Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.01.2018 16:22

Прощення боргу банком. Коли можна спати спокійно?

Як ми вже писали у своїх попередніх статтях – банківська система України на сьогоднішній день переживає не найкращі часи. Саме тому Банки погоджуються (не часто, але такі випадки трапляються) на вирішення питання про погашення заборгованості в позасудов

Як ми вже писали у своїх попередніхстаттях – банківська система України на сьогоднішній день переживає не найкращічаси. Саме тому Банки погоджуються (не часто, але такі випадки трапляються) на вирішенняпитання про погашення заборгованості в позасудовому порядку.

В такому випадку Банк, оцінивши розмірзаборгованості, пропонує одним платежем сплатити певну суму від даноїзаборгованості, а щодо тієї частини, що залишилась – здійснюється списання, аточніше анулювання (прощення) боргу. Досить часто виникають ситуації, коли донас звертаються клієнти з довідкою про анулювання боргу і з запитаннями «що цеозначає?». І лише від нас дізнаються, що вони повинні сплатити податок запрощений борг.

При анулюванні (прощенні) боргу, Банкповинен повідомити боржника про те, що його борг анульовано, суму, якаанулюється, а також про те, що боржник зобов’язаний сплатити податок на дохід,а також військовий збір за здійснення такого анулювання, оскільки прощення боргурозцінюється Державною фіскальною службою як додаткове благо.

Атепер детальніше про написане вище.

Оподаткуванню підлягають всі видидоходів фізичної особи, визначені статтею 164 Податкового кодексу України (далі– ПК України), що були нею отримані в звітному періоді. Одним із таких доходівє, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУкраїни основна сума боргу (кредиту) платника податку,прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язанимз процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Як зазначеновище, оподаткуванню підлягає саме основна сума боргу. Досить часто Банкинадають довідку про прощення боргу, проте в ній не зазначають що самеанулюється – основна сума, відсотки, штрафні санкції, тощо.

В судовійпрактиці зустрічаються справи, в яких Банк зобов’язують надати розрахунок сумизаборгованості, а також вказати на те, яку саме частину боргу було прощено.Досить часто Банки не надають такої інформації, оскільки в них вже введенотимчасову адміністрацію і віднайти такі документи – неможливо або ж вони простоне хочуть їх показати.

Для прикладу,знайшли рішення суду у справі 817/306/17 про визнання протиправним та скасуванняподаткового повідомлення-рішення. В даному рішенні суд,задовольняючи позовні вимоги, виходить з того, що банком не було поданодокументів, які б містили інформацію про те, яка саме частина боргу підлягаласписанню. Суд зазначає, що «на думку суду, повідомлення про анулюванняборгу не може бути достатньою підставою для визначення позивачу грошовогозобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, виходячи із суми прощеного(анульованого) боргу, оскільки, як встановлено під час судового розглядусправи, вказана сума може включати проценти, та, крім того, пеню, штрафи,комісію, які не включаються до об'єкта оподаткування». В той же час вимоги судуБанком не були виконані (не було надано докази про списання саме основного тілакредиту: копію кредитного договору у формі овердрафту, копію додаткової угоди,копію рішення про прощення (анулювання) заборгованості та копії документів, напідставі яких кредитором прийнято це рішення, повідомлення боржника проанулювання боргу з інформацією, що анульована сума заборгованості є доходом,отриманим як додаткове благо та попередження про необхідність самостійносплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій деклараціїз податку на доходи фізичних осіб, письмові пояснення з приводу складуанульованої (прощеної) частини заборгованості (з розбивкою на тіло кредиту,проценти за користування, пеня, інші платежі).

Так само було вирішено спір і Вищимадміністративним судом (справа№826/17786/15). У справі про скасування податкового повідомлення – рішеннямова теж йшла про оподаткування не основної суми заборгованості, а анулюванняпені. В той же час, прощення відбувалось у період, коли ПК України не містив усобі положення про анулювання саме тіла кредиту, в результату чого, апеляційнимсудом було помилково скасовано рішення суду першої інстанції та прийняторішення про те, що податкове повідомлення – рішення є законим та обґрунтованим.В той же час, ВАСУ не погодився з думкою апеляційного суду та залишив в силірішення першої інстанції. При цьому колегія суддів дійшла висновку, що«неустойка (пеня), яка нараховується банком за несвоєчасневиконання  боржником грошового зобов'язання, є засобом забезпеченнявиконання такого зобов'язання, вона боржнику не виплачується, тобто не збільшуєпоказники фінансового та/або майнового стану боржника, а отже, не є йогодоходом».

Такої ж думки і ВАСУ у справі №818/303/16 – «законодавець піддодатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку,прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включаєв цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом,прощені (анульовані) кредитором. Враховуючи наведене, колегія суддів судукасаційної інстанції знаходить правильними висновки судів попередніх інстанційпро те, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість закредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком за йогорішенням проценти за користування кредитом та підвищені проценти, нараховані уразі прострочення платежу, не є доходом платника податків. Тому, базаоподаткування повинна бути визначена тільки з суми, прощеної (анульованоїбанком), яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахуванняпроцентів».

Також хочемозвернути увагу на те, що кредитор зобов’язаний повідомити платника податку -боржника про те, що сума боргу, що була анульована Банком підлягаєоподаткуванню. ПК України визначає три можливі варіанти здійснення такогоповідомлення:

-      шляхом направленнярекомендованого листа з повідомленням про вручення;

-      шляхом укладення відповідногодоговору;

-      шляхом надання повідомленняборжнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

Окрім цього,Банк у власній податковій звітності повинен показати, що було здійсненопрощення боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податковогорозрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

У випадку ж,коли Банк не повідомить особу про те, що вона повинна самостійно сплатитиподаток за таке додаткове благо як прощений кредит - Банк зобов’язанийсамостійно сплатити податки за боржника.

Тобто, у випадках, коли надходять даногороду податкові повідомлення – рішення, потрібно обов’язково звертати увагу нате, що саме містить у собі довідка про анулювання (прощення) боргу: на підставічого здійснюється анулювання; яка саме частина боргу підпадає під анулювання;коли саме було здійснено анулювання; чи здійснено анулювання у встановленийтрирічний строк позовної давності. Окрім цього, завжди потрібно звертати увагуна дотримання процедури проведення самої перевірки фіскальними органами. Так, усправі №821/1594/17, суд вказує направильність обрахунків суми заборгованостей по сплаті податків, проте звертаєувагу на те, що було порушено саму процедуру проведення перевірки – особа небула вчасно попереджена про проведення перевірки, їй  не було вручено копії наказу про проведенняперевірки. Саме тому суд дійшов наступного висновку: «Наказ про проведенняперевірки та повідомлення про проведення перевірки направлено особі післяпочатку проведення перевірки, що спростовує твердження представника відповідачапро додержання податковим органом порядку проведення перевірки. Таким чиномпорушення контролюючим органом порядку проведення перевірки нівелює їїрезультати».

Особливостівалютних кредитів.У випадку анулювання валютного боргу з 1 січня 2015 року– не вважається додатковим благом сума, прощена(анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу зафінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсомНаціонального банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитомз іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційнимкурсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Тобто, якщоособа взяла кредит в іноземній валюті до 1 січня 2014 року, а прощення такогоборгу відбувалось вже після 1 січня 2015 року, то переводячи суму боргу, зякого буде сплачуватись податок на дохід та військовий збір, після анулюванняборгу банком у національну валюту – потрібно застосовувати офіційний курс НБУстаном на 1 січня 2014 року, а саме 7,99300 грн. за 1 дол. США. При цьому,виходячи із положень самого ПК України (п.8 пр.1 р. ХХ Перехідних положень),чітко видно, що для застосування даних положень, законодавець вказує нанеобхідність переведення боргу у національну валюту та необхідність прощенняБанком саме різниці, шо утворилась в результаті девальвації гривні.

Проте не всі суди звертають на це увагу.Так, наприклад, рішення апеляційної інстанції у справі №821/1166/17 від 11 грудня 2017 року про визнанняпротиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Суть справи полягаєв наступному: між Банком та клієнтом у 2006 році було укладено валютнийкредитний договір. У 2016 році між сторонами було вирішено питання проанулювання (прощення) боргу. Переведення боргу у національну валюту не було.Борг було прощено в іноземній валюті – доларах США. Платник податку (клієнт,якому було здійснено прощення боргу) порахував оподатковуваний дохід, виходячиіз курсу НБУ, станом на 1 січня 2014 року, тобто по 7,99300 грн. за 1 дол. США.в той же час, Державною фіскальною службою було надіслано податковеповідомлення – рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку,оскільки інспектор вважає, що потрібно було здійснювати розрахунок по курсуНБУ, станом на день прощення боргу, а саме по 26,0618 грн за 1 долар США. Зрішенням інспектора Державної фіскальної служби погодився суд першої інстанції.В своєму рішенні він вказує на те, що основною підставою для застосуванняданого пункту ПК України є зміна валюти зобов’язання до прощення боргу, а такожпрощення банком не самого тіла кредиту, а саме суми, що є різницею між сумоюборгу, що виникла через зростання курсу іноземної валюти. Проте з рішення судупершої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції. Останній,скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказує на те, що у валютному кредиті,для обчислення розміру податкових зобов’язань має застосовуватись ставка НБУ,станом на 1 січня 2014 року. При цьому, суд не вказує на необхідністьпереведення іноземної валюти в національну та прощення Банком саме різниці, щовиникла.

В даному випадку, з рішенням судуапеляційної інстанції важко погодитись, але такі рішення є і залишати їх позаувагою – теж не варто. 

Аналізуючи судову практику, мичасто стикались з позовними заявами про припинення зобов’язання або ж провизнання недійсним/удаваним правочину на підставі якого здійснено прощення(анулювання) боргу. Можемо однозначно зробити висновок, що такого роду позовнізаяви не підлягають задоволенню. Я думаю, що кожен практикуючий юрист знає якважко визнати недійсним правочин. Саме тому краще оскаржувати вже податковеповідомлення – рішення, оскільки тут можливі варіанти для вирішення спору накористь клієнта.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи