Баланс між контролем та гнучкістю

Як знайти оптимальну модель управління для вашої компанії та на які аспекти варто звернути увагу

Сучасні організації працюють в середовищі динамічних змін — технологічних, соціальних та економічних, — де ключовим завданням є пошук балансу між контролем, який забезпечує стабільність і безпеку процесів, і гнучкістю, яка дозволяє швидко реагувати на нові можливості та загрози. Оптимальна модель управління не є універсальною; вона повинна бути адаптована до характеру компанії, сектору та організаційної культури.

У світі бізнесу легко впасти у дві крайнощі: з одного боку, жорсткий контроль, який забезпечує безпеку та передбачуваність, але може придушувати креативність. З іншого боку, повна гнучкість, яка дозволяє швидко реагувати на зміни, але несе ризик хаосу та відсутності відповідальності. Мистецтво сучасного менеджменту полягає у знаходженні правильного балансу між цими полюсами в межах певної компанії.

Контроль важливий, оскільки він створює основу для стабільності всередині компанії. Контроль в управлінні, перш за все, означає: прозорість процесів – чіткі процедури, ключові показники ефективності (KPI) та систему звітності; управління ризиками – обмеження збитків шляхом нагляду за фінансами, якістю та дотриманням нормативних вимог; та підзвітність – чіткий розподіл завдань та відповідальності. Таким чином, контроль означає чіткі процедури, показники та підзвітність. Без нього компанія швидко втрачає свою єдність, особливо в довгостроковій перспективі.

Прекрасними прикладами є фармацевтичний, банківський та енергетичний сектори.

Наприклад, у фармацевтичній промисловості суворі стандарти якості та дотримання законодавства є надзвичайно важливими. Такі компанії, як Polpharma, Pfizer та Roche, працюють у високорегульованому середовищі, де суворий контроль якості та дотримання законодавства є важливими не лише для успіху, а й для виживання. Надмірна гнучкість може призвести до порушень законодавства та втрати довіри ринку. Однак це не означає, що ці компанії повинні повністю відмовитися від інновацій; навпаки – у цьому секторі реалізуються численні науково-дослідні проекти, що розробляють нові рішення для лікування пацієнтів, хоча й за суворо визначених умов.

Однак, у сучасних реаліях VUCA гнучкість стала фактором, який часто забезпечує виживання на першому етапі та швидке зростання на наступному. Ті компанії, які найшвидше розробляють нові рішення у відповідь на неочікувані зміни та успішно їх впроваджують, мають все більше шансів зайняти лідируючі позиції.

І тут на перший план виходить наявність гнучких управлінських можливостей в організації, оскільки це дозволяє адекватно реагувати на зовнішні зміни, зміни, які знаходяться поза нашим контролем, але до яких ми повинні адаптуватися. Аналізи показують, що найнебезпечнішими ситуаціями для організацій є раптові геополітичні зміни, такі як збройні конфлікти та політична напруженість, що впливають на цілі ланцюги бізнес-екосистеми, зміни в загальній торговельній політиці в певному географічному регіоні (наприклад, Brexit) або глобальні явища, такі як пандемія. Гнучкість управління є важливою в цих ситуаціях, просто для виживання.

Менш екстремальні ситуації, які все ще потребують гнучкості, включають зміни в законодавчих нормах, зміни в поведінці конкурентів або споживачів, але в цих випадках зазвичай є більше часу для підготовки до впровадження відповідної стратегії.

Інновації, що означають відкритість до експериментів та нетрадиційних рішень, а також розширення прав і можливостей співробітників, що сприяє більшій свободі в прийнятті рішень на всіх рівнях організації, підвищуючи мотивацію та креативність, є подальшими проявами гнучкого підходу. Це чітко видно в технологічній галузі. Google та Spotify базували своє управління на гнучких моделях, в яких команди, що приймають рішення, тісно співпрацюють з проблемою. Це дозволяє їм тестувати нові ідеї та швидко адаптуватися до ринку, де нові технологічні рішення з'являються майже миттєво.

Тож як знайти баланс?

Не існує єдиної універсальної моделі. Кожна компанія повинна встановити власний баланс, враховуючи такі аспекти в процесі прийняття рішень: достовірні дані, що дозволяють приймати аналітично обґрунтовані рішення, спираючись виключно на інтуїцію, а не навпаки; залучення зацікавлених сторін – різні групи (співробітники, клієнти, органи контролю та нагляду) мають різні очікування, які необхідно враховувати; довгострокову перспективу для оцінки того, чи гнучкі рішення, незважаючи на тимчасове покращення показників, не створюють надмірних ризиків у майбутньому; та здатність вчитися на помилках.

Важливо, що навіть в межах однієї організації різні відділи можуть вимагати різних підходів через свою спеціалізацію. Фінанси, за визначенням, вимагають більшого контролю, тоді як дослідження та розробки та маркетинг вимагають свободи та простору для експериментів.

Коротше кажучи, оптимальна модель управління — це не компроміс, а динамічний баланс, який не надає пріоритету ні контролю, ні гнучкості, а радше адаптує баланс до специфіки галузі, стратегії компанії та фази її розвитку. Успішні організації поєднують стабільну основу контролю з простором для експериментів та адаптації. Цей баланс одночасно захищає компанію від ризику та відкриває їй нові можливості, створюючи стійку конкурентну перевагу.