Моніторинг фінансового законодавства (15-21 травня)

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Законопроєкт щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг

На розгляд Верховної Ради України 15 травня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (№ 3493).

Мета: підтримка нормального функціонування підприємницького сектору України в складних умовах, обумовлених шкодою, завданою епідемією хвороби COVID-19, світовою фінансово-економічною кризою, а також необхідність комплексної адаптації підприємців протягом достатнього часу до суттєвих змін системи розрахунково-касового обслуговування, які плануються до запровадження. 

Шляхом внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» запроваджується набрання чинності відповідним Законом не з 01.08.2020, а з 01.08.2023, а окремими його положеннями не з 01.01.2021, а 01.01.2024, що дозволить підприємцям України комплексно, грунтовно та повноцінно підготуватись до введення нових правил, які пропонуються зазначеним Законом, та сприйняти всі відповідні зміни.

Законопроєкт щодо обмеження максимального розміру заробітної плати (винагороди) окремих категорій осіб

На розгляд Верховної Ради України 15 травня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати (винагороди) окремих категорій осіб під час дії надзвичайної ситуації в Україні» (№ 3492).

Мета: запобігання дефіциту державного бюджету та забезпечення належного та безперебійного фінансування всіх державних інститутів.

Шляхом внесення змін до Законів України «Про оплату праці», «Про статус народного депутата України», «Про Центральну виборчу комісію», «Про прокуратуру», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» запроваджуються обмеження максимального розміру місячної заробітної плати керівників і працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, державних службовців, посадових осіб та працівників всіх установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету - розміром не більше дванадцяти мінімальних заробітних плат під час дії надзвичайних ситуацій в Україні.

Рішення про обмеження максимального розміру місячної заробітної плати відповідних категорій осіб в зв’язку з настанням надзвичайної ситуації в Україні приймається постановою Верховної Ради України або указом Президента України. Всі кошти у межах економії фондів оплати праці відповідно до положень законопроєкту повертаються до бюджету для спрямування їх на боротьбу з відповідною надзвичайною ситуацією та подолання її наслідків.

Крім того, в Кодекс України про адміністративні правопорушення включається нова стаття 41-4 з назвою «Порушення вимог законодавства України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати (винагороди) окремих категорій осіб під час строку дії надзвичайної ситуації в Україні», яка встановлює відповідальність за відповідні порушення у вигляді штрафу в розмірі від п’ятисот до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт щодо спрощення отримання допомоги по частковому безробіттю та збільшення строку за її зверненням

На розгляд Верховної Ради України 15 травня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо спрощення отримання допомоги по частковому безробіттю та збільшення строку за її зверненням» (№ 3422-1).

Мета: спрощення отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину шляхом скорочення переліку необхідних документів та розширення державної підтримки у вигляді надання допомоги на більш широке коло осіб шляхом збільшення строку звернення за її отриманням.

Проєктом пропонується:

1) скасувати необхідність подання роботодавцями довідки про сплату ЄСВ за останні шість місяців, необхідної для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину;

2) збільшити з 30 до 90 днів строк, протягом якого роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам зазначеної допомоги з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Законопроєкт  про медіацію

На розгляд Верховної Ради України 19 травня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про медіацію» (№ 3504).

Мета: закріплення на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації, яка полягатиме у добровільному позасудовому врегулюванні конфлікту (спору) шляхом переговорів між його сторонами, за допомогою медіатора.

Проєктом Закону пропонується визначити правові засади та порядок проведення медіації в Україні, які полягають у такому:

- процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин;

- фізичні та юридичні особи зможуть звернутись до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу;

- медіація проводитиметься за взаємною згодою сторін медіації відповідно до принципів добровільності; конфіденційності; незалежності та нейтральності, неупередженості медіатора; самовизначення та рівності прав сторін медіації;

- набути статус медіатора зможе будь-яка фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами;

- підготовка у сфері медіації становитиме не менше як 90 годин навчання медіатора, у тому числі 45 годин практичного навчання, та включатиме теоретичні знання та практичні навички щодо принципів, порядку та методик проведення медіації, правового регулювання медіації, етики медіатора, ведення переговорів та врегулювання конфліктів (спорів);

- підготовку у сфері медіації здійснюватимуть заклади освіти, а також організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів, суб’єкти господарювання будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, що мають право надавати послуги у сфері медіації або організовувати їх надання відповідно до законодавства;

- реєстри медіаторів зможуть вести об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які залучають медіаторів або послугами яких користуються.

- пропонується визначити права та обов’язки медіатора та сторін медіації, порядок проведення медіації, а також вимоги до договору про медіацію та до угоди про врегулювання конфлікту (спору) за результатами медіації;

- прикінцевими та перехідними положеннями проєкту Закону пропонується внести зміни, зокрема, до ГПК, ЦПК, КАС, якими запропоновано, що під час підготовчого засідання суд з’ясовує, чи бажають сторони провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації (зміни до статей 182 ГПК, 197 ЦПК, 180 КАС), право суду оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі якщо сторони прийняли рішення провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації (зміни до статей 183 ГПК, 198 ЦПК, 181 КАС), право суду зупинити провадження у справі у разі звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації (зміни до статей 228 ГПК, 252 ЦПК, 236 КАС), строк такого зупинення (на час проведення медіації, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали судом (зміни до статей 229 ГПК, 253 ЦПК, 236 КАС) та можливість зупинити провадження у справі на стадії її розгляду по суті (зміни до статей 195 ГПК, 210 ЦПК), оскільки статтею 20 проєкту Закону передбачено, що суд роз’яснює сторонам у справі їх право на будь-якій стадії судового провадження звернутись до медіації для вирішення спору в позасудовому порядку;

- пропонується внести зміни до статей 130 ГПК, 142 ЦПК, 7 Закону України «Про судовий збір», якими передбачити, що у разі успішного проведення медіації щодо спору, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження судом буде повернуто 60 % сплаченого судового збору;

- передбачається внести зміни до Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», якими, зокрема, передбачити, що спори, що виникають у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю вирішуватимуться, у тому числі за допомогою медіації.

Законопроєкт  щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення

На розгляд Верховної Ради України 20 травня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення» (№ 3515).

Мета: забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень шляхом запровадження нової методології розрахунку прожиткового мінімуму, на базі якого встановлюються основні державні соціальні гарантії та соціальні виплати, які є головним джерелом існування людини.

Законопроєктом передбачено змінити визначення прожиткового мінімуму, встановивши, що це прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, притаманний суспільству. Визначати розмір прожиткового мінімуму пропонується в розрахунку на одну особу.

Передбачається, що прожитковий мінімум має встановлюватися у відсотковому співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування Державного бюджету України на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року. Відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати має становити не менше:

- у 2021 році – 40 відсотків;

- у 2022 році – 41 відсотків;

- у 2023 році – 42 відсотків;

- у 2024 році – 43 відсотків;

- у 2025 році – 44 відсотків;

- у 2026 році – 45 відсотків;

- у 2027 році – 46 відсотків;

- у 2028 році – 47 відсотків;

- у 2029 році – 48 відсотків;

- у 2030 році – 49 відсотків;

- у 2031 році – 50 відсотків.

При цьому якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом трьох місяців перевищує більш ніж на 10 відсотків розмір затвердженого прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України на основі моніторингу виконання Державного бюджету України має розглянути питання щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму.

Також передбачається, що орган виконавчої влади, що забезпечує систематичне дослідження витрат домогосподарств, для спостереження за динамікою рівня життя в Україні повинен проводити опитування домогосподарств щодо фактичних витрат на продукти харчування, непродуктові товари, послуги, догляд за дітьми та відсоткового розміру заощаджень у структурі витрат домогосподарств. Для цілей цього Закону під домогосподарством розуміється деклароване економічне об’єднання  одного/двох/декількох осіб, які ведуть спільний облік доходів та витрат, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

У Прикінцевих положеннях визначено розміри, у яких мають застосовуватися показники прожиткового мінімуму, обраховані відповідно до цього Закону, для системи оподаткування доходів домогосподарств та для системи обрахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи із 44 відсотків у 2021 році і до 100 відсотків у 2041 році, тобто з підвищенням на два відсотка кожного року. У разі наявності економічних підстав цей відсотковий показник може бути переглянутий Верховною Радою України.

Для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» має застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який щорічно визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пропонується доручити Кабінету Міністрів України до 1 жовтня 2020 року розробити і внести на розгляд до Верховної Ради України проєкти законодавчих актів щодо встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму, затвердженого у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, та запровадження системи оподаткування доходів домогосподарств в частині, що перевищує розмір прожиткового мінімуму усіх членів домогосподарства.

Також до 2025 року Уряду України доручається забезпечити створення органу виконавчої влади, діяльність якого буде спрямована на систематичне дослідження витрат домогосподарств, та затвердити методологію формування прожиткового мінімуму, розрахунок якої базуватиметься на фактичних витратах домогосподарств.

Крім того, проєкт акта передбачає внесення змін до законодавчих актів України щодо зміни підходів до встановлення розмірів посадових окладів, а саме не в залежності від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників, який передбачається затверджувати законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для визначення штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення передбачається застосовувати розрахункову одиницю, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

НБУ запровадив Електронний реєстр ліцензій на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків

Постановою Правління НБУ від 08 травня 2020 року № 60 НБУ запровадив Електронний реєстр ліцензій на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Відтепер замість паперової форми ліцензія на переказ коштів стає електронною.  Унесення відповідного облікового запису до Реєстру стає фактом видачі заявнику ліцензії на переказ коштів. З відомостями з Реєстру можна ознайомитися на сайті НБУ. Заявник, за необхідності, зможе отримати витяг із Реєстру в паперовій формі.

У зв’язку з цим скасовуються послуги з переоформлення ліцензії на переказ коштів та видачі її дубліката. Водночас раніше отримані «паперові» ліцензії залишаються чинними, вони не потребують заміни, строк їх дії не обмежується.