Яке майбутнє залізничних лікарень в Україні?

Згідно з прийнятою Стратегією розвитку "Укрзалізниці", передбачається позбавлення від непрофільної діяльності. Цей шлях ми пройдемо, спираючись на міжнародний досвід.

Багато дискусій відбувається останнім часом в публічному просторі, стосовно реформування діяльності Укрзалізниці. Згідно з прийнятою Стратегією розвитку АТ Укрзалізниця  на 2019 – 2023 роки, передбачається позбавлення компанії від непрофільної діяльності. Це шлях який ми мусимо пройти, опираючись на міжнародний досвід.

Наявність медичних лікарень в структурі Укрзалізниці кожен рік обходиться звичайним залізничникам в чималу суму. Наприклад, у 2019 році на утримання 8 медичних закладів було витрачено 885 млн. грн., збитки склали 725 млн. грн. За рік вдалось мінімізувати витрати на 55 млн. грн, завдяки зменшенню корупційного чиннику на місцях. Відповідно, у 2020 році збитки склали 670 млн. грн.  Але це не вирішує проблему в цілому. Коштів які виділяє Укрзалізниця недостатньо для покриття потреб.

Попри недофінансування з року в рік, заклади продовжують працювати. Але конкурувати на ринку надання медичних послуг нам стає все важче. Стрімкий розвиток приватних медичних установ створює неабияке суперництво. Муніципальні клініки теж не пасуть задніх в цьому питанні. Хоча в нас є професійний колектив, який вміє і знає як робити якісно свою роботу. Заробітна платня в наших клініках нижче ринкової на 50%. Не може спеціаліст з досвідом отримувати мінімальну ставку лікаря. Рано чи пізно він просто піде в ті ж приватні клініки на вищу зарплатню. Потрібно проводити  безповоротні зміни.

Гіркий досвід

Протягом 2015 – 2016 років, у зв’язку з неефективним використанням Укрзалізниця прийняла рішення про закриття та передачу органам місцевої влади більше 250-ти медичних закладів. Це був болючий крок. Укрзалізниця не отримала нічого від втрати медичних установ, хіба що позбавилася витрат на їхнє утримання. Тому важливо враховувати такий досвід і передавати лікарні інвесторам, щоб приміщення не пустували, а люди не втрачали робочі місця.

Станом на сьогодні, в підпорядкуванні УЗ залишилось 8 клінічних лікарень у таких великих містах як Київ, Харків, Дніпро, Одеса та Львів. Яке їх подальше майбутнє? Звичайно тут варіантів не багато. Але потрібно обрати найкращий, з точки зору привабливості та отримання вигоди для Укрзалізниці.

Два шляхи розвитку

Відповідно до стратегії АТ «Укрзалізниця» 2019- 2023 рр. непрофільні активи, якими є медичні заклади мають бути передані в концесію або продані на аукціоні. Якщо ми обираємо процес концесії, це довший варіант від якого УЗ не отримає нічого. Платіж буде здійснено у Фонд державного майна, а процедура згідно закону займає близько трьох років. Період переходу активу в концесію, Укрзалізниця буде змушена утримувати за свій рахунок.  Для компанії це менш вигідний варіант, з точки зору економічної вигоди.

Якщо обрати другий варіант – продаж активів на публічному аукціоні, це дозволить залучити додаткові кошти. А це приблизно 30-35 млн. євро від продажу. Ці кошти Укрзалізниця може спрямувати в медичне страхування своїх працівників, або ж для покращення умов праці чи модернізацію рухомого складу. З потенційним новим власником необхідно укласти інвестиційний договір, щодо незмінності цільового призначення активу на певний період. Це дозволить зберегти робочі місця та збільшити оплату праці медиків.

Я розумію, що який варіант не обрати, з’явиться багато скептиків щодо цього питання. Але хочу всіх заспокоїти та нагадати 2015-2016 рік, коли від закриття більше 250 клінік Укрзалізниця не отримала нічого. Хоча, протягом тривалого часу, витрачала шалені кошти на утримання та модернізацію цих закладів.

Міжнародний досвід

В таких болючих питаннях ми часто апелюємо до міжнародного досвіду. Країни центральної Європи з колишнього соцтабору – Угорщина, Польща теж мали залізничні лікарні. На початку 90-их років їх спіткали ринкові реформи. Багато державних компаній були приватизовані. Залізничні лікарні теж виключенням не стали. 

В Польщі залізничні лікарні були частково приватизовані, інша частина була закрита, а майно продане на аукціонах. Так для прикладу в Польщі одна з найстаріших залізничних лікарень в Шклярській Порембі-Дольній, що в  Нижній Сілезії у 2002 році була приватизована компанією "IZER-MED". Це один з перших успішних приватизацій кейсів установи охорони здоров’я в Нижній Сілезії.

За комуністичного режиму в Угорщині добровільного медичного страхування не існувало, за винятком добровільного страхування співробітника Угорської державної залізниці. В 2007 році пройшло реформування залізничної медицини і медичного забезпечення залізничників. На сьогодні лікарні існують та функціонують, але вони інтегровані в загальну систему охорони здоров’я різної форми власності.  

Приклади Грузії та країн Прибалтики доводять, що поняття залізнична лікарня уже в минулому. Медичні установи різних форм власності функціонують в загальній системі охорони здоров’я цих країн.  

Сьогодні у нас немає часу стояти на місці. Працівники наших лікарень хочуть кращих умов праці та гідної заробітної платні. В залізничних клініках лікарняні листи отримують лише 28% залізничників. Решта користуються послугами муніципальних закладів охорони здоров’я за місцем проживання. Залізничники не повинні утримувати зі своїх кишень медичні установи, які знаходяться за сотні кілометрів від їхнього дому.