Наповнення бюджету чи дійсна необхідність?
Всі сфери бізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не є виключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженню нормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету та наповнити пусті кишені.
Всі сферибізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не євиключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженнюнормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету танаповнити пусті кишені.
Перший дзвіночок таких законівпролунав із затвердженням змін до Закону України «Про судовий збір». Згідно зухваленим парламентом проектом з 01 вересня 2015 року ставки судового збору заподання позовних заяв збільшилися майже у п’ять разів. Такі положення важко неназвати дискримінаційними та такими, що обмежують права простих громадян навільний доступ до правосуддя. Складно розглядати такі зміни як того хочутьзаконотворці, що прикриваються голосними фразами, типу: «Ці кошти підуть наутримання судової системи та покрашення якості роботи судів». Виглядає це якзвичайна спроба за рахунок громадян збільшити надходження до казни.
Проте не тільки закони отрималивектор направлений на наповнення резервів, а й у підтримку ним судова практиказмінила напрям. Наочно це можна угледіти на прикладі розгляду судами кредитнихспорів.
Так у період з 2012 року судикерувалися Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільнихі кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосуваннясудами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитнихправовідносин»: «Згідно якої у спорах, що виникають із кредитних правовідносин,сторонами в яких є як юридичні, так і фізичні особи підлягають розгляду в порядкуцивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимогивзаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий».
Це все означає, що особа могла вмежах однієї судової справи в судах загальної юрисдикції звернутися засолідарним стягненням заборгованості з боржника юридичної особи та зпоручителів-фізиків, сплативши за все це задоволення один судової збір.
Проте 01 липня 2015 року своєюПостановою Верховний Суд України у справі № 6-745ц15 визначив, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бутиоб’єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, якінерозривно пов’язані між собою, або від вирішення однієї з них залежитьвирішення інших. Таке об’єднання не допускається, якщо відсутня спільністьпредмета позову. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, якіпідлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше невстановлено законом.
Виходить, щозараз стягнення заборгованості з юрика та фізика в межах однієї справинеможливе. Потрібно подавати окремий позов до юридичної особи в господарськийсуд та окрему позовну заяву до поручителів фізиків. Звичайно ж за кожен позовсплачується свій судовий збір.Арифметика дужепроста, два судових збори краще, ніж один.
Можливо судиперших інстанцій і не звернули б уваги на цю Постанову, громадськість в своючергу, як це дуже часто буває, очікувала на появу іншої контр постанови. Алеповторно свою позицію з цього питання Верховний суд України закріпив уПостанові від 03 лютого 2016 року по справі № 6-1599цс15 .Суд підкреслив, що все ж таки в порядку цивільного судочинства, в одній справі,не можуть розглядатися справи щодо стягнення заборгованості з юридичної особи(боржника) та фізичних осіб (поручителів).
Можливо чорні мантії такоюсудовою практикою точно хотіли внести визначеність щодо підсудності та порядкурозгляду такої категорії справ, проте як завжди в цифрах це все виглядає якспланована, замовлена зверху політика.
- Вигорання керівників: чому талановиті менеджери зникають з бізнесу Марина Кравченко вчора о 14:30
- Енергетичний суверенітет для промисловості Ростислав Никітенко вчора о 10:21
- Медіація в бізнесі: як перетворити конфлікт на можливість для зростання Олександр Скнар вчора о 09:04
- Когда начнётся следующий Модерн? Володимир Стус вчора о 01:11
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак 19.09.2025 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков 19.09.2025 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов 19.09.2025 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 219
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 176
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 133
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer 53
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір 46
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 13717
-
Помирає, але це не точно. Як київський Радіоринок конкурує з Rozetka, AliExpress та іншими гігантами
Технології 12847
-
Від Арно до Маска – що роблять діти найбагатших людей світу
Життя 10865
-
Інвестиційна компанія Баффета продала усі акції в китайській BYD
Фінанси 3738
-
Чому у Донецьку (і не тільки) немає води. Та як росіяни про це брешуть
3040