Наповнення бюджету чи дійсна необхідність?
Всі сфери бізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не є виключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженню нормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету та наповнити пусті кишені.
Всі сферибізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не євиключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженнюнормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету танаповнити пусті кишені.
Перший дзвіночок таких законівпролунав із затвердженням змін до Закону України «Про судовий збір». Згідно зухваленим парламентом проектом з 01 вересня 2015 року ставки судового збору заподання позовних заяв збільшилися майже у п’ять разів. Такі положення важко неназвати дискримінаційними та такими, що обмежують права простих громадян навільний доступ до правосуддя. Складно розглядати такі зміни як того хочутьзаконотворці, що прикриваються голосними фразами, типу: «Ці кошти підуть наутримання судової системи та покрашення якості роботи судів». Виглядає це якзвичайна спроба за рахунок громадян збільшити надходження до казни.
Проте не тільки закони отрималивектор направлений на наповнення резервів, а й у підтримку ним судова практиказмінила напрям. Наочно це можна угледіти на прикладі розгляду судами кредитнихспорів.
Так у період з 2012 року судикерувалися Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільнихі кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосуваннясудами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитнихправовідносин»: «Згідно якої у спорах, що виникають із кредитних правовідносин,сторонами в яких є як юридичні, так і фізичні особи підлягають розгляду в порядкуцивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимогивзаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий».
Це все означає, що особа могла вмежах однієї судової справи в судах загальної юрисдикції звернутися засолідарним стягненням заборгованості з боржника юридичної особи та зпоручителів-фізиків, сплативши за все це задоволення один судової збір.
Проте 01 липня 2015 року своєюПостановою Верховний Суд України у справі № 6-745ц15 визначив, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бутиоб’єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, якінерозривно пов’язані між собою, або від вирішення однієї з них залежитьвирішення інших. Таке об’єднання не допускається, якщо відсутня спільністьпредмета позову. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, якіпідлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше невстановлено законом.
Виходить, щозараз стягнення заборгованості з юрика та фізика в межах однієї справинеможливе. Потрібно подавати окремий позов до юридичної особи в господарськийсуд та окрему позовну заяву до поручителів фізиків. Звичайно ж за кожен позовсплачується свій судовий збір.Арифметика дужепроста, два судових збори краще, ніж один.
Можливо судиперших інстанцій і не звернули б уваги на цю Постанову, громадськість в своючергу, як це дуже часто буває, очікувала на появу іншої контр постанови. Алеповторно свою позицію з цього питання Верховний суд України закріпив уПостанові від 03 лютого 2016 року по справі № 6-1599цс15 .Суд підкреслив, що все ж таки в порядку цивільного судочинства, в одній справі,не можуть розглядатися справи щодо стягнення заборгованості з юридичної особи(боржника) та фізичних осіб (поручителів).
Можливо чорні мантії такоюсудовою практикою точно хотіли внести визначеність щодо підсудності та порядкурозгляду такої категорії справ, проте як завжди в цифрах це все виглядає якспланована, замовлена зверху політика.
- Як Лідеру управляти командою в час змін? Оксана Винницька вчора о 14:40
- Як захиститися від брехні в соцмережах: юридичний аналіз і реальні механізми Дмитро Зенкін вчора о 10:05
- Як США формують енергетичний ринок ЄС та України: можливості та ризики Ростислав Никітенко вчора о 10:00
- Право на вiдмову вiд вiйськової служби з міркувань совісті Світлана Приймак вчора о 10:00
- Что изменится для людей с инвалидностью после отмены МСЭК? Віра Тарасенко 16.02.2025 22:00
- Хватит быть нытиками и хлюпиками Володимир Гломозда 16.02.2025 15:29
- Тримати зв’язок: як підтримати людей на тимчасово окупованій території Нісар Ахмад 15.02.2025 20:10
- Сильные должны править миром. Точка Володимир Гломозда 15.02.2025 15:45
- "Зачистка" від Банкової Євген Магда 14.02.2025 22:02
- П’ять уроків енергетичного переходу до 2025 року Ксенія Оринчак 14.02.2025 16:22
- Ми у вільному падінні в провалля Володимир Горковенко 14.02.2025 13:43
- Джаз проти тривог: чому "Чикаго" резонує з Україною Ірина Голіздра 14.02.2025 06:59
- Перемовини з терористом: юридичний та етичний вимір Дмитро Зенкін 13.02.2025 17:00
- 14 лютого – День книгодарування: подаруйте книжки своїм бібліотекам Віктор Круглов 13.02.2025 12:28
- Искусство заключать сделки... с дьяволом Володимир Стус 13.02.2025 02:55
-
Агрохолдинг із Саудівської Аравії вже контролює 200 000 га землі в Україні
Бізнес 2107
-
"Історична подія": Україна та ОАЕ підписали угоду про вільну торгівлю
Фінанси 1623
-
"Колективного Заходу" більше не існує. Ось чому
Думка 1345
-
В України буде аналог "Ланцета" і перехоплювач "шахедів". Нова стаття Горбуліна і Бадрака
1235
-
Венлайф у Європі, США та Мексиці: цікаві особливості та неочікувані відмінності
Життя 1089