Рішення Конституційного Суду про НКРЕКП. Що це значить для кожного з нас?

Беззаперечно головною новиною 14 червня стала інформація, що Конституційний Суд України визнав неконституційними деякі положення Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (далі - Закон про НКРЕКП). Конституційне подання щодо положень цього закону знаходилось у КСУ доволі довго - з 2017 року КСУ не міг розглянути цю справу та прийняти рішення.

Але 13 червня все змінилося - Конституційний Суд прийняв рішення та визнав неконституційними деякі положення Закону про НКРЕКП. Що на практиці значить це рішення?

Пропоную розглянути, що саме досліджував суд.

Відповідно до інформації, наведеної на сайті Конституційного Суду України, 13 червня КСУ визначав чи є конституційною ч. 1 ст. 1 закону. Ця стаття визначає статус регулятора. Відповідно до неї Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Далі предметом розгляду був п. 2 ч. 1 ст. 4 закону - цей пункт визначає, що основними принципами діяльності регулятора є самостійність та незалежність. Та ч. 1, абзац 1, 2 ч. 2 ст. 5 закону, які визначають гарантії незалежності регулятора, а саме:

ч. 1 ст. 5: Під час виконання своїх функцій та повноважень відповідно до закону Регулятор діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб’єктів господарювання, а також політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок чи їх органів.

абзац 1, 2 ч. 2 ст. 5:

Члени Регулятора, інші посадові особи Регулятора діють незалежно. Будь-які письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб’єктів господарювання, політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, що стосуються виконання членами Регулятора, його посадовими особами своїх функцій і повноважень відповідно до закону, є незаконним впливом.

Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, суб’єктам господарювання, політичним партіям, громадським об’єднанням, професійним спілкам та їх органам забороняється втручатися у процеси державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім того, КСУ розглянув абз. 2, 3, 4, 5, 39, 40 ч. 3, ч. 6 статті 8 закону - ця стаття визначає порядок формування НКРЕКП.

Як ми можемо побачити з наведених вище норм, що були предметом розгляду КСУ, основне питання, що досліджував Конституційний Суд - це статус НКРЕКП, чи може вона бути незалежною та самостійною у своїй діяльності.

Які наслідки від визнання цих норм неконституційними? НКРЕКП з 01 січня 2020 року більше не зможе вести свою діяльність самостійно та незалежно, оскільки відповідно до Рішення КСУ норми закону про НКРЕКП, що визнані ним неконституційними втрачають чинність 31 грудня 2019 року. 

В той же час, предметом розгляду КСУ були норми, неконституційність яких не означає, що тепер НКРЕКП не має можливості функціонувати та виконувати повноваження, передбачені Законом про НКРЕКП. З моменту, вказаного в цьому рішенні, перестають діяти тільки ті норми, які безпосередньо визнані неконституційними, а ми з вами вже визначили, що розглядалися норми, що стосуються саме незалежності діяльності регулятора та його статусу, а не його повноважень.

З аналізу норм, що були розглянуті зрозуміло, що в результаті визнання неконституційними деяких положень Закону про НКРЕКП не розпочнеться комунальний колапс. До 1 січня 2020 року у Верховної Ради України є час привести закон про НКРЕКП у відповідність до вимог Конституційного Суду. Що ж має статися? На мою думку, наслідком цього рішення має бути повноцінна робота зі зміни статусу цього органу, включення його до структури органів центральної виконавчої влади та визначення контролю за його діяльністю, щоб дійсно мати можливість уникнути зловживань у цій сфері.

Що станеться насправді ми побачимо лише з часом, але вже зараз можна бути впевненими в одному - НКРЕКП з 1 січня 2020 року більше не буде незалежним органом і у випадку неналежного виконання нею повноважень або зловживань в нас буде можливість впливати.