Чому законодавчі зміни для волонтерів допоможуть усім українцям
“Be brave like Ukrainian” – прикладом цього популярного на Заході заклику бути сміливими як українці від початку війни стали наші волонтери.
Разом з громадськими та благодійними організаціями вони купують та привозять усе необхідне для ЗСУ: від шкарпеток до сучасних дронів. Волонтери допомагають людям у постраждалих містах (а часто і вивозять їх з-під обстрілів), годують, одягають та дають прихисток вимушеним переселенцям.
Це – лише найвідоміші напрями волонтерства, адже список їхніх важливих місій значно ширший. Наприклад, здати донорську кров або надати психологічну підтримку постраждалим від війни. Лише за даними вебсайту Національної соціальної сервісної служби України, станом на 30 травня, до переліку організацій та установ, які можуть співпрацювати з волонтерами (зокрема й іноземцями та особами без громадянства) включені 719 організацій та установ.
Однак волонтерський бум в Україні почався задовго до війни: ще у 2014 році, після Революції Гідності. І вже у 2021 року наша країна піднялася зі 150-ї (у 2010 році) на рекордне 44 місце у світовому рейтингу World Giving Index, котрий оцінює участь громадян у волонтерському русі.
Словом, українці волонтерять частіше, організацій та установ, котрі їх залучають – більше. Ось чому пора вдосконалити і спростити законодавство. Ключова мета – аби вони мали більше часу, сил та грошей для своєї мети (а бюрократії стало менше). Саме цього потребують волонтери та організації у виснажливих умовах війни.
До речі, це планували зробити ще до війни. 7 вересня 2021 року Президент України підписав указ № 487/2021, затвердивши Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. Одне із її завдань – якраз сприяти українському волонтерству. Для цього, вважали автори документа, потрібно змінити кілька законів.
Такий же висновок у 2020 році зробили експерти із громадського сектору, котрі підготували свій проєкт ключових змін: Карту правових реформ для громадянського суспільства в Україні. Тут також йдеться про реформи законодавства, які допоможуть волонтерам.
Тому важко переоцінити значення законопроєктів №7363 та №7364, котрі зараз розглядає Верховна Рада України. У них прописані кілька кроків, які суттєво змінять на краще умови для діяльності волонтерів.
1. Перелік напрямів для волонтерства стає ширшим. Зокрема, додасться напрямок з надання допомоги для подолання наслідків збройної агресії рф проти України (очевидно, що цього пункту не було у оригінальному законі 2011 року).
2. З’являться передумови, аби розробити і втілити державні цільові програми з підтримки волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів.
3. Законопроєкти стимулюватимуть практику укладення договорів між неприбутковими організаціями та волонтерами.
4. Волонтери зможуть включати компенсацію витрат на відрядження (наприклад, проїзд та харчування), медогляди та щеплення у перелік доходів, з яких не платитимуть ПДФО та ЄСВ. Для цього потрібно узгодити норми Податкового кодексу зі спеціальним законом “Про волонтерську діяльність”, аби відшкодування витрат не вважалося доходом волонтера.
5. Також до списку надходжень, з яких не платитимуть ПДФО, увійдуть компенсації витрат, якщо волонтер навчався: до прикладу, домедичній допомозі, психологічній адаптації, роботі з ПТСР. До речі, така норма вже діє для учасників заходів організацій осіб з інвалідністю. Однак, завдяки змінам цим правом не зможуть скористатися ГО, відсутні у реєстрі неприбуткових установ та організацій – аби не було зловживань.
6. Доповнення до пункту 63 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу Україну дозволять неприбутковим організаціям допомагати постраждалим від бойових дій фізичним особам (наприклад, вимушеним переселенцям), не порушуючи умови неприбутковості. Така норма вже працює для тих, хто допомагає ЗСУ та іншим військовим формуванням. А оскільки зміни до статуту вносити складно, поправка лишається актуальною.
7. А відповідно до змін у пункті 69.12 підрозділу 10 тих же Перехідних положень Податкового кодексу, організації зможуть не включати весь ланцюг операцій з гуманітарною допомогою (починаючи з її ввезення) до розрахунку суми для реєстрації платником ПДВ. Так, 15 березня ВРУ вже дозволила громадським та благодійним організаціям не включати сюди операції з надання благодійної допомоги. Але ввезення гуманітарних вантажів все ще враховують, коли йдеться про ПДВ, і це треба змінювати.
Саме тому важливо одночасно ухвалити законопроєкти №7363 та №7364. Адже вони доповнюють одне одного і дозволяють у комплексі вирішити проблеми волонтерської спільноти. Ми вважаємо, що такі рішення якнайшвидше потрібно втілювати в українському законодавстві.
Обидва законопроєкти вже мають підтримку народних депутатів: 31 травня їх прийняли за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання. Наразі триває підготовка законопроєктів до другого читання. Тож вже скоро чекаємо наступних гарних новин!
Також, після 24 лютого ЦЕДЕМ випустив перелік перевірених волонтерських ініціатив, які першими організувалися для допомоги збройним силам, медикам та цивільному населенню України з початком повномасштабної війни.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12141
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 9777
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6640
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5276
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4680