Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.05.2016 08:45

Чому рекламні правила має встановлювати місто?

Начальник відділу реклами Департаменту містобудування та архітектури КМДА

Днями Департамент містобудування та архітектури КМДА оприлюднить нову Концепцію розміщення рекламних конструкцій у місті Києві. Щодо цього документу є багато дискусій. У чому розбіжності поглядів?

Днями Департамент містобудування та архітектури КМДА оприлюднить нову Концепцію розміщення рекламних конструкцій у місті Києві. Щодо цього документу є багато дискусій. У чому розбіжності поглядів?

Дві точки зору

В Україні склалася традиція не довіряти владі. Навіть тій, яку ми самі обирали. Тому будь-які дії з впорядкування міського простору, ініційовані КМДА, особливо останнім часом, сприймаються без великого ентузіазму.

Законопроект 2702 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами) та інші суміжні документи перебувають у стадії розробки. Навколо проекту є багато дискусій, і головних точок зору є дві.

Перша лобіюється бізнесом, і полягає в тому, що саме підприємці, які працюють у рекламі, мають встановлювати всі правила гри. До цього процесу можуть долучатися громадські організації, багато з яких є лояльними до бізнесу.

Друга точка зору: розробка правил є прерогативою законодавчого органу та органів місцевого самоврядування, які представляють населення, оскільки воно делегувало до цих органів свої кандидатів, що стали депутатами.

Виходячи з практики, можна сказати, що потрібно шукати компромісний середній варіант, де враховані інтереси всіх трьох складових: бізнесу — у питаннях створення сприятливих умов для ведення підприємництва, громади — у питаннях комфорту в місті, місцевого самоврядування — у питаннях господарських вигод для міста від користування спільним майном.

Де надмірна свобода шкодить

Основою у цій дискусії має бути не об’єм повноважень і впливів, які мають місцева влада чи бізнес, а простота і чіткість правил.

Надто “вільні правила” провокують корупцію і безвідповідальність, як з боку чиновника місцевих органів, що регулюють ринок, так і з боку окремих представників бізнесу, що звикли працювати “в системі”, коли через особисті зв’язки чи хабар можна отримати краще місце, більший термін.

Принцип простий — чим більша “свобода” у нормі регуляторного акту, тим більше можливостей у чиновника впливати на неї. Якщо ми подивимося на досвід ліквідації корупції у Німеччині, Сингапурі, Грузії, то побачимо, що там все починалося з усунення із законодавства норм, які можна двояко трактувати. Те саме стосується і правил розміщення реклами.

Наведу кілька прикладів, коли “надмірна свобода” шкодила безпеці киян і благоустрою міста. Наприклад, це стосується дотримання правил безпекиз розміщення рекламних конструкцій поблизу від перехресть і переходів. Норма логічна, бо перехрестя мають бути зоною особливої уваги водіїв. Проте існувала “діра” під назвою “погодження з органами ДАІ”. І ця “діра” була джерелом корупції в органах внутрішніх справ. Відтак конструкції з’являлися з порушенням правил - “за погодженням”. Є приклад Набережно-Хрещатицької вулиці, де сітілайти встановлені прямо у відбійнику, що загрожує безпеці руху.

Прозорі правила вигідні всім

Насправді чіткі правила інколи більше корисні, ніж надмірна свобода. У книзі “Як працює Google” Еріка Шмідта та Джонатана Розенберга є чітке пояснення, чому Google, що славиться своєю відкритістю (значна частина програм розроблялася на основі відкритих кодів, і сама компанія неодноразово відкривала коди своїх програм), все ж таки відмовляється відкривати код своєї пошукової системи. Пояснення дуже просте. Завдання Google — зробити так, щоб користувачі отримали найбільш точні дані відповідно до своїх пошукових запитів. Натомість, бізнес все ж таки схильний робити так, щоб користувачу надавалися конкретні підібрані результати і користувачі більше клікали на посилання саме від них.

З цією ж проблемою стикається і місто, яке повинне зробити у першу чергу так, щоб було комфортно киянам, проте має враховувати інтереси бізнесу, щоб він працював і сплачував податки. Місто є найбільш об’єктивним регулятором, бо зацікавлене, щоб були задоволені дві основні аудиторії: бізнес і громада міста. Саме тому місто і повинно встановлювати правила, безперечно, перебуваючи у діалозі і з підприємцями, і з громадою.

Концепція розміщення реклами і є тими “стабільними і чіткими правилами”, які враховують норми безпеки, ДСТУ, Правила дорожнього руху і багато інших нормативних актів, які мають виконуватися апріорі, щоб було безпечно ходити вулицями міста.

Концепція дає чиновнику, який ухвалює рішення, чіткі рамки його діяльності, де не може бути “або/або”. Вона дає для бізнесу чітке розуміння правил, за якими він працює у Києві.

В результаті місто буде очищене від того, що не вписується у його архітектурний ансамбль. Реклама буде відповідати зовнішньому вигляду будівель. Мешканцям Києва і гостям буде приємно ходити вулицями. Вони нарешті зможуть побачити справжній Київ. Власники конструкцій будуть заробляти більше, бо їхні конструкції будуть працювати постійно. А напис “Тут може бути Ваша реклама”, сподіваюся, стане рідкістю. Тож прозорі правила кращі, ніж непрозорий хаос.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net