Рішення Конституційного Суду про НКРЕКП. Що це значить для кожного з нас?
Беззаперечно головною новиною 14 червня стала інформація, що Конституційний Суд України визнав неконституційною діяльність НКРЕКП. Але чи дійсно суд досліджував конституційність її діяльності?
Беззаперечно головною новиною 14 червня стала інформація, що Конституційний Суд України визнав неконституційними деякі положення Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (далі - Закон про НКРЕКП). Конституційне подання щодо положень цього закону знаходилось у КСУ доволі довго - з 2017 року КСУ не міг розглянути цю справу та прийняти рішення.
Але 13 червня все змінилося - Конституційний Суд прийняв рішення та визнав неконституційними деякі положення Закону про НКРЕКП. Що на практиці значить це рішення?
Пропоную розглянути, що саме досліджував суд.
Відповідно до інформації, наведеної на сайті Конституційного Суду України, 13 червня КСУ визначав чи є конституційною ч. 1 ст. 1 закону. Ця стаття визначає статус регулятора. Відповідно до неї Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Далі предметом розгляду був п. 2 ч. 1 ст. 4 закону - цей пункт визначає, що основними принципами діяльності регулятора є самостійність та незалежність. Та ч. 1, абзац 1, 2 ч. 2 ст. 5 закону, які визначають гарантії незалежності регулятора, а саме:
ч. 1 ст. 5: Під час виконання своїх функцій та повноважень відповідно до закону Регулятор діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб’єктів господарювання, а також політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок чи їх органів.
абзац 1, 2 ч. 2 ст. 5:
Члени Регулятора, інші посадові особи Регулятора діють незалежно. Будь-які письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб’єктів господарювання, політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, що стосуються виконання членами Регулятора, його посадовими особами своїх функцій і повноважень відповідно до закону, є незаконним впливом.
Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, суб’єктам господарювання, політичним партіям, громадським об’єднанням, професійним спілкам та їх органам забороняється втручатися у процеси державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Крім того, КСУ розглянув абз. 2, 3, 4, 5, 39, 40 ч. 3, ч. 6 статті 8 закону - ця стаття визначає порядок формування НКРЕКП.
Як ми можемо побачити з наведених вище норм, що були предметом розгляду КСУ, основне питання, що досліджував Конституційний Суд - це статус НКРЕКП, чи може вона бути незалежною та самостійною у своїй діяльності.
Які наслідки від визнання цих норм неконституційними? НКРЕКП з 01 січня 2020 року більше не зможе вести свою діяльність самостійно та незалежно, оскільки відповідно до Рішення КСУ норми закону про НКРЕКП, що визнані ним неконституційними втрачають чинність 31 грудня 2019 року.
В той же час, предметом розгляду КСУ були норми, неконституційність яких не означає, що тепер НКРЕКП не має можливості функціонувати та виконувати повноваження, передбачені Законом про НКРЕКП. З моменту, вказаного в цьому рішенні, перестають діяти тільки ті норми, які безпосередньо визнані неконституційними, а ми з вами вже визначили, що розглядалися норми, що стосуються саме незалежності діяльності регулятора та його статусу, а не його повноважень.
З аналізу норм, що були розглянуті зрозуміло, що в результаті визнання неконституційними деяких положень Закону про НКРЕКП не розпочнеться комунальний колапс. До 1 січня 2020 року у Верховної Ради України є час привести закон про НКРЕКП у відповідність до вимог Конституційного Суду. Що ж має статися? На мою думку, наслідком цього рішення має бути повноцінна робота зі зміни статусу цього органу, включення його до структури органів центральної виконавчої влади та визначення контролю за його діяльністю, щоб дійсно мати можливість уникнути зловживань у цій сфері.
Що станеться насправді ми побачимо лише з часом, але вже зараз можна бути впевненими в одному - НКРЕКП з 1 січня 2020 року більше не буде незалежним органом і у випадку неналежного виконання нею повноважень або зловживань в нас буде можливість впливати.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак 19.09.2025 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков 19.09.2025 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов 19.09.2025 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 151
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 146
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 135
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 94
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа 75
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 18200
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 11001
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 8975
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 8210
-
Епіцентр відкриває другий торгово-розважальний центр під Києвом – фото
Бізнес 5174