UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.05.2023 11:09

Відповідь на агресію: як Україна вилучає активи росії

Директор департаменту корпоративних прав держави ФДМУ, кандидат юридичних наук

Розмір шкоди, завданої Україні рф, на сьогодні вимірюється сотнями мільярдів доларів США.

Суспільний запит на відшкодування завданої шкоди синхронізується з правом України на отримання компенсації від рф за матеріальні збитки та порушення прав людини. І держава вже тривалий час працює над отриманням таких компенсацій, використовуючи при цьому декілька підходів одночасно.

Фонд державного майна успішно досяг певних результатів в цій сфері, що надихає поділитись досвідом та пояснити окремі нюанси. З спостережень, можна виділити чотири механізми компенсації, які застосовуються в даній ситуації. 

Перший: стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі (ЗУ «Про санкції»). 

Його реалізація має певні юридичні складнощі та передбачає проходження декількох етапів за участю різних держорганів:

- накладення за рішенням Ради національної безпеки та оборони України (далі – «РНБО») санкції у вигляді блокування активів, що належать фізичній або юридичній особі, яка своїми діями завдає істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України;

- звернення Мінюсту з позовом  до Вищого антикорупційного суду України (далі – «ВАКС») з вимогами про позбавлення санкційної особи права власності на активи та передачу їх у власність держави;

- під час розгляду справи в суді вирішуються різні питання, такі як наявність підстав для застосування санкції та належність активів санкційній особі;

- у випадку обґрунтованості позову, ВАКС приймає рішення про стягнення активів санкційної особи в дохід держави;

- надалі Кабмін приймає рішення про те, які органи здійснюватимуть тимчасове управління активами, визначаючи їх майбутню юридичну долю. 

Важливо: вилучення активів у санкційних осіб здійснюється без будь-якої компенсації державою їх вартості на користь попередніх власників. Прикладом є рішення ВАКС у справах:

- № 991/6606/22 (конфіскація майна російського олігарха шелкова);

- № 991/1914/23 (конфіскація частки російського олігарха ротенберга в ТОВ, що володіє Ocean Plaza);

- № 991/265/23 (конфіскація активів російського олігарха дерипаски). 

До структури цих активів ввійшли: корпоративні права, пакети акцій, транспортні засоби, нерухоме майно, земельні ділянки, продукція, кошти, обладнання та інші матеріальні цінності.  

Другий: примусове вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів з мотивів суспільної необхідності (ЗУ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»).

Алгоритм наступний:

- Кабмін вносить до РНБО підготовлений проєкт рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів;

- РНБО приймає подане Урядом рішення і Президент України підписує відповідний Указ;

- Верховна Рада України приймає закон, яким затверджує Указ Президента щодо введення в дію рішення РНБО;

- після набуття Україною права власності на вилучені об’єкти, Уряд приймає рішення, за яким передає вилучені об’єкти: у господарське відання на тимчасовій основі спеціалізованим державним компаніям, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі; або в управління компаніям, 50% і більше відсотків акцій яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном; 

- кінцевим етапом є продаж вилучених обʼєктів, а кошти, отримані від продажу, зараховуються до Держбюджету та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії. 

Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів здійснюється також без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості. 

Прикладами реалізації наведеного механізму є корпоративні права та фінансові активи (у вигляді прав вимоги боргу, кошти на накопичувальному та кореспондентських рахунках, облігації внутрішньої державної позики, депозитні сертифікати, що емітовані Національним банком України) в АТ «Сбербанк» (нове найменування АТ «МР Банк»), ПАТ «Промінвестбанк».

 Вилучення їх активів надало можливість припинити борги державних компаній перед вказаними фінансовими установами. Наприклад, ухвала Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 № 905/1562/18, в якій суд дійшов до висновку про припинення заборгованості AT «Укрзалізниця» перед АТ «Сбербанк» в розмірі 5,12 млн  дол. США у зв’язку з примусовим вилученням державою відповідних об’єктів права власності. 

Наступні два механізми – додаткові.  Кожен з них має власну специфіку, та поширює свою дію не лише проти рф чи її резидентів. 

Третій: конфіскація майна за вироком суду. 

Передбачає проведення кримінального провадження, в рамках якого орган досудового розслідування звертається до суду для накладення арешту на майно та передачу його до АРМА. Після отримання майна, АРМА визначає тимчасового управителя арештованими актами. У випадку прийняття судом обвинувального вироку із застосуванням конфіскації, держава набуває право власності на майно. 

Прикладами є арештовані активи виробників та реалізаторів мінеральних вод, зокрема таких відомих торгових марок, як «Моршинська», «Миргородська» та «Borjomi», які належать російським резидентам.  

Четвертий: примусове відчуження або вилучення майна на потреби воєнного часу. Такий механізм передбачає прийняття рішення військовим командуванням про примусове відчуження або вилучення майна, у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану. 

Законом «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» встановлюються певні запобіжники на реалізацію зазначеного механізму у вигляді необхідності отримання погодження від органів місцевої влади, проведення відшкодування вартості майна тощо. Прикладами реалізації цього механізму є акції в ПАТ «Укрнафта», АТ «Мотор Січ» та інших. 

На прикладі конфіскованих активів російського олігарха шелкова надалі розглянемо труднощі, які виникають на практиці. 

Як відомо Урядом прийнято рішення про визначення Фонду державного майна України (далі – «Фонд») уповноваженим органом управління активами шелкова з метою проведення їх приватизації або передачі в оренду, та зарахування до державного бюджету коштів за результатами вчинених операцій (розпорядження КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168-р).  

Здавалося б залишається здійснити останній етап у вигляді продажу цих активів, щоб Україна отримала компенсацію за завдані збитки. Однак, «остання миля» є вочевидь найскладнішою, оскільки включає в себе багато юридичних, економічних та інших перепон.

Намагаючись втримати активи в своєму володінні, колишні власники вдаються до різних маніпуляцій – юридичних, фінансових, кадрових, виробничих.

Юридичні виглядають наступним чином:

-  формування кредиторської заборгованості, коли санкційні особи розраховують на  отримання позитивного судового рішення проти конфіскованого підприємства-боржника, та відкриття виконавчого провадження, в процесі якого будуть накладені арешти на його майно з наступним примусовим продажем; або відкриття справи про банкрутство, усунення нового менеджменту, призначеного державою, та встановлення контролю над конфіскованим підприємством через обрання судом дружнього арбітражного керуючого;

-  перепродаж товарних цінностей конфіскованого ТОВ на пов’язані компанії при цьому вартість залишків продукції, що перебуває на балансі підприємства, може складати багатомільйонні суми, вишукуються треті особи, які заявляють про свої права на продукцію, пред’являючи раніше укладені угоди на поставку;

- оформлення іпотеки на нерухоме майно або земельні ділянки на пов’язані компанії – це дозволяє, наприклад, у випадку втрати санкційною особою контролю над корпоративними правами ТОВ, вилучити цінні активи, що знаходяться в його власності, шляхом звернення стягнення на об’єкти іпотеки та їх переоформлення на пов’язаних осіб. 

До фінансових перешкод, з якими доводиться зіштовхуватися Фонду – фактичне отримання державою вилучених ТОВ із великою заборгованістю перед бюджетом, трудовим колективом, кредиторами, з одного боку, та «порожніми» банківськими рахунками, з іншого боку. 

Також суттєво ускладнює налагодження механізмів господарської діяльності повна відсутність документів первинного обліку, знищення систем внутрішнього та бухгалтерського обліків.

Складність підбору нового менеджменту, проблеми з комунікацією з діючим колективом, необхідність збереження робочих місць, тиск або погрози з боку представників колишніх власників по відношенню до нових менеджерів – все це формує перепони для кадрової політики держави на цих активах та гальмує встановлення контролю за ними. 

На практиці існують й інші механізми, які блокують оперативне встановлення державою контролю над конфіскованим майном. Частина з них формується з об’єктивних причин внаслідок численних арештів, що накладаються з ініціативи слідчих або прокурорів у межах кримінальних проваджень. 

Існування арештів блокує будь-яке внесення змін до відомостей в державних реєстрах щодо власників корпоративних прав або речових прав, в т.ч. і для державного органу, який визначається за рішенням Уряду уповноваженим на тимчасове управління активами. 

Зазначене вимагає більш кращої координації дій між різними правоохоронними органами для припинення практики дублюючих ухвал щодо накладення арешту. 

В той же час слід наголосити на успішному досвіді, коли Фонду вдалося менше, ніж за півтора місяця з дати прийняття рішення Уряду, організувати відновлення виробництва продукції на ТОВ «Демурінський ГЗК».

 Це був результат клопіткої роботи корпоративного блоку ФДМУ, яка охоплювала фактично всі процеси описані вище та розпочалася із скасування близько 10 арештів, що перешкоджали оформленню корпоративних прав та майна за державою. 

Ось так, за відносно невеликий строк Україні вдалося налагодити декілька механізмів отримання компенсацій від рф за завдані збитки. Але все це стосується виключно тих активів, які розміщені на території України та не поширює свою дію на майно росії або її резидентів, що знаходиться на території інших країн. 

У зв’язку з цим важливим є напрацювання Україною успішних практик, які можуть бути застосовані  нашими міжнародними партнерами по відношенню до активів рф в їхніх країнах. Це дозволить Україні отримати відшкодування, в тому числі за рахунок закордонних активів рф. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]