Позики від МФО: які галузі кредитують найчастіше?
Для розвитку яких галузей залучає позики Україна?
Залучення кредитів від міжнародних фінансових організацій та інших міжнародних установ є складовою бюджетно-фінансової політики багатьох країн світу незалежно від рівня їх економічного розвитку. Для розвитку яких галузей залучає позики Україна?
Ми дослідили позики, отримані Україною від МФО впродовж 2019-2020 років з метою встановлення пріоритетних для залучення кредитного фінансування галузей. Відтак у фокус потрапили кредити, які мають своє цільове призначення, тобто залучаються до спеціального фонду Державного бюджету. Протягом 2019-2020 років частка таких кредитів відносно загального обсягу бюджетних видатків становить близько 2%.
Наразі Україна має 112 укладених угод про залучення кредитів від МФО, діяльність за якими триває (43 проєкти) або завершилась (69). Левова частка проєктів розрахована на кілька річну співпрацю, тож варто розглянути динаміку залучення позик Україною за роком підписання угоди.
натисніть на зображення для його збільшення
Найбільша кількість кредитів залучалась протягом 2014-2015 років, що обумовлене рядом причин, серед яких війна на сході України, і, відповідно, втрата економічної рівноваги. Більшість проєктів, залучених протягом 2014-2015 років, спрямовували фінансування на поліпшення галузей транспорту, водопостачання та постачання електроенергії й газу. Станом на 2020 рік 18 із 20 отриманих впродовж 2014-2015 років проєктів перебували на стадії реалізації.
Оголошення пандемії COVID-19 очікувано вплинуло на політику інвестиційного кредитування в Україні.
Відтак, всі три кредитні програми, залучені Україною впродовж 2020 року, мають єдиний пріоритет – охорона здоров'я та соціальний захист населення. Не дивлячись на те, що модернізація обох систем для країни довгострокова перспектива і їх фінансування коштом інвестиційних кредитів триває ще з 2014 року, боротьба із поширенням епідемії стала складовою всіх трьох кредитних програм.
На додаток до вже підписаних у 2020 році угод з МФО, Україна має також ряд проєктів, які у 2020 році були погоджені, проте наразі перебувають на підготовчій стадії. Усі три проєкти мають на меті оптимізацію сфер транспорту та постачання електроенергії і газу.
Враховуючи, що за угодами про надання інвестиційних кредитів фінансування відбувається поступово, щороку ми передбачаємо в Законі України «Про державний бюджет України» обсяг кредитних коштів, який очікується протягом року за діючими проєктами. Тож сума позики та реальна кількість коштів, яка надходить до бюджету за кредитною угодою протягом одного року – різняться. Так, згідно з Законами України про Державний бюджет на 2019 та 2020 роки, країна очікувала отримати 22,3 та 21,4 млрд грн. відповідно для реалізації 35 (2019) та 38 (2020) інвестиційних проєктів . Зауважимо, що в обидва роки вносились інвестиційні проєкти, за якими Україна планувала отримати кошти, однак вони й сьогодні залишаються на стадії підготовки.
Водночас кредитні програми, затверджені у попередні роки, продовжують впроваджуватись і фінансуватись. Аби встановити охоплення кредитними інвестиційними проєктами за сферами життєдіяльності , ми дослідити всі програми, які реалізовувалися впродовж 2019-2020 років.
Найбільш кредитованими сферами стали постачання електроенергії та газу, а також транспорт. Не дивлячись на те, що протягом 2019-2020 років Україна не укладала нових кредитних угод з МФО у цих сферах, на них припадає 55,8% програм, які діяли впродовж двох років.
Обсяг програм за галузями кредитування у 2019-2020 роках.
натисніть на зображення для його збільшення
За отриманими даними ми можемо оцінити мінімальний обсяг вартості залучених інвестиційних кредитів від МФО, які реалізовувались протягом 2020 року. Він складає орієнтовно 158,3 млрд грн. Із них 20 млрд залучили протягом 2019-2020 років (майже половина цих коштів має бути використана для боротьби з пандемією).
Підсумувати можемо двома висновками:
1. Україна продовжує взаємодіяти з ключовими МФО. Для прикладу обсяг відкритих інвестиційних кредитів від МБРР в Україні становить 3878 млн дол. Для порівняння розмір таких кредитів у сусідніх країнах, які знаходяться на шляху євроінтеграції становить 953 млн. дол у Грузії та 606 млн. дол. у Молдові.
2. Наявні інвестиційні проєкти, фінансування за якими очікувалось у 2019 році до сьогодні відсутнє більшість інвестиційних проєктів спрямовані на покращення української інфраструктури та доріг, що увиразнює важливість участі регіонів у процесі залучення інвестиційних проєктів.
Інвестиційні проєкти є лише одним з існуючих інструментів залучення Україною кредитних коштів. В подальших матеріалах ми розглянемо й інші.
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 320
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 294
- Чому закон часто не працює без адвоката 169
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 86
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 49
-
В Україні з'явиться перший торговельний центр з протирадіаційним укриттям
Бізнес 19071
-
Смак Херсону. Як подружжя зробило торт гастро-візитівкою міста й відновило бізнес, втративши все
2629
-
Естонський ексрозвідник: пошкодження кабелів у Балтійському морі не є гібридною війною Росії
Бізнес 2346
-
12 фільмів, які варто подивитися: зігріють, розсмішать і трохи полоскочуть нерви
Життя 2327
-
Трамп ударив по Мадуро: сценарії для Венесуели, висновки для України
Думка 1868


