Публічний бюджет - ефективний інструмент боротьби з корупцією

Наближається до свого логічного завершення бюджетна епопея 2016 року. Ще трохи і ми побачимо фінансові апетити України на наступний рік у вигляді затвердженого документа. Як і будь-який бюджет він, напевно, буде недосконалий, в ньому буде не стільки грошей скільки хотілося б. Але не буває досконалих бюджетів. Це завжди компроміс між бажаннями і можливостями.

Але в цій статті будемо акцентувати увагу не на цифрах. Хотілося б поговорити про такий аспект як прозорість та контрольованість публічних фінансів з боку суспільства і громадянина.

  Публічний бюджет: що, як, навіщо?

  За своєю суттю державний бюджет - це документ, що розподіляє блага, які заробили усі жителі України. Це наші спільні гроші. Тому цілком природним є прагнення знати хто, скільки і як їх витрачає. Одним словом, бажання контролювати наші спільні витрати - це таке ж фундаментальне право, як право голосу, свобода слова тощо.

Це питання набуває все більшої актуальності в контексті боротьби з корупцією. Ні для кого не секрет, що саме в сфері витрачання бюджетних коштів «живе» величезна кількість зловживань, корупційних дій. І дуже часто це відбувається саме через кулуарність.

Як зараз виглядає видаткова частина бюджету України? Це таблиця, де просто вказано назву розпорядника коштів, зазначена сума, яку планується витратити, яка, в свою чергу, розбита на кілька (вісім) складових. Цього достатньо, аби розуміти апетити конкретного відомства (органу влади), але мало для того щоб контролювати адекватність і прозорість витрачання коштів.

Для більшої прозорості бюджету, як мінімум в частині витрат, повинна бути можливість бачити більш деталізовано під які проекти і статті розподілені кошти, що виділяються. Я все-таки вірю, що в бюджетній сфері витрати планують, тому таке розуміння обов'язково повинно бути присутнім.

Видаткова частина бюджету повинна перетворитися в інформаційну систему, розбиту на статті з оборотами, інформацією про контрагентів, ПІБ одержувачів коштів. Кожне списання коштів з статті бюджету має супроводжуватися прикріпленим до нього договором (додатками, доповненнями і т.п.) про закупівлю, умовами та результатами тендерів, актами, рахунками. І відображення цих операцій має бути у вільному доступі для всіх громадян через інтернет.

Чому це важливо? Тільки розуміючи, на рівні конкретного договору або фінансової операції, як і на що були витрачені кошти можна судити про чесність, адекватність та відкритість витрат. Зараз, дивлячись на бюджет, це зрозуміти неможливо. А, перефразовуючи відоме прислів'я «чорт криється саме в фінансових деталях».

Тому бюджетні витрати мають бути абсолютно прозорими. Будь-який житель України, при бажанні, повинен мати можливість стати «ревізором» витрачання коштів держбюджету. «Домовитися» з одним-двома ревізорами можна. Але якщо ревізорів буде кілька мільйонів, то приховати факти нецільового використання та корупції буде неможливо.

  Публічні фінанси. Що зроблено?

  Не можна сказати, що в цьому напрямку нічого не зроблено. За останні два роки Україна значною мірою просунулася в питанні створення публічного бюджету. Як мінімум, політична воля в цьому питанні є.

Так, в 2015 році був прийнятий закон «Про відкритість використання публічних коштів». У ньому прописані умови створення та роботи публічного бюджету. Вони, якщо порівнювати з ситуацією кількарічної давності, дуже прогресивні. У Законі прямо вказується на необхідність створення «Єдиного веб-порталу використання публічних коштів» (ст.2).

Цей портал вже навіть створений (spending.gov.ua). Правда працює він поки що тільки в тестовому режимі. Інформація на ньому не дозволяє в повній мірі деталізувати витрати держави, державних та комунальних підприємств.

Зволікання з реальним стартом роботи публічного бюджету стали можливі через те, що сам Закон містить ряд моментів, які дозволяють затягувати його втілення в життя. Особливо це стосується частини відповідальності за порушення, де максимально можливе покарання - штраф розміром у 850 грн.

Для стимулювання більш оперативної реалізації проекту публічного бюджету, необхідно внести зміни до Закону. Наприклад, заборонити списання коштів з рахунків без відображення цих операцій на «Єдиному веб-порталі використання публічних коштів». Думаю, більш ефективного інструменту наповнити портал інформацією придумати не можна.

Природно, що неможливо реалізувати ідею публічного бюджету абсолютно у всіх сферах суспільних фінансів. Особливо це стосується галузі національної безпеки й оборони. Але там, де це можливо - це повинно бути застосовано в повній мірі. Хіба ми не в праві знати, скільки заробляє директор (та й будь-який співробітник) казенного заводу, комунального підприємства, суду і т.п.? За якою ціною було закуплено сировину або послуга, чи були там дотримані тендерні процедури? Маємо повне право! Тому що ми громадяни цієї держави! І це наше спільне майно та фінанси!

Проекти, які відкривають доступ до публічних фінансів повинні бути максимально реалізовані. Тільки включаючи «світло публічності», ми створюємо умови для ефективної боротьби з корупцією. А це важливий крок на шляху до розвитку та процвітання.