Наповнення бюджету чи дійсна необхідність?
Всі сфери бізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не є виключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженню нормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету та наповнити пусті кишені.
Всі сферибізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не євиключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженнюнормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету танаповнити пусті кишені.
Перший дзвіночок таких законівпролунав із затвердженням змін до Закону України «Про судовий збір». Згідно зухваленим парламентом проектом з 01 вересня 2015 року ставки судового збору заподання позовних заяв збільшилися майже у п’ять разів. Такі положення важко неназвати дискримінаційними та такими, що обмежують права простих громадян навільний доступ до правосуддя. Складно розглядати такі зміни як того хочутьзаконотворці, що прикриваються голосними фразами, типу: «Ці кошти підуть наутримання судової системи та покрашення якості роботи судів». Виглядає це якзвичайна спроба за рахунок громадян збільшити надходження до казни.
Проте не тільки закони отрималивектор направлений на наповнення резервів, а й у підтримку ним судова практиказмінила напрям. Наочно це можна угледіти на прикладі розгляду судами кредитнихспорів.
Так у період з 2012 року судикерувалися Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільнихі кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосуваннясудами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитнихправовідносин»: «Згідно якої у спорах, що виникають із кредитних правовідносин,сторонами в яких є як юридичні, так і фізичні особи підлягають розгляду в порядкуцивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимогивзаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий».
Це все означає, що особа могла вмежах однієї судової справи в судах загальної юрисдикції звернутися засолідарним стягненням заборгованості з боржника юридичної особи та зпоручителів-фізиків, сплативши за все це задоволення один судової збір.
Проте 01 липня 2015 року своєюПостановою Верховний Суд України у справі № 6-745ц15 визначив, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бутиоб’єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, якінерозривно пов’язані між собою, або від вирішення однієї з них залежитьвирішення інших. Таке об’єднання не допускається, якщо відсутня спільністьпредмета позову. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, якіпідлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше невстановлено законом.
Виходить, щозараз стягнення заборгованості з юрика та фізика в межах однієї справинеможливе. Потрібно подавати окремий позов до юридичної особи в господарськийсуд та окрему позовну заяву до поручителів фізиків. Звичайно ж за кожен позовсплачується свій судовий збір.Арифметика дужепроста, два судових збори краще, ніж один.
Можливо судиперших інстанцій і не звернули б уваги на цю Постанову, громадськість в своючергу, як це дуже часто буває, очікувала на появу іншої контр постанови. Алеповторно свою позицію з цього питання Верховний суд України закріпив уПостанові від 03 лютого 2016 року по справі № 6-1599цс15 .Суд підкреслив, що все ж таки в порядку цивільного судочинства, в одній справі,не можуть розглядатися справи щодо стягнення заборгованості з юридичної особи(боржника) та фізичних осіб (поручителів).
Можливо чорні мантії такоюсудовою практикою точно хотіли внести визначеність щодо підсудності та порядкурозгляду такої категорії справ, проте як завжди в цифрах це все виглядає якспланована, замовлена зверху політика.
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 11347
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 9192
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 7939
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7538
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 2850