": пропозиції для зміцнення соціальної сфери України Тетяна Семигіна 03.11.2025 14:34
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 396
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 365
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість 150
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання 135
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 127
-
Як проста японська філософія харчування "хара хачі бу" сприяє зниженню ваги та довголіттю
Життя 14747
-
Їжте як дієтологиня: п'ять фруктів для довгого й здорового життя
Життя 9276
-
Модульні будинки: швидко, але чи надовго. Як формується новий ринок житла в Україні
Життя 6675
-
Деякі заводи скоротили або припинили виробництво масла через збитковість – Інфагро
Бізнес 6478
-
Mazda першою з іноземних автоконцернів втратила право викупити свій завод у Росії
Бізнес 6043
